Матеріали при підготовці до третього семінарського заняття

Пам´ять

Завдання 1. Нащо людині добра пам´ять? Наведіть вагомі аргументи.

Завдання 2. Доведіть, що людська пам´ять недосконала.

Завдання 3. Поясніть, які чинники впливають на забування?

Завдання 4. Відновіть пропущені поняття за темою «Пам´ять», дайте характеристику видам і процесам пам’яті.

Головні процеси пам’яті

Кодування Забування

… …

Форми відтворення

Впізнавання … Ейдетизм

…

… …

Види пам´яті

Механічна та… Довільна та… Образна та…, і… Механічна та…

Короткочасна та… Сенсорна пам´ять – це…

Завдання 5. Що необхідно знати студентові для того, щоб зменшити забування? Чому 30 повторень протягом місяця ефективніші, ніж 100 повторень за день?

Для зменшення забування необхідно:

1. Розуміння, осмислення інформації, бо механічно вивчена, але не до кінця зрозуміла інформація забувається швидко і майже повністю (що таке крива Германа Еббінгауза ?)

2. Повторення інформації: перше повторення слід зробити через 40 хвилин після заучування, бо через годину у пам’яті залишається лише 50 % механічно вивченої інформації. Необхідно частіше повторювати у перші дні після заучування, бо саме в ці дні втрати від забування максимальні. Повторювати краще так:

   1. В перший день – 2-3 повторення.

   2. На другий день – 1-2 повторення.

   3. У 3-7 день – по одному повторенню, потім одне повторення з інтервалом в 7-10 днів.

Висновок. Систематичне, без перевантаження навчання, заучування маленькими порціями протягом семестру з періодичними повтореннями через 10 днів набагато ефективніше, ніж концентроване заучування великого обсягом матеріалу у стислий термін сесії, що викликає розумове і психічне навантаження і майже повне забування інформації через тиждень після сесії. (Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Психология и педагогика для технических вузов. – Ростов н/Дону: Феникс, 2001. – С. 90).

Завдання 6. Чи існує нормальна пам’ять? Які відомі порушення пам’яті? Читаючи нижчеподаний текст, згадайте, про що не йшлося в лекції «Пам´ять»?

Індивідуальні параметри пам’яті різні, тому поняття „нормальна пам’ять” розпливчасто. Наприклад, наші спогади стають жвавішими, детальнішими, згадуються найдрібніші деталі, а ми і не підозрювали, що пам’ятаємо їх. У цьому разі говорять про гіперфункцію пам’яті.

Порушення рівноваги, тривожність, невпевненість задають тематичну скерованість такій пам’яті, вона набирає вигляду нав’язливих спогадів, і людина пам’ятає те, що хотілося б забути: сором, якісь неприємні вчинки і т.д. Це „пам’ять сумління”.

Набагато частіше зустрічається ослаблення пам’яті, часткова втрата щодо збереження та відтворення інформації. Таке послаблення може прийняти форму прогресивної амнезії.

Буває так, що людина не може відтворити те, що тільки-но зробила, але пам’ятає те, що зробила раніше, – це «корсаковський синдром», чи закон Рібо (закон зворотного ходу пам’яті), про що йшлося в лекції.

Цікаві факти омани пам’яті, що набувають форми неправдивих спогадів та спотворень інформації. Вони зумовлені сильними бажаннями і потягами, у такому випадку пам’ять стає рабою людських пристрастей та упереджень. Отже, об’єктивні спогади про минуле – явище рідкісне.

Спотворення пам’яті часто пов’язані з ослабленням здатності розрізняти своє і чуже, тобто те, що людина дійсно переживала сама, від того, про що вона чула або читала. При багатократному повторенні людина вважає чужі думки, ідеї своїми; згадує події, деталі подій як свідок, проте в них вона ніколи не брала участь та колись, може, і критикувала. Це підкреслює, наскільки пам’ять пов’язана з уявою та фантазією (ефект дезінформації та явище неправдивої співвіднесеності).

Люди можуть переносити великі пошкодження мозку без наявних порушень пам’яті, але чим більші пошкодження мозку, тим більше його наслідки для пам’яті. Це положення називають законом дії маси: пам’ять руйнується пропорційно до зруйнованої мозкової тканини. Навіть видалення 20 % мозку не призводить до втрати пам’яті. Тому й виникли сумніви щодо її локалізованого центра. Ряд психологів вважає, що органом пам’яті є весь мозок.

