Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсач 4 курс.docx
Скачиваний:
27
Добавлен:
20.06.2018
Размер:
482.82 Кб
Скачать

4. Оцінка ефективності зовнішньоторгівельної операції

За даними контракту з купівлі-продажу,публічне акціонерне товариство «СУМСЬКА НАСІННЄВА ФАБРИКА» експортує 1457 тон пшениці твердої насіннєвої російському товариству з обмеженою відповідальністю «БРЯНСЬКИЙ ХЛІБОБУЛОЧНИЙ ЗАВОД» за ціною 250 дол. США за 1 тону. Станом на дату укладання контракту (9 квітня 2015 р.) курс долара США за даними Національного банку України становив 24,7307  грн. [20] Перевівши іноземну валюту в національну маємо наступні значення:

- загальна вартість контракту в гривнях = 366 750* 24,7307   = 9 069 984,23 грн

- ціна товару в гривнях = 250* 24,7307  = 2 969,60 грн. (6 182,67 грн)

4.1 Умови експорту товару:

а) Закупівельна вартість товару для експорту

В даному випадку публічне акціонерне товариство «СУМСЬКА НАСІННЄВА ФАБРИКА» є виробником сировини, а тому закупівельна вартість товару для експорту не обраховується, а обраховується собівартість виробленої продукції. Собівартість виробленої продукції, яка була відправлена на експорт = собівартість виробництва 1 тони пшениці (1 458,74 грн)* кількість тон, що були відправлені на експорт = 1 458,74 * 1467 = 2 139 971,58 грн.

б) ПДВ при експорті пшениці становить 0% [7].

в) Витрати, пов'язані з експортом:

Як зазначено в контракті, перевезення вантажу здійснюється залізничним транспортом (вагонами). Було відвантажено 21 вагон твердої пшениці. Загальна плата за перевезення вантажу при експортній операції буде становити 173 128,00 грн. [17, 19]

Організаційні витрати – це витрати підприємства на укладення контракту, мита і збори під час перевезення товару через митний кордон = 2 350,00 грн. Ставка мита в нашому випадку дорівнює нулю.

Витрати по експорту = транспортні витрати + організаційні витрати = 173 128,00 грн. + 2 350,00 грн. = 175 478,00 грн.

Витрати на навантаження-розвантаження, адміністративні витрати, витрати на страхування включенні до ціни товару.

Якщо розглянути собівартість однієї тони твердої пшениці, то маємо наступне (1 458,74 грн.) = 1 245,24 грн. виробнича собівартість + 93,88 грн. адміністративні витрати + 119,62 грн. витрати збуту (в які включені витрати на завантаження вагонів).

4.2. Витрати, пов'язані з митним оформленням експорту вантажу. Підсумувати:

а) Сплата експортного мита;

Експортне мито не сплачується.

4.3. Розрахунок валютної виручки = Ціна товару * Кількість товару =6 182,67 грн * 1467 тонн = 9 069 984,23 грн

4.4. Розрахунок валового доходу = Валютна виручка – Витрати по експорту = 9 069 984,23 –175 478,00 = 8 894 506,23 грн. (враховуємо мито = 0 грн., акциз = 0 грн.).

4.5. Розрахунок прибутку:

Прибуток = Валовий доход - Інші операційні і адміністративні витрати = 8 894 506,23 – 150 000,00 = 8 744 506,23 грн.[14]

4.6. Сплата податку на прибуток.

Відповідно до статті 151.1 Податкового кодексу України на дату підписання контракту ставка податку на прибуток становить 18 % [8, 10].

Податок на прибуток = Прибуток * Ставка податку на прибуток = 8 744 506,23 * 0,18 = 1 574 011,12 грн

4.7. Розрахунок чистого прибутку = п. 4.5 – п. 4.6 = 8 744 506,23 – 1 574 011,12 = 7 170 495,11 грн.

