Матеріали при підготовці до четвертого семінарського заняття Мислення

Завдання 1. Згадайте інтелектуальні риси особистості та перевірте, наскільки вони властиві вашому мисленню.

Щоб мати уявлення про властивості свого інтелекту, слід зробити певну низку завдань.

Для перевірки швидкості своїх мисленнєвих процесів зробіть тести інтелекту, якнайшвидше даючи правильну відповідь:

1. Розв’яжіть анаграми та виключте зайве слово:

атсін, хад, тоівовкр, вкоін.

2. Вставте пропущену букву і пропущене число.

1 В 5 ?

А 3 Д ?

Для перевірки глибини мислення розв’яжіть просту задачу на продовження ряду: 1, 8, 16, 25 …?

Перевірте власну імпульсивність мислення. Завдання: на аркуші паперу в клітку намалюйте квадрат 8Х8. Позначте його як для гри в „морський бій” (тобто а, б, ..; 1,2, ...). Далі в клітинці В 2 поставте крапку, потім викресліть хрестиком яку завгодно клітинку в квадраті (результати обговорюватимуться на семінарському занятті).

Власну самостійність мислення можна перевірити так:

• знайдіть якомога більше способів використання коробок із картону (якщо у вашому розпорядженні їх багато і вони різні) (перевірка за Торренсом);

• До неба прикріплені мотузки, які звисають на Землю. Які можуть бути наслідки? Що трапиться? (перевірка за Торренсом);

• Людське життя вдалося продовжити до 250 років. Що буде? Які наслідки?

Чим більше ви назвете способів використання коробок з картону, побачите наслідків після прикріплення мотузок до неба та продовження життя людини до 250 років, тим швидше ваше мислення можна охарактеризувати як самостійне. Перевірте гнучкість мислення за методикою Лачінса.

Завдання 1. Розв’яжіть 10 простих арифметичних задач. У кожній задачі пропонується за допомогою трьох посудин різної місткості відміряти потрібну кількість рідини. На посудинах немає ніяких рисок. Задачі розв’язуються письмово. На одну задачу виділяється не більше двох хвилин (див. таблицю).

Таблиця

№ задачі	Задача	Об’єм посудин у літрах		Потрібна кількість рідини
0	-	29	3	20
1	14	59	10	25
2	14	163	25	99
3	28	43	10	5
4	31	61	4	22
5	18	59	7	27
6	23	49	3	20
7	15	39	3	18
8	28	76	3	25
9	28	48	4	12
10	14	36	8	6

Ті, хто зміг розв’язати цю задачу, належать до групи флексибільних (людей з високою гнучкістю мислення), а ті, хто не зміг розв’язати, – до групи ригідних (людей з інертним мисленням).

Завдання 2. Як можна пронести воду в решеті?

Завдання 3. Два батька й два сини знайшли три апельсини, розділили порівну. Скільки прийшлося на кожного?

Завдання 4. Як з трьох сірників зробити чотири, не ламаючи їх?

Перевірте вашу здатність до рефлексивного аналізу ситуацій (рефлексії), розв’язавши дві задачі:

Задача 1. Хлопчик узяв у руку маленьке пташенятко і запитав мудру людину: „Що в мене в руці – живе чи неживе?” Він був упевнений, що дати правильну відповідь не можна: якщо відповідь буде – „неживе”, хлопчик покаже живого птаха, якщо „живе”, він птаха задушить у руці. Що відповів мудрець?

(Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. – 3-тє вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – С. 303-309).

Переконайтесь, що вмієте нестандартно мислити, тобто для вашого розуму характерна така якість як нестандартність.

Задача. Двоє наблизились до річки. У безлюдного берега стояв човен, в якому могла поміститися тільки одна людина. Обидва вони переправилися через річку на цьому човні і продовжили свій шлях. Як вони це зробили?

Завдання 2. Які б поради ви дали людині, що спитала б у вас про те, що може сприяти розвитку мислення?

