- •Коротка характеристика особливостей міжнародної торговельної спеціалізації країни
- •Рейтингові позиції країни у міжнародній торговельній системі за основними показниками:
- •2.1. Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі (експорт; імпорт; зто; генеральна торгівля; ввп; ч)
- •2.4 Аналіз показників інтенсивності (Ке; Кі; Обсяг експорту/імпорту та зто на душу населення)
- •2.5 Рівень інтеграції країни у глобальну економіку (% частка експорту та імпорту у світовому експорті/імпорті; темп приросту е/і; відношення експорту, імпорту та зто до ввп
- •Стан зовнішньоторговельної взаємодії сторін.
- •Особливості режиму митно-тарифного регулювання у торгівлі між державами
- •Класифікація нетарифних обмежень
- •Перспективні напрямки торговельної взаємодії Бразилії та України:
- •Висновок
- •Використані джерела
2.4 Аналіз показників інтенсивності (Ке; Кі; Обсяг експорту/імпорту та зто на душу населення)
Імпортна квота як частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Бразилія залежна від імпорту в середньому на 14%. За стабільних (нормальних) умов відтворення експортна квота для кожної конкретної країни протягом певного історичного періоду зберігається більш–менш постійною. Для Бразилії це близько 12%. Чим більшою є експортна квота, тим вище розвинуті виробничі, сили країни. У великих країнах експортна квота, як правило, менша, ніж у малих, тому експортна квота Бразилії досить непогана.[7]
Обсяг експорту на душу населення в 2016 році дорівнює 1,05, обсяг імпорту на душу населення становить 0,98. Зовнішньоторговельний оборот на душу насіння в 2016 році становив 2 доларів.
2.5 Рівень інтеграції країни у глобальну економіку (% частка експорту та імпорту у світовому експорті/імпорті; темп приросту е/і; відношення експорту, імпорту та зто до ввп
Частка експорту та імпорту Бразилії досить невелика (0,7%). Проте за графіком видно, що Бразилія експортоорієнтована країна, і частка експорту більша ніж частка імпорту.
З 2012 року спостерігалась негативна тенденція у прирості імпорту. З 2014 року спостерігалась позитивна тенденція у прирості імпорту, і у 2015 році знову пішла на спад. З експортом ситуація непостійна, постійні скачки від мінусових значень до плюсових.[12]
Співвідношення експорту до ВВП Бразилії у 2016 році становить 6,8 доларів, імпорту до ВВП – 9,5 доларів, ЗТО до ВВП – 16,3 доларів.
РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ДОСЛІДЖУВАНОЇ КРАЇНИ З УКРАЇНОЮ
-
Стан зовнішньоторговельної взаємодії сторін.
-
товарна структура; питома вага у торгівлі одна одної з країн контрагентів.
Динаміка товарообігу між Україною та Бразилією, млн. дол.США
|
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
Товарообіг |
3802,6 |
5045,3 |
4714,57 |
4444,29 |
3976,85 |
Експорт |
2412,3 |
3039,5 |
2480,02 |
2357,63 |
2468,29 |
Імпорт |
1390,3 |
2005,8 |
2234,55 |
2086,66 |
1508,56 |
Сальдо |
+1022,0 |
+1033,7 |
+245,47 |
+270,98 |
+959,73 |
У 2016 р. Бразилія посіла дванадцяте місце серед країн світу за обсягом ЗТО товарами з Україною. За обсягом товарообігу України з Бразилією посіла 11 місце, поступаючись Німеччині та Польщі.
Товар |
Експорт України до Бразилії |
||
2014 |
2015 |
2016 |
|
Загалом |
2,481,642 |
2,360,085 |
2,470,973 |
Чорні метали |
1,172,048 |
1,286,412 |
1,371,245 |
Зернові культури |
221,887 |
311,344 |
292,024 |
Жири та олії тваринного або рослинного походження |
107,146 |
46,251 |
166,260 |
Насіння і плоди олійних рослин |
319,402 |
188,991 |
85,852 |
Добрива |
140,520 |
103,329 |
79,009 |
У 2016 році товарообіг між Україною та Бразилією склав 3,98 млрд. дол. США (зменшився на 10,52% або на 467,45 млн. дол. США). Експорт товарів склав 2,47 млрд. дол. США (зріс на 5,7% або на 110,66 млн. дол. США), а імпорт товарів склав 1,51 млрд. дол. США (скоротився на 26,9% або на 578,1 млн. дол. США). Позитивне для України сальдо торгівлі товарами склало 959,73 млн. доларів США.[13]
Основними товарними позиціями в експорті з України до Бразилії у 2016 р. були: чорні метали (55,6%); зернові культури (11,8%); жири та олії тваринного або рослинного походження (6,7%); насіння і плоди олійних рослин (3,4%); добрива (3,2%); сіль, сірка, землі та каміння, вапно та цемент (2,4%); шкури необроблені і шкіра вичинена (1,6%).
Основними товарними позиціями в імпорті у 2016 р. були: котли, машини, електричне устаткування (27,5%); полімерні матеріали і пластмаси (6,7%); вироби з чорних металів (5,6%); палива мінеральні, нафта та продукти її перегонки (2,9%); засоби наземного транспорту (2,8%); алкогольні та безалкогольні напої (2,4%); меблі (2,3%); папір, картон (2%); взуття (1,6%).
Товар |
Імпорт України з Бразилії |
||
2014 |
2015 |
2016 |
|
Загалом |
2,235,233 |
2,087,345 |
1,509,461 |
Котли, машини, електричне устаткування |
532,838 |
521,737 |
334,789 |
Фармацевтичні товари |
143,880 |
168,862 |
137,372 |
Пластик і вироби з нього |
169,814 |
152,192 |
100,501 |
Вироби з чорних металів |
109,042 |
90,681 |
83,979 |
Електрообладнання |
210,002 |
127,194 |
79,433 |
Проаналізувавши динаміку, можна зробити висновок, що співробітництво Бразилії та України щороку зменшується, зменшуються обсяги поставок продукції.[11]
-
торгівля послугами; питома вага у торгівлі одна одної з країн контрагентів.
За даними Держстату України, млн. дол. США
|
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
+/-, % |
Обіг послуг |
162,4 |
180,8 |
190,2 |
204,4 |
187,7 |
-8,2 |
Експорт |
127,2 |
121,4 |
137,3 |
148,2 |
143,3 |
-2,2 |
Імпорт |
35,2 |
59,4 |
52,9 |
56,2 |
44,4 |
-22,9 |
|
|
|
|
|
|
|
Проаналізувавши динаміку експорту та імпорту послуг можна зробити висновок, що як у ситуації з товарами, співробітництво Бразилії та України у сфері послуг щороку зменшується.[12]
Основними статтями українського експорту послуг у 2016 р. до Бразилії були: послуги в сфері комунікацій та інформаційні послуги – 42,5%; транспортні – 25,0%; послуги з переробки матеріальних ресурсів – 17,3%; ділові послуги – 9,6 %.
У зальному обсязі імпорту послуг з Бразилії до України у 2016 р. найбільшу питому вагу мали наступні: ділові послуги – 22,2%; послуги, пов’язані с подорожами – 18,7%; транспортні – 17,6 %; послуги в сфері комунікацій та інформаційні послуги – 11,2 %; послуги з будівництва – 5,8%.