4.8. Розрахунок рентабельності зовнішньоторговельної угоди = (Чистий прибуток(п.4.7) / Валютна виручка в гривнях по курсу НБУ на дату надходження на валютний рахунок (п.4.3)) * 100% = (7 170 495,11 / 9 069 984,23 )*100% = 79,08%.

4.9. Розрахунок базового і альтернативного коефіцієнту ефективності експорту.

Експорт товару ефективний, якщо експортний дохід перевищує експортні витрати. Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності експорту:

де– базовий коефіцієнт ефективності експорту;

- виторг від експорту;

Сm - собівартість товару;

Тв - транспортні витрати;

Ов - організаційні витрати.

Якщо 1, експорт ефективний. Чим вищий цей коефіцієнт, тим вища ефективність експорту.

= 9 069 984,23 / (2 139 971,58 + 173 128,00+ 2 350,00)= 9 069 984,23/ 2 315 449,58 = 3,917

Отже, експорт пшениці твердої насіннєвої до Росії є ефективним.

Як уже зазначалось вище, для визначення ефективності експорту розрахунку лише базового коефіцієнту ефективності експорту недостатньо. Необхідно з’ясувати чи є експорт товару більш вигідною операцією, ніж продаж цього товару всередині країни. Для цього використовують альтернативний коефіцієнт ефективності експорту:

де - альтернативний коефіцієнт ефективності експорту;

Вв - внутрішній виторг (виторг від продажу товару у середині країни);

Якщо, експорт є ефективним.

На внутрішньому ринку ціна на аналогічний товар (пшениця тверда насіннєва, клас 3) становить в середньому 1 750 грн./1 тону. Виторг від продажу у середині країни = 1 750,00 * 1467 = 2 567 250,00 грн.

= (9 069 984,23 - 2 139 971,58 – 173 128,00 - 2 350,00)/(2 567 250,00 - 2 139 971,58) = 6 754 534,65 / 427 278,42 = 15,8

Таким чином, з вище наведених розрахунків, ми бачимо, що обидва показники є більшими за 1, а отже експорт пшениці твердої насіннєвої, клас 3, за даним Контрактом для публічного акціонерного товариства «СУМСЬКА НАСІННЄВА ФАБРИКА» є ефективним. Більше того, альтернативний коефіцієнт ефективності експорту становить 15,8 що є дуже великим показником. Але даний показник є обґрунтованим наведеними у роботі даними, а саме даними про цінову політику купівлі-продажу пшениці на вітчизняному та російському ринку, вартість перевезення вантажів залізницею, середню собівартість вирощування пшениці в Україні, середню вартість оформлення контрактів (юридичні консультації, нотаріальні послуги тощо), ставки мит, податків та зборів згідно українського законодавства та ін. Результати даного зовнішньоекономічного контракту наочно ілюструють те, що пшениця в Україні не є об’єктом прибуткової торгівлі, адже, враховуючи сприятливі кліматичні умови, дешевшим є її вирощування, аніж придбання. Отже, експорт пшениці є вигідною зовнішньоекономічною операцією.

ВИСНОВКИ

Продаж пшениці на зарубіжні ринки є однією із основних статей експорту в товарній структурі української зовнішньої торгівлі. За рахунок сприятливих кліматичних умов у нашій країні є можливість вирощування великих обсягів якісної пшениці, які повністю задовольняють потреби вітчизняних споживачів, а також є частково орієнтованими на експорт. Вигідне географічне розташування, а саме вихід до морів, перетин автомобільних, залізничних шляхів із заходу на схід, із півночі на південь, дозволяє зробити умови зовнішньої торгівлі даним товаром найбільш вигідними для українських виробників. На основі даних міркувань і була обрана тема даного дослідження, поставлені мета та завдання, які були розкриті у роботі наступним чином:

  • Світовий ринок пшениці є надзвичайно динамічним, обсяги торгівлі, ціни та інші умови торгівлі можуть змінюватись по декілька разів за маркетинговий рік, що зазвичай пояснюється зміною погодних умов, а також глобальними тенденціями на світових ринках. найбільшими виробниками і одночасно експортерами пшениці є Аргентина, Австралія, Канада, ЄС, Казахстан, Росія, Україна та Сполучені Штати Америки, а найбільшими споживачами - Китай та Індія, хоча ці дві країни здатні забезпечити себе пшеницею на достатньому рівні, тому не фігурують у списку основних імпортерів пшениці. У свою чергу Єгипет, Бразилія, Індонезія, Японія, Алжир, Пд. Корея займають лідируючи місця за обсягами імпорту.

