- •Коротка характеристика особливостей міжнародної торговельної спеціалізації країни
- •Рейтингові позиції країни у міжнародній торговельній системі за основними показниками:
- •2.1. Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі (експорт; імпорт; зто; генеральна торгівля; ввп; ч)
- •2.4 Аналіз показників інтенсивності (Ке; Кі; Обсяг експорту/імпорту та зто на душу населення)
- •2.5 Рівень інтеграції країни у глобальну економіку (% частка експорту та імпорту у світовому експорті/імпорті; темп приросту е/і; відношення експорту, імпорту та зто до ввп
- •Стан зовнішньоторговельної взаємодії сторін.
- •Особливості режиму митно-тарифного регулювання у торгівлі між державами
- •Класифікація нетарифних обмежень
- •Перспективні напрямки торговельної взаємодії Бразилії та України:
- •Висновок
- •Використані джерела
-
Рейтингові позиції країни у міжнародній торговельній системі за основними показниками:
-
умови торгівлі;[2,3]
Умови торгівлі в Бразилії зріc до 108,21 індексних пунктів у 2016 році з 106,41 індексних пунктів у 2015 році, але в порівняні з минулими роками, Бразилія втрачає свої позиції. Умови торгівлі в Бразилії в середньому становить 95,41 індексних пунктів з 1978 року по 2016 рік, досягнувши максимального рівня 132,67 у 2011 році та рекордно низький 64,72 в 1981 році.
-
індекс мережевої готовності;[4]
В 2016 році Бразилія має показник 4,01 (7-найкращий показник), займаючи 76 місце, що доволі непогано, зрівнюючи з 2015 роком. Але все таки в загальному рейтингу (зі 150 країн), Бразилія пасе задніх (найкращі: Фінляндія, Сінгапур, Норвегія, США, Голландія, Швейцарія, Великобританія).
-
привабливість країни для бізнесу;[5]
Бразилія – неприваблива країна для бізнесу. Але вона активно проводить реформи. Деякі з них:
Початок бізнесу: Бразилія зменшила час, необхідний для започаткування бізнесу, шляхом впровадження інтернет-порталу для ділових ліцензій у Ріо-де-Жанейро.
Торгівля через кордони: Бразилія зробила транзакцію через кордони простішою, запровадивши електронну систему для імпорту, що зменшило час, необхідний для дотримання документації.
Виконання договорів: Бразилія спростила спрощені контракти через нове законодавство про посередництво, що включає в себе фінансові стимули для учасників спроб посередництва та новий цивільний порядок.
Регулювання ринку праці: Бразилія розширила право на безробіття серед працівників, які мають один рік безперервного досвіду роботи.[6]
-
рівень конкурентоспроможності;[7]
Бразилія продовжує вириватися вперед у глобальному рейтингу країн світу за показником економічної конкурентоспроможності. І це означає, що країна може конкурувати на світовому ринку. Але Бразилія поступилася місцем Чилі взагалі в Латинській Америці.
-
ефективність нормативно-правового регулювання;[8]
І в цьому рейтингу Бразилія займає нижні місця, хоча ситуація помалу покращується. Проте причиною для таких низьких позицій Бразилії є присутність таких взаємопов’язаних соціально-правових явищ, як мафія і тероризм, які однозначно негативно вплинули на функціонування всіх частин правової системи.
-
ВВП; [7]
Бразилія вже 5 років знаходиться в топ-10 в світі за обсягом ВВП. Це досить хороший показник, як для країни яка зараз знаходиться у великих боргах. Якщо Бразилія впорається зі своєю борговою кризою, то в майбутньому країна зможе зайти ще на вищі місця.
-
ВВП на душу населення(дол. США);[7]
Валовий внутрішній продукт на душу населення в Бразилії було зафіксовано в 2016 році в 8650 дол. США. ВВП на душу населення в Бразилії еквівалентний 82 відсоткам середнього показника в світі. ВВП на душу населення в Бразилії в середньому становив 7751,89 дол. США з 1960 р. до 2016 р., досягнувши максимального рівня 12291 дол. США у 2012 році та рекордно низькому рівні в 3460 дол. США в 1960 році.
-
інноваційний розвиток; [8]
Інноваційний розвиток має позитивну тенденцію, порівнюючи з 2014 і 2015 роками. Вона характеризується тим, що безпосередньо підприємства країни більше витрачають на НДДКР, ніж на інші структури економіки. За структурою цих витрат – це освіта, культура, державне управління, медицина, виробництво біомедицинського та фармацевтичного обладнання тощо. Виробничий елемент інноваційної системи країни визначається активністю у традиційних галузях. Впроваджують інновації в основному середні та дрібні підприємства. Інноваційна система країни засвідчує, що активною є потужна виробнича складова, коли підприємства, використовуючи фахівців інформаційно-комунікаційного профілю та технологів з сучасною професійною освітою стають новаторами в традиційних секторах і посилюють їх конкурентоспроможність.
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ У ДИНАМІЦІ ЗА 2014 – 2016 РР. З ОБҐРУНТУВАННЯМ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