Розвиткові мислення сприяє, по-перше, інтерес до проблеми та визначена мотивація («хочу, тому що»). По-друге, для активізації мислення можна використати такі методи:

① метод „мозкового штурму” („brain-storming”), який запропонував і розробив Ф. Осборн. Цей метод покладений в основу сучасної синектики, що, своєю чергою, є одним з підходів, спрямований на підвищення творчої продуктивності, на подолання стереотипів у мисленні. Його запропонував американський вчений У. Гордон. Здійснення „мозкового штурму” передбачає використання чотирьох обов’язкових прийомів, основаних на аналогії, а саме:

• на прямій аналогії - „подумайте, як розв’язують задачі, які схожі на цю”;

• на особистій аналогії або емпатії – „спробуйте зануритися в образ об’єкта, поданого в завданні, і міркувати з його погляду”;

• на символічній аналогії – „образно визначте двома словами суть завдання”;

• на фантастичній аналогії – „уявіть, як би це завдання вирішили казкові чарівники”.

Отже, 7-10 чоловік сидять за круглим столом, серед них 1–2 є професіоналами обговорюваної справи, решта – непрофесіонали. Це робиться для уникнення стереотипізації мислення. Під час обговорення не можна критикувати чужі ідеї, проте їх можна продовжити. До того ж всі ідеї фіксують на відповідних носіях без вказівок на авторство.

Про ефективність цього методу свідчить багато фактів. Так, одна американська компанія провела 300 засідань „мозкового штурму”, на яких було запропоновано 15 тис. ідей, з яких 1,5 тис. негайно реалізували.

② метод фокальних об’єктів передбачає об’єднання ознак декількох випадково обраних об’єктів, які переносяться на розглядуваний предмет. У результаті чого виходять незвичайні сполучення, які дозволяють подолати психічну інерцію і млявість мислення. Наприклад, випадковим об’єктом стає тигр, а фокальним – олівець, тоді маємо смугастий чи ікластий олівець. Розглядаючи подібні сполуки, іноді вдається знайти оригінальні ідеї.

③ метод морфологічного аналізу використовують так: спочатку виділяють головні характеристики об’єкта-осі, а потім за кожною з них записують найрізноманітніші варіанти-елементи. Наприклад, розглядаючи проблему запуску автодвигуна в зимових умовах, можна взяти як осі:

• джерела енергії для підігрівання;

• способи передавання енергії від джерела до двигуна;

• способи керування цим передаванням і т. п.

Елементами для осі „джерело енергії” можуть бути: акумулятор, хімічний генератор тепла, бензопальник, працюючий двигун іншої машини, гаряча вода. У полі зору можуть опинитися несподівані сполучення, які навряд чи спали б на думку.

④ метод контрольних запитань передбачає використання списку навідних запитань, наприклад:

• а якщо зробити навпаки?

• а якщо виміряти форму об’єкта?

• а якщо взяти інший матеріал?

• а якщо зменшити (чи збільшити) об’єкт?

Розвивати мисленнєву діяльність можна шляхом розв’язання різних завдань, як-от:

• Для розвитку здатності до абстрагування головного від додаткового використовуються задачі з надлишковими даними, що уводять від правильного розв’язання.

• Потребу переформулювати проблему для глибшого її осмислення розвивають задачі з частково хибними даними: вони передбачають уміння коректувати постановку задачі або вказати на неможливість її розв’язання.

• Вміння відрізняти задачі, які припускають тільки імовірнісне розв’язання, також суттєво розвивають мислення людини.

• Для підсилення творчих мисленнєвих можливостей використовують „екзотичні” прийоми:

1. занурюють людину в особливий стан – сугестивний – для активізування несвідомого людини;

2. навіюють людині у стані гіпнозу, що вона є іншою особистістю, наприклад, вона видатний вчений, – і це стрімко підвищує творчість звичайної людини.

Завдання 3. Прочитайте текст «Якими способами ми розв´язуємо задачі?» та наведіть власні приклади щодо кожного методу.

Якими способами ми розв´язуємо задачі?

В психології відомі чотири способи розв´язання задач.

Перший – це механічний спосіб проблеми, яке ми одержуємо методом проб та помилок або певною алгоритмічною (фіксованою) процедурою на підставі засвоєних знань.

Другий спосіб стосується розв´язання задачі за допомогою глибокого розуміння природи проблеми.

Третій спосіб полягає у використанні методу евристики, що є стратегією випадкового пошуку, який передбачає шукання вирішення проблеми, покладаючись більш-менш на випадок. Іншими словами, метод евристики – це стратегія, яка допомагає розв´язати задачу за допомогою обмеженого вибору можливих рішень. Це практичний метод, що обмежує кількість запропонованих вами варіантів, проте не гарантує успіх, оскільки евристичні правила характеризуються багатозначністю проміжних результатів і не припускають категоричної точності рекомендацій.

