Планування та проектування чистих приміщень.

Розміщення чистих приміщень повинно враховувати:

· Послідовність виготовлення, складування

· Рух матеріалів

· Рух людей

· Виключення перехресної контамінації

· Виключення змішування готових препаратів та їх компонентів

· Виключення будь-якої фази виготовлення та контролю.

Проектування приміщень та будівель повинні забезпечувати:

· Поточність процесу з мінімальною відстанню між технологічно- пов’язаними приміщеннями.

· Виключення стикання людських та технологічних потоків.

· Максимальне групування приміщень з однаковим ступенем чистоти.

У зв’язку з тим, що більшість біовиробництв є старими, їх треба реконструювати

повернутися до змісту

ВИРОБНИЦТВО СТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

При виробництві стерильної продукції висуваються особливі вимоги, щоб звести до мінімуму ризик контамінації мікроорганізмами, частками і пірогенними речовинами.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1. Стерильну продукцію слід виробляти у чистих зонах,доступ у які персоналу та/або надходження обладнання, сировини і матеріалів повинні здійснюватися через повітряні шлюзи. Чисті зони повинні обслуговуватися таким чином, щоб відповідати стандарту чистоти, і забезпечуватися повітрям, що пройшло через фільтри відповідної ефективності.

2. Різні операції із підготовки компонентів (первинного пакування), приготовленню препаратів і наповненню повинні здійснюватися у окремих зонах всередині чистої зони.

Виробничі операції поділяються на дві категорії: по-перше, коли продукція остаточно стерилізується у первинній упаковці і, по-друге, ті, що виконуються в асептичних умовах на декількох чи усіх стадіях.

3. Чисті зони для виробництва стерильної продукції класифікуються у відповідності із необхідними характеристиками навколишнього середовища. Кожна виробнича операція потребує відповідного рівня чистоти навколишнього середовища у “функціонуючому” стані для зведення до мінімуму ризику контамінації частками чи мікроорганізмами продукції або оброблюваних матеріалів.

Для того, щоб відповідати вимогам у “функціонуючому” стані ці зони мають бути спроектовані таким чином, щоб забезпечити чітко визначений рівень чистоти повітря у“оснащеному” стані.

“Оснащений” стан – це умова, при якій система чистого приміщення повністю підготовлена, виробниче обладнання повністю встановлене і готове до роботи, але персонал відсутній.

“Функціонуючий” стан – це умова, при якій система чистого приміщення і обладнання функціонують у встановленому режимі із певною кількістю працюючого персоналу.

Для виробництва стерильних лікарських засобів, як правило, виділяють чотири класи приміщень.

Клас А. Локальна зона для операцій, при яких контамінація становить високий ризик, наприклад: зони наповнення, закупорювання ємностей, розкриття ампул і флаконів, змішування в асептичних умовах, зборка стерилізуючи фільтрів, вигризка первинного матеріалу, відбір проб стерильних продуктів, контроль стерильності. Як правило, такі умови забезпечуються ламінарним потоком повітря на робочому місці. Системи ламінарного потоку повітря на робочому місці повинні забезпечувати рівномірну швидкість повітря 0,45м/с ±20% (керівний норматив).

Клас В. Навколишнє середовище для зони класу А у випадку приготування і наповнення в асептичних умовах. Стерилізуючи фільтрація, ліофільна сушка, стерильна кристалізація, сушка стерильних напівфабрикатів, збереження стерильних матеріалів первинного пакування, розлив, завантаження на стерилізацію, вивантаження технологічного одягу після стерилізації, збереження одягу 1 і 2 класу, 2-гардеробна, 2- умивальна.

Класи С і D. Чисті зони для здійснення менш критичних стадій виробництва стерильної продукції.

Виготовлення фільтрації, термічна стерилізація, мийка, збереження одягу 3 класу чистоти, лабораторія відбору проб напівпродукта.

Класифікація чистих зон відповідно до максимально припустимої кількості часток у повітрі наведена у таблиці .

Вимоги щодо підготовки повітря для чистих приміщень.

Атмосферне повітря має бути забрудненим не більш 0,15 мг/м³ часток, повітря з забрудненістю більше 3 мг/м³вважається не підходящим, тому що призводить до економічних втрат по очищенню повітря.

За статистикою на 1000 часток у завісі припадає 1 мікроорганізм. Якщо біологічне забруднення повітря незначне, тоді фільтри тонкого очищення захвачуючи частки розміром 0,5 мкм надійно фільтрують мікроорганізми.

Концентрація мікроорганізмів, які постійно присутні у повітрі, залежить від пори року, кліматичних умов, наявність мікробіологічних виробництв. У середньому не перевищує 10 життєздатних мікроорганізмів на 1 м³.

За вимогами GMP необхідна багатоступенева схема фільтрації та стерилізації повітря.

Стерилізація повітря для чистих приміщень медичної, мікробіологічної та харчової промисловості це виключення можливості потрапляння життєздатних мікроорганізмів у робочу зону у кількостях, які перевищують норму, згідно стандарту.

Стерилізують повітря на біопідприємствах шляхом фільтрації через ФТО – фільтри тонкого очищення.

Багатоступенева схема підготовки повітря повинна складатися з різних приладів: калорифери, охолоджувачі повітря, зволожувачі, безпосередньо фільтри грубого очищення, попереднього та фінішного.

На 1 ступені очищення використовують фільтри грубого очищення, які уловлюють 30-45% атмосферного пилу. Це масляні фільтри з функцією самоочищення, також фільтри стільникового типу ФЯП, ФЯУ, ФЯР.

Фільтри фінішного очищення повинні забезпечувати ефективність очищення по часткам 0,3 мкм 99,997%.

Згідно Європейської класифікації фільтрів, фільтри поділяються на:

-фільтри І ступеня EU 3-5

-фільтри ІІ ступеня EU 6-10

-фільтри ІІІ ступеня EU 11-18.

У зв’язку зі значними економічними затратами на очищення повітря, переходять на локальну стерилізацію безпосередньо в певних машинах та агрегатах.