Основні відомості про антибіотики

Антибіотики (гр. а nti проти, bios - життя )- специфічні речовини життєдіяльності ряду мікроорганізмів (бактерій, актиноміцетів, плісеневих грибів), рослин або тваринних тканин, які пригнічують ріст та розвиток багатьох мікроорганізмів або призводять до загибелі окремих. Деякі антибіотики володіють протипухлинною дією. Запропонували Шемякін М.М. та Хохлов А.С. у 1961 р.

Антибіотики це низькомолекулярні речовини, які за походженням відносяться до вторинних метаболітів (ідіолітів) мікроорганізмів, що утворюються в наслідок антагонізму до інших мікроорганізмів. Синтез антибіотиків пов’язаний з певним характером обміну речовин, що виник та закріпився у ході еволюції. Впливаючи на сторонню мікрофлору, антибіотик викликає значні порушення у її розвитку.

На сьогодні відомо близько 6000 антибіотиків та антибіотичних речовин природного походження, але для реалізації на практиці виробляється не більше 150.

За хімічною структурою антибіотики класифікуються як:

Ø Ациклічні (ністатин,кандицин)

Ø Гетероциклічні (гризеофульвін)

• Макроциклічні (макролідази, еритроміцини антиб і отики зі складною циклічною структурою та бактеріостатичною дією )

Ø Ароматичні (гігроміцин)

Ø Аміноглікозидні ( володіють високою токсичністю. Використовуються для лікування важких інфекцій)

Ø Поліпептази (граміцидін, поліміксин)

Ø Актиноміцети

Ø Стрептоміцини (тетрациклін використовуються для лікування важких інфекцій та володіють бактеріостатичною дією )

Ø Бета-лактамні:

• Пеницилліни ( продукти пл і с е невого грибка Penicillium )

• Цефалоспоріни ( володіють подібною структуро ю з пен і цилл і нами. Використовуються для боротьби з пен і цилл і н стійкими бактер і ям и)

Причини широкого використання антибіотиків пов’язані з тим, що антибіотики це:

Ø незамінні лікарські препарати, що використовують при лікуванні широкого спектру інфекційних хвороб (медицина та ветеринарія);

Ø необхідні речовини для сільського господарства (наприклад стимулятори росту) (різні галузі тваринництва та рослинництва);

Ø неконтрольоване використання антибіотиків призводить до появи антибіотикорезистентних мікроорганізмів і всою чергу вимагає заміни новими антибіотиками (фармація);

Ø речовини, що подовжують термін збереження продуктів харчування (харчові технології);

Ø речовини, вивчення яких спонукає до розвитку хімії природних сполук (органічна хімія);

Ø речовини, які використовуються у процесах вивчення метаболізму,, механізмів синтезу білка, функціонування мембран та інших процесів (молекулярна біологія).

Антибіотики з метою стимуляції росту макроорганізму використовуються у вигляді кормових препаратів. Такі препарати застосовують у неочищеному вигляді та являють собою біомасу продуцента, яка містить окрім чистої субстанції антибіотичної речовини ще і амінокислоти, ферменти, вітаміни групи В інші біологічно активні сполуки.

Антибіотики застосовуються як лікувальні препарати також у рослинництві. Серед таких препаратів можна виділити фітобактеріоміцин, трихотецин та полімицин. Джерела зараження рослин фітопатогенними мікроорганізмами є різні. Дія антибіотичної речовини полягає у затримці росту або загибелі фітопатогенної мікрофлори, яка знаходиться у насінні та вегетуючих органах рослин. Такі антибактеріальні речовини повинні бути:

Ø високоактивними проти збудника у навколишньому середовищі

Ø нешкідливими для рослин у запропонованих лікувальних дозах;

Ø здатними зберігати антибіотичну активність на протязі певного часу

Ø легко проникати у відповідні тканини.

повернутися до змісту