Четвертий спосіб має назву інтуїтивного. Коли здогадка «відвідує» нас, ми говоримо про інсайт (осяяння). Це раптове психічне перетворення проблеми, яке робить вирішення задачі очевидним. Інсайт передбачає наявність трьох здібностей: вибірне кодування (здатність ігнорувати те, що не має відношення до розв´язання проблеми), вибірна комбінація (здатність до об´єднання на перший погляд не пов´язаної між собою інформації) та вибірне порівняння (здатність порівнювати нові проблеми зі старою інформацією або з уже вирішеними проблемами. (Кун Д. Все тайны поведения человека. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – С. 368–371)

Завдання 4. а) Розв’яжіть подані задачі, використовуючи нетрадиційний спосіб рішення. Ви це зможете зробити, якщо подолаєте межі банального способу міркувань. б) Чи можна подібні задачі вважати творчими? Чому?

Задача 1. Як за допомогою спеціальних променів знищити неоперабельну пухлину в глибині організму, не шкодячи при цьому здоровим тканинам? Відомо, що для видалення цієї пухлини потрібна така концентрація променів у місці її розташування, яка небезпечна для здорових тканин. Отже, у місці локалізації тканини необхідно створити потрібну концентрацію променів, не пошкодивши при цьому інших тканин організму.

Задача 2. З шести сірників складіть чотири рівнобічні трикутники?

Задача 3. У вас є глечики, які можуть вмістити 21 чашку, 127 чашок, 3 чашки рідини. Використовуючи чашки, щоб набирати і виливати стільки води, скільки потрібно, як вам точно вимірити 100 чашок?

Задача 4. а) Як з’єднати чотири (дев´ять крапок) крапки трьома (чотирма) прямими лініями, не відриваючи від паперу ручки чи олівця?

● ● ●●●

● ● ●●●

●●●

Задача 5. Як, використовуючи коробочку сірників, канцелярські кнопки та свічку, прикріпити свічку до дошки оголошень?

Завдання 5. Прочитавши тексти, законспектуйте: що заважає, на погляд вчених, а що сприяє творчому мисленню ?

Вчені виокремили чинники, що заважають успішному мисленнєвому процесу, як-от:

• млявість, консервативність, або тяжіння до чогось звичного, та стереотипність;

• надмірна схильність до використання звичних методів розв’язання проблем;

• страх помилки, критики, страх показатися „смішним”, „глупим”, надмірна критичність до своїх рішень;

• психічна та м’язова напруженість.

Що заважає швидкому розв’язанню творчої задачі? Це питання вирішували багато вчених. І ось які висновки вони зробили.

⑴ Якщо в минулому якийсь спосіб рішення задачі виявився успішним, то це сприяє тому, що людина додержується такого способу розв’язання проблеми. Отже, розумовий шаблон – це схильність однаково підходити до розв’язання різних проблем. Шаблонність мислення припускає обмеженість вибору під час шукання можливих рішень і тенденцію однаково підходити до всіх проблем. Це призводить нас до характеристики стереотипу мислення, який не дозволяє людині відмовитися від попередніх прийомів рішення та обрати нові. (Стереотип поведінки – приблизно визначається саме так: „це вміння використовувати речі лише за їхнім призначенням і нездатність винайти інші способи їхнього використання при потребі” (В. Квінн).

⑵ Чим більше зусиль було витрачено на відшукання нового способу розв’язання задачі, тим імовірніше повертання до нього у майбутньому. Витрати на виявлення пропорційні намаганню використати його якнайчастіше на практиці.

⑶ Інтелектуальні здібності людини зазнають страждань від частих невдач, та боязнь наступної невдачі автоматично виникає при зустрічі з новою задачею. Це породжує захисні реакції, що перешкоджає творчому мисленню, пов’язаному з ризиком для власного „Я”. Якщо люди тривалий час розв’язували завдання, непідвладні для їхнього розуму, а потім їм запропонували простіші задачі, то з останніми вони погано справлятимуться.

⑷ Максимум ефективності під час розв’язання задачі досягається при оптимальній мотивації та відповідному рівні емоційного збудження. Цей рівень для кожної людини суто індивідуальний.

⑸ Чим більшою кількістю знань володіє людина, тим різноманітнішими будуть її підходи до вирішення творчого завдання, але знання мають бути різноспрямованими, бо саме вони мають здатність орієнтувати мислення на різні підходи до розв’язання таких завдань.