  • Вітчизняний ринок пшениці є не менш динамічним і розвинутим, ніж глобальний світовий ринок. Він характеризується постійним коливанням обсягів виробництва, а тому і цін. Основні обсяги виробництва пшениці зафіксовані у Полтавській області, АР Крим, Миколаївській, Донецькій та інших областях. основними імпортерами української пшениці є Туніс, Сирія, Кенія, Ізраїль, Іспанія та ін. Основними гравцями у торгівлі пшеницею є компанії «Хлібінвестбуд», «Нібулон», «Райз» та ін. Ціни на українську продукцію у поточному маркетинговому періоді знаходяться на рівні близько 230 дол. США.

  • Експорт пшениці в Україні регулюється рядом законодавчих актів: Законами України, Податковим та Митним кодексами, Указами Президента України, Декретами Кабінету міністрів України, Наказами Міністерства фінансів України та іншими міністерствами та відомствами, що регулюють питання тарифного та нетарифного характеру. Дана законодавча база закріплює усі деталі ведення зовнішньої торгівлі – починаючи від необхідного митного оформлення і закінчуючи обов’язковими платежами та іншими витратами на проведення експортної операції для компанії. Потрібно також зазначити, що економічна та політична ситуація в країні і світі призводить до досить частих змін у законодавстві.

  • На основі дослідження світового та вітчизняного ринків, законодавчої бази, було прийнято рішення про підготовку зовнішньоекономічної угоди з експорту пшениці твердої насіннєвої, клас 3, на умовах DAP кордон Україна / Російська Федерація.

  • При розрахунку ефективності даної зовнішньоекономічної угоди було враховано всі необхідні витрати за актуальними цінами і законодавством. Дані розрахунки показали, що підготована зовнішньоекономічна угода є ефективною як з погляду співвідношення доходів та витрат при експортній операції, так і з точки зору вигідності порівняно з аналогічною операцією купівлі-продажу на вітчизняному ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. International Grains Council. Попит та пропозиція на ринку пшениці. Режим доступу: http://www.igc.int/en/grainsupdate/sd.aspx?crop=Wheat

2. FAO Statistical Yearbook 2013.World food and agriculture. Режим доступу: http://www.fao.org/docrep/018/i3107e/i3107e.PDF

3. FAO GIEWS Food Price Data and Analysis Tool. Режим доступу: http://www.fao.org/giews/pricetool/

4. United States Department of Agriculture.Режим доступу: http://www.usda.gov/wps/portal/usda/usdahome

5. Закон України «Про зовнішньоекономічнудіяльність» № 959-ХІІ від 16.04.1991 р.

6. Закон України «Про Митний тариф України» № 584-VII від 19.09.2013 р.

7. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» № 713-VIIвід 19.12.2013 р.

8. Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 р.

9. Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» № 37-IV від 04.07.2002 р.

10. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 р.

11. Митний кодекс України № 4495-VI від 13.03.2012 р.

12. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» № 598 від 24.05.2012 р.

13. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу» № 636 від 30.05.2012 р.

14. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» № 73 від 07.02.2013 р.

15. Наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів» № 414 від 23.08.2005 р.

16. Наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Порядку ввезення в Україну дослідних зразків сортів для цілей експертизи на придатність на поширення сорту та вивезення з України посадкового матеріалу сортів рослин» № 512 від 15.08.2008 р.

17. Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України «Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги» № 317 від 26.03.2009 р.