При прямій дії на деякі ділянки мозку у свідомості можуть з’являтися складні ланцюги спогадів: людина раптово згадує те, що давно забула, і прекрасно пам’ятає „забуте” після операції. Так був знайдений, якщо не центр пам’яті, то ділянка, яка регулює перехід даних з короткочасної пам’яті у довгочасну, без чого запам’ятовування нової інформації неможливо. Той центр називається гіпокампом, він розташований у скроневій частині мозку. Досвід переконує, що після двостороннього видалення гіпокампу хворі зберігали пам’ять про те, що було до операції, але запам’ятовування нових даних не спостерігалось. (Психология: Учебник для вузов / Л.Д.Столяренко. – СПб.: Лидер, 2004. – С. 131–132).

Завдання 7. „Розгорніть” подані тези, конструюючи речення або вставляючи, замість крапок, відповідні терміни.

1. Пам’ять – це збереження засвоєної інформації в часі. Комп’ютер… моделей... В обох системах відбувається кодування,…. Інформація на екрані комп’ютера нагадує…: вона швидко зникає якщо не потрібна і не активізується, тому її часто називають робочою.

2. Деякі види інформації, що стосуються здебільшого простору, часу і послідовності, кодуються нами…. Інші види, які стосуються значення, образності й організації інформації, потребують…. Мнемонічні прийоми запам’ятовування інформації залежать від того, як запам’ятовуються зорові образи, а також від інформації, що розділена на змістові групи. Групування інформації та ієрархія її також сприяють…, отже, впорядкованість впливає на запам’ятовування. Однією з причин забування є те, що ми…. А без свідомого оброблення інформації багато з того, що ми сприймаємо, втрачається.

Кодування (автоматичне чи свідоме)

Значення Образність Організація

семантичне кодування візуальне кодування

Членування Ієрархія

3. Зберігання сенсорної інформації. Інформація надходить у систему пам’яті спочатку через …. Ми реєструємо і на короткий час зберігаємо … образи у візуальній пам’яті, а … – у фонологічній пам’яті.

Короткочасна пам’ять. Здатність до засвоєння і збереження певного обсягу інформації дуже обмежена, вона складає … секунд і утримує … одиниць інформації, що залежить від характеру інформації та способу її представлення. Елементами структури короткочасної пам’яті є центрально-виконавчий блок, який відповідає за оброблення візуальної та звукової інформації.

Довгочасна пам’ять. Здатна до постійного збереження інформації, причому ця здатність практично … . Вона складається із … (відповідає за освоєння фактичного матеріалу) та … (відповідає за процес діяльності, отже, як ми робимо) блоків. Наразі можна стверджувати, що мозок обробляє і зберігає інформацію різними способами, причому немає … ділянки мозку, де б цей процес відбувався.

4. Для успішного відтворення інформації, яка вже перебуває „там”, її слід викликати з пам’яті за допомогою …, які виконують роль активувальних чинників. Відтворенню інформації іноді допомагає звертання до відповідного контексту. … також впливає на запам’ятовування, бо ми часто згадуємо саме те, що відповідає нашому сьогоднішньому стану.

5. Інформація про минулі події … в пам’яті у вигляді якоїсь екзотичної копії і звичайно ж не добувається з неї у такому вигляді. Радше, навпаки, ми … свої спогади, використовуючи і те, що зберігається в пам’яті, і нову інформацію. Так, коли дитині чи дорослій людині, які були свідками якоїсь події, давали після цього хибну інформацію, вони починали вірити, що дійсно бачили ту чи іншу неіснуючу дрібницю чи з помилками згадували епізод події. Це так званий ….

Для людей характерний також феномен неправдивої…, коли засвоєна інформація співвідноситься з хибним джерелом. З причини того, що неточні, надумані спогади бувають так само щирими і стійкими, як і реальні, щирість не слід приймати за ознаку правдивості спогадів (Майерс Д. Психология – Мн.: 000 „Попурри”, 2001. – С. 364–409).

Завдання 8. Що таке продуктивність пам’яті? Визначте причини, які впливають на продуктивність пам’яті?

Продуктивність пам’яті

Обсяг Швидкість Точність Тривалість Готовність до запам’ятовування і відтворення