Завдання 6. Прочитавши тексти, дайте відповідь на запитання: чим творче мислення відрізняється від нетворчого? як відбувається творчий процес? чи можна з нетворчої людини шляхом виховання зробити творчу?

Психологи Петербурзької школи мають такий погляд на зазначену проблему.

Які особливості творчого мислення? Відповідь на це запитання фактично передбачає міркування за темою – чим творче мислення відрізняється від нетворчого? Отже, виділяють чотири особливості творчого мислення;

• перша особливість така: при розв’язанні типових задач таке мислення ніколи не звертається до відомих шляхів, тобто це постійне прагнення нового, незвичайного, оригінального, своєрідного. Навпаки, людина з нетворчим мисленням, навіть якщо розв’язує нову задачу, то намагається її вирішити по-старому і використовує давно відомі способи;

• другою особливістю творчого мислення є те, що мисляча творча людина не вдовольняється єдиним, уже фактично нею знайденим способом розв’язання задачі, завжди прагнучи відшукати всі можливі способи її розв’язання. Людина, яка мислить нетворче, вдовольняється єдиним способом рішення задачі, не шукаючи інші;

• третя особливість творчого мислення полягає у намаганні серед всіх можливих, доступних способів розв’язання задачі виділити найкращий. Така тенденція не характерна для нетворчого, або репродуктивного, мислення;

• четвертою особливістю творчого мислення є вміння використовувати різного роду підказки, спираючись на які, можна швидко розв’язати задачу. Нетворче мислення не шукає і не використовує підказок, навіть якщо вони очевидні (Психология: Учебник / В. М. Аллахвердов, С. И. Богданова и др.; Отв. ред. А. А. Крылов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во Проспект, 2004. – С. 240–243).

Як відбувається творчий процес?

Творчий процес дуже складний, адже творець повинен працювати над розв’язанням задачі, не знаючи, чи розв’язується вона взагалі, не знаючи, чи зможе він знайти рішення до того часу, поки воно не буде знайдено в неусвідомленому вигляді. Небагато людей здатні на такий духовний подвиг. Не всім, хто здатний на це, дарований успіх. Але якщо кому-небудь вдається розв’язати воістину творчу задачу, повною мірою пережити стан інсайту (осяяння), то ця людина переживає велике емоційне піднесення, який А. Ейнштейн порівнював із релігійним екстазом або закоханістю.

Психологи твердять, що під час розв’язування складної задачі відбувається переструктурування ситуації, знаходиться її нове бачення. Фон перетворюється на фігуру, самі умови починають бачитися та розумітися інакше. Елемент, що входить до „старого” розуміння ситуації, у новій ситуації набуває зовсім іншого сенсу та інших властивостей. Знаходження нового розуміння відбувається раптово для свідомості і супроводжується характерним емоційним переживанням типу: ”Ага! Ось у чому справа!”. Таке переживання і називають „ага-рішенням”, а сам процес переструктурування – інсайтом.

Момент знаходження рішення звичайно відбувається несподівано для того, хто розв’язує. Спостереження над власними думками ніколи не виявляє причин, що спонукують рухатися думку у певному напрямі. Людина сама не знає, звідки їй спало на думку те, що дозволило розв’язати задачу. Вчений, який зробив відкриття, як правило, не усвідомлює, як він прийшов до своєї геніальної думки, і відчуває особисту непричетність, відстороненість до власного вирішення. Не випадково, коли Р.Декарт висловив ідею про існування аналітичної геометрії, він став навколішки і подякував Богові, який, на його думку, дарував смертному таку ідею. (Немов Р.С. Общая психология: Учеб. для студ. образоват. учреждений сред. проф. образования. – М.: ВЛАДОС, 2003. – С. 153-157).

Тоді виникає питання, а чи можна за наявністю бажання стати творчою особистістю? Чи можна розвити творче мислення у людини, яка з дитинства творчою не була? Сьогоднішні дані психологічної науки не дозволяють дати ані позитивну, ані протилежну їй відповідь. Чому?

• Серед багатьох людей не так вже багато творчо мислячих, і зовсім мало тих, чий творчий потенціал сприяв великим відкриттям. Це говорить про те, що стати на бажання творчою особистістю не так вже й просто.