18. Индекс цен России. Информагентство онлайн. Режим доступу: http://www.zol.ru/grainprices/

19. Розрахунок вартості перевезення зернових у вагонах парку залізниці. Аграрна біржа Кабінету міністрів України. Режим доступу: http://agrex.gov.ua/calc/?ext=0

20. Офіційний курс валют Національного банку України на 09.04.2014 р. Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time_step=daily&date=09.04.2014&execute=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8

21. Національний стандарт України ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови»

22. Державний комітет статистики України. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

23. Державний резервний насіннєвий фонд України. Режим доступу: http://www.nsfond.gov.ua/index.php

24. Аналіз ринку зернових. UKRSELKO. Режим доступу: http://ukrselko.com/uploads/media/Ukrselko_Grain_Market_Analysis_120918.pdf

25. Аналіз світового ринку пшениці. MILK.UA. Режим доступу: http://www.milkua.info/uk/cropsforecast/37/

26. Багрова І. В. Діяльність підприємств: підручник для навчання студентів вищих закладів економічних спеціальностей. – Д.: ДДФЕІ, 2002.

ДОДАТКИ

Додаток 1

ПОПИТ ТА ПРОПОЗИЦІЯ НА РИНКУ ПШЕНИЦІ [1]

SUPPLY / DEMAND: WHEAT#

Milliontons

 

 

Opening

Production

Imports

Total

Use

Exports

Closing

 

 

stocks

d)

supply

Food

Industrial

Feed

Total a)

d)

stocks

 

WHEAT

Argentina (Dec/Nov)

2012/13

0,7

8,0

0,0

8,7

4,1

0,1

0,3

4,9

3,7

0,2

2013/14

est.

0,2

9,2

0,0

9,4

4,2

0,1

0,4

5,2

2,5

1,7

2014/15

f'cast

1,7

13,9

0,0

15,6

4,5

0,1

0,4

5,5

7,0

3,1

 

Australia (Oct/Sep)

2012/13

8,0

22,9

0,0

30,9

2,0

0,5

3,4

6,6

18,6

5,6

2013/14

est.

5,6

26,9

0,0

32,6

1,9

0,5

3,8

6,9

18,6

7,1

2014/15

f'cast

7,1

23,6

0,0

30,8

1,9

0,5

4,0

7,1

17,5

6,2

 

Canada (Aug/Jul)

2012/13

5,9

27,2

0,1

33,2

2,8

0,8

4,0

8,6

19,6

5,1

2013/14

est.

5,1

37,5

0,1

42,6

2,8

0,8

4,9

9,5

23,5

9,7

2014/15

f'cast

9,7

29,3

0,1

39,0

2,9

0,8

5,2

9,9

23,1

6,0

 

EU* (Jul/Jun)

2012/13

10,9

131,6

5,3

147,8

53,9

9,9

45,9

115,8

23,5

8,5

2013/14

est.

8,8

143,1

4,1

156,0

54,1

10,3

44,0

114,6

32,8

8,6

2014/15

f'cast

8,6

155,6

5,5

169,7

54,0

10,8

50,0

120,9

32,1

16,7

 

(154,9)

(5,9)

(169,4)

(11,0)

(51,0)

(122,1)

(15,3)

of which common wheat

2012/13

10,6

123,6

3,9

138,1

47,2

9,9

45,9

108,7

21,1

8,3

2013/14

est.

8,6

135,2

2,2

146,0

47,1

10,3

44,0

107,2

30,7

8,1

2014/15

f'cast

8,1

148,5

3,3

159,9

46,8

10,8

50,0

113,4

30,2

16,3

 

(147,9)

(3,7)

(159,6)

(11,0)

(51,0)

(114,6)

(14,9)

Kazakhstan (Jul/Jun)

2012/13

6,0

9,8

0,0

15,8

2,3

0,0

1,8

6,5

7,2

2,1

2013/14

est.

2,1

13,9

0,0

16,1

2,2

0,0

1,7

6,0

8,4

1,7

2014/15

f'cast

1,7

13,0

0,1

14,8

2,2

0,0

1,8

6,6

6,0

2,2

 

(0,2)

Russia (Jul/Jun)

2012/13

11,0

37,7

1,4

50,1

12,3

1,5

11,7

33,4

11,2

5,5

2013/14

est.

