2. Особливості режиму митно-тарифного регулювання у торгівлі між державами

• Членство у регіональних та світових міжнародних торговельно-економічних організаціях

Бразилія є членом СОТ з 1995 року.

Бразилія також є членом Латиноамериканської інтеграційної асоціації (ALADI) з 1980 року. Члени Аладі мають мінімальні тарифні преференції, коли торгують між собою. Бразилія узгоджувала вищі пільги з кількома членами через угоди про економічну взаємодопомогу, відомі як «угоди про економічне доповнення» (ACE).

Бразилія є частиною Південного Конусу Спільного ринку (Меркосур) з 1991 року (в митний союз спочатку входили Аргентина, Бразилія, Парагвай та Уругвай). У серпні 2012 року Венесуела стала членом (хоча вона призупинена з серпня 2017 року), а в липні 2015 року Болівія приєдналася. Асоційовані члени торгового блоку - Чилі (з 1996 року), Перу (з 2003 року), Колумбія (з 2004 року), Еквадор (з 2004 року), Гвіана та Сурінам (з 2013 року). Метою є створення зони вільної торгівлі в усьому МЕРКОСУРІ та з усіма асоційованими членами через угоди про економічне доповнення (АСЕ).

Меркосур також підписав у 2004 році угоду про торгівлю з Індією, і зараз вона розширює цю угоду. У 2009 році також був підписаний договір про пільгове торгове співробітництво з Південноафриканським митним союзом (SACU).

Бразилія підписала угоду про вільну торгівлю (ЗВТ) з Ізраїлем, яка діє з 2007 року. Вона також підписала ЗВТ з Єгиптом (2010 р.) Та Палестиною (2011 р.), Які в даний час ратифікуються усіма членами МЕРКОСУР. Ці угоди зосереджені на зниженні тарифів.

У квітні 2016 року Бразилія підписала Угоду про економічну і торговельну розбудову з Перу. Ця Угода містить положення про послуги, інвестиції та державні закупівлі.

• Митні та нетарифні інструменти, що застосовують країни при організації зовнішньоторговельної діяльності.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції, а сам термін акту нетарифного регулювання не розкривається. Митний тариф - це не єдиний метод регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У сучасній практиці державного регулювання зовнішньої торгівлі поряд з тарифними заходами досить широко застосовуються й інші, не пов'язані з митним оподаткуванням, інструменти зовнішньоторговельної політики, які дістали назву нетарифних.

Нетарифні засоби регулювання - встановлені законодавцем обмежувально-заборонні заходи, які перешкоджають проникненню імпортних товарів на внутрішній ринок України з метою захисту інтересів вітчизняного виробника та споживача. До нетарифних заходів відносяться будь-які заходи неподаткового характеру з боку держави, спрямовані на здійснення впливу на суспільні відносини в зовнішньоекономічній сфері. І сутність нетарифного регулювання ЗЕД полягає в забезпечені належного захисту не лише інтересів держави, а і інтересів окремих суб'єктів цієї діяльності.

Світова організація торгівлі (СОТ) неодноразово наголошувала на необхідності повної ліквідації нетарифних бар'єрів, але більшість країн світу продовжують широко їх застосовувати. На сьогодні нетарифні бар'єри представляють собою найбільш ефективну зброю дискримінації та блокування доступу до ринків збуту. Вони включають велику кількість протекціоністських прийомів (за підрахунками Міжнародної конференції з торгівлі і розвитку ООН (ЮНКТАД) більше ніж 800), починаючи від урядових субсидій, кількісних обмежень, введення санітарних і технічних норм та закінчуючи навмисним ускладненням адміністративних процедур.

Ступінь впливу нетарифних інструментів на міжнародну торгівлю важко кількісно оцінити. На відміну від тарифного регулювання, яке встановлюється у законодавчому порядку, нетарифні обмеження можуть запроваджуватися за рішенням органів виконавчої та місцевої влади. Згідно з даними ЮНКТАД, у загальному обсязі нетарифних заходів кількісні обмеження становлять до 20 %, стільки ж податкові заходи (внутрішні та прикордонні), дещо менше - технічні норми та правила. Лідерами у використанні нетарифних обмежень у міжнародній торгівлі є США, Японія та ЄС.