• Крім цього, спроби розвивати творче мислення в людей, не схильних до того, не привели до успіху. Ще нікому в світі не вдалося неталановиту людину перетворити на генія чи хоча б на мислячу творчо особистість, яка б згодом досягла високих результатів у будь-якій діяльності.

• Нерідко творчий потенціал передається від покоління до покоління, наприклад у родині Бахів та Бернуллі було чимало обдарованих у музиці і в математиці родичів. Отже, талант і творчі здібності можуть бути вродженими. Оскільки генетично зумовлене не розвивається під впливом навчання і виховання, можна зробити висновок, що можливості розвитку творчого мислення вельми обмежені.

Проте є інша група чинників, що приводять нас до протилежного висновку.

• Творче мислення проявляється вже у зрілому віці, коли фактично завершений розвиток організму за генетичними програмами. Це означає, що для виявлення обдарованості необхідний життєвий досвід, який накопичується протягом навчання і виховання.

• Творчість дорослої людини відрізняється від творчості цієї ж людини у молодшому віці (художника, інженера). Отже, й тут ми маємо справу із впливом життєвого досвіду на творчий процес.

• Якщо людину цілеспрямовано не виховувати і не розвивати, її творчий потенціал не тільки не проявиться повною мірою, він може не проявитися взагалі. Є, до речі, багато людей, які в дитинстві були „геніями” і стали потім „звичайними”.

• Майже всі історично відомі досягнення творчого мислення людей пов’язані з цивілізаціями, в яких існувала досить розвинена система освіти. Отже, без розвиненої системи освіти значні досягнення творчої думки неможливі. Останні факти говорять на користь можливості розвитку творчого мислення, вони суперечать даним, наведеним спочатку, але й досі однозначної відповіді на це запитання немає, воно залишається відкритим (Немов Р. С. Общая психология: Учеб. для студ. образоват. учреждений сред. проф. образования. – М.: ВЛАДОС, 2003. – С. 153–157).

Завдання 7. Що заважає бути людині творчою особистістю та проявляти оригінальність мислення? Сформулюйте у кількох реченнях подані положення.

Відомі психологи Г. Линдсей, К. Халл, Р. Томпсон у праці «Творческое и критическое мышление // Хрестоматия по общей психологии: Психология мышления» (М., 1981) відповіли на поставлене у завданні питання таким чином.

Людині заважає проявляти креативність:

⒜ схильність до конформізму – прагнення бути схожим на інших людей, не відрізнятися від них у своїх судженнях і вчинках;

⒝ боязнь бути „білою вороною”, показатися нерозумним та смішним у своїх судженнях. У дітей такий комплекс можуть закріплювати дорослі, коли вони глузують з дитини, карають її або нав’язують свій єдиний правильний погляд;

⒞ боязнь показатися надто екстравагантним, навіть агресивним у своєму неприйнятті поглядів інших людей та критиці цих поглядів;

⒟ боязнь помсти з боку людини, чию позицію ми критикуємо;

⒠ завищена оцінка значущості власних ідей;

⒡ висока тривожність, невпевненість у собі, боязнь відкрито висловлювати свої ідеї.

⒢ вельми розвинене критичне мислення. Адже існують два конкурентні способи мислення: критичний і творчий. Критичний спосіб мислення націлений на виявлення недоліків у судженнях інших людей. Творчий спосіб мислення пов’язаний з відкриттям принципово нового знання, а не з оцінкою чужих думок. Отже, людина, в якої розвинене критичне мислення, зосереджена на критиці, хоча сама могла б творити непогано, а та людина, в якої розвинене творче мислення, нездатна бачити невідповідності у власних судженнях. Таким чином, необхідно розумне сполучення творчого і критичного мислення, тому, критикуючи, слід запропонувати щось своє.

Завдання 8. Прочитайте зауваження, що подані у підручнику з психології В. Квінн, та порівняйте їх з положеннями, висловленими в завданнях 1, 3, 4. Що нового ви відкрили для себе, читаючи пропонований текст?

Поради до розвитку творчого мислення

Багато психологів радять записувати як добрі, так і погані ідеї. Якщо ви будете старатися висунути тільки добрі ідеї, це може призвести до “придушення” потенційно плідних думок, а з другого боку – до постійного почуття невдоволеності.

Коли ви займаєтеся творчою роботою, не треба тренуватися мислити критично. Дайте собі волю на роздуми, міркування. Деякі психологи радять розіграти задачу в особах або намалювати її схему, щоб створити про неї краще наочне уявлення. Вони рекомендують розмовляти самим із собою вголос, проходячи всі етапи розвязання задачі.