5,5

52,1

1,0

58,6

12,9

1,5

12,4

34,6

18,5

5,5

2014/15

f'cast

5,5

59,0

0,5

65,0

12,9

1,5

14,0

36,5

20,3

8,2

 

Ukraine (Jul/Jun)

2012/13

5,7

15,8

0,0

21,4

5,8

0,2

3,5

11,4

7,1

3,0

2013/14

est.

3,0

22,3

0,0

25,3

5,8

0,2

3,5

11,9

9,5

3,9

2014/15

f'cast

3,9

24,8

0,0

28,6

5,7

0,2

4,4

12,5

11,8

4,4

 

USA (Jun/May)

2012/13

20,2

61,8

3,3

85,3

25,0

0,7

10,6

38,3

27,4

19,5

2013/14

est.

19,5

58,1

4,6

82,3

25,5

0,6

6,2

34,2

32,0

16,1

2014/15

f'cast

16,1

55,1

4,4

75,6

25,6

0,6

4,1

32,3

24,5

18,8

 

(32,2)

MAJOR EXPORTERS b)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2012/13

68,4

314,7

10,1

393,3

108,1

13,6

81,2

225,4

118,3

49,6

2013/14

est.

49,8

363,1

9,8

422,8

109,4

13,8

76,9

222,9

145,7

54,2

2014/15

f'cast

54,2

374,2

10,5

439,0

109,7

14,3

83,9

231,2

142,3

65,5

 

 

(373,6)

(11,0)

(438,8)

(14,5)

(84,9)

(232,4)

(64,2)

China (Jul/Jun)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2012/13

52,1

120,8

3,3

176,2

87,5

3,2

23,0

122,0

0,4

53,7

2013/14

est.

53,7

121,9

6,7

182,4

88,0

3,2

23,0

123,3

0,3

58,7

2014/15

f'cast

58,7

126,2

1,8

186,7

87,5

3,2

23,2

123,1

0,4

63,3

 

(1,5)

(186,4)

(63,0)

India (Apr/Mar)

2012/13

20,0

94,9

0,1

114,9

73,9

0,2

3,5

83,9

6,8

24,2

2013/14

est.

24,2

93,5

0,0

117,7

78,5

0,2

5,0

93,7

6,0

18,0

2014/15

f'cast

18,0

95,9

0,0

114,0

80,6

0,2

5,0

93,5

3,2

17,3

 

WORLD TOTAL

 

 

 

e)

 

 

 

 

 

 

 

 

e)

 

2012/13

 

192,2

655,4

140,6

847,6

461,2

 

21,3

 

135,9

 

677,8

140,6

169,8

2013/14

est.

169,8

713,4

154,5

883,1

472,3

 

21,5

 

131,8

 

696,3

154,5

186,8

2014/15

f'cast

186,8

719,3

152,7

906,1

478,4

 

22,0

 

141,0

 

707,9

152,7

198,3

 

 

 

(719,0)

(151,7)

(905,8)

(478,3)

 

(22,2)

 

(142,1)

 

(709,2)

(151,7)

(196,6)

# IGC estimates.

** Years shown for southern hemisphere countries include following marketing years for maize and sorghum. For example, for Argentina, the

"2013/14" year includes the 2013/14 (Dec/Nov) local marketing year for wheat and the 2014/15 (Mar/Feb) marketing year for maize.

a) Including seed and waste.

b) Argentina, Australia, Canada, EU, Kazakhstan,

Russia, Ukraine, United States

d) Including estimated trade in secondary products

e) IGC July/June trade: excluding trade in secondary products

i) EU-28 from 2013/14 onwards, EU-27 until 2012/13

Totals may not sum due to rounding.

Figures in brackets represent the previous estimate.

Додаток 2

НАЙБІЛЬШІ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ПОТОКІВ ПШЕНИЦІ НА СВІТОВОМУ РИНКУ [2]