• Психологи Папалья і Оулдс для розвитку креативності пропонують таке:

1. Свідомо докладайте зусиль для того, щоб проявити оригінальність, висувати нові ідеї.

2. Не турбуйтеся про те, що про вас можуть подумати люди.

3. Будьте відкриті для дискусії і перевіряйте свої припущення.

4. Ви помилилися при першій спробі, розгляньте інші варіанти.

5. Шукайте пояснення дивних і незрозумілих явищ.

6. Намагайтеся мислити широко, не звертаючи уваги на заборони з боку культурних традицій, расових та інших забобонів.

7. Долайте функціональну фіксованість і шукайте нестандартні способи використання звичних речей.

8. Відмовтеся від звичних методів діяльності і пошукайте нові підходи.

9. Щоб видати якнайбільше ідей, користуйтеся методом “мозкової атаки”.

10. Оцінюючи ідеї, намагайтеся бути обєктивними. Уявіть, що вони належать не вам, а іншій людині.

Поради щодо розвитку критичного мислення

Деякі вчені (Пауль, Енніс) пропонують такі поради щодо розвитку критичного мислення:

1. Слід відрізняти судження, що базуються на логіці, від тих, що базуються на емоціях і почуттях.

2. У будь-яких відомостях вчіться бачити позитивні та негативні сторони, враховуючи всі “за” і “проти”.

3. Нема нічого поганого в тому, якщо ви берете під сумнів, що не є для вас недостатньо переконливим.

4. Вчіться помічати невідповідності між тим, що ви бачите і чуєте.

5. Зачекайте з висновками, якщо у вас немає достатньої інформації.

Завдання 9. Прочитавши тексти, порівняйте погляди вчених різних шкіл щодо о´бразу творчої особистості. Обґрунтуйте свій погляд з цієї проблеми.

В. Квінн вважає, що всім творчим людям обов’язково притаманні дві риси – наполегливість та допитливість.

Психологи Петербурзької школи мають такий погляд на зазначену проблему. Творча людина – це завжди незвичайна, неординарна особистість, несхожа на інших людей. Типові відмінності таких людей проявляються найчастіше в такому:

• Творча людина схильна не тільки критикувати ідеї інших, але й власні. Критика оточення з боку такої особистості викликає, як правило, негативну реакцію, тому у креативної особистості не завжди добрі стосунки з оточенням.

• Творча особистість – це людина, яка прагне бути несхожою на інших, вона поводить себе не так, як інші, не боїться бути „білим граком”, з цієї причини оточуючі люди оцінюють таку особистість як дивну, незвичайну у своїх словах та вчинках, не зовсім нормальну (без потрібних на те підстав) та приписують їй відхилення у психіці.

• Творча особистість не терпить, коли відчуває психологічний тиск, у таких умовах вона не може працювати нормально. Вона прагне чинити по-своєму, проявляє самостійність і не терпить, коли нею намагаються керувати, тому творчі люди часто чинять опір авторитетам, начальству, особливо тим, хто хоче ними маніпулювати у так званому авторитарному стилі, примушує діяти всупереч своїм переконанням.

• Творчим людям притаманна якась дитячість, вони нерідко бувають дуже образливі, вперті, навіть вередливі. Психологічна природа цього явища до кінця не визначена.

• Творчі люди не бояться привертати до себе увагу, бути в центрі, бути несхожими на інших. Навпаки, підвищена увага з боку оточення та висока оцінка діяльності стимулює їхню творчу діяльність.

(Психология: Учебник / В. М. Аллахвердов, С. И. Богданова и др.; Отв. ред. А. А. Крылов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во Проспект, 2004. – С. 240–243).

Завдання *10. Як обґрунтовано погляд про те, що зв’язок між високим інтелектом і творчістю слабкий?

Завдання 11. Який тип мислення у вас переважає: логічний (ліва півкуля мозку розвиненіша), художній (права півкуля мозку розвиненіша)?

Інструкція: дайте відповідь на запитання, користуючись десятибальною шкалою. Категоричне заперечення відповідає „0” балів, беззастережна згода – 10 балам. Але якщо перше запитання поставить вас в тупик, оскільки ви не похмура людина і не безтурботний оптиміст, то у вашому розпорядженні бали від 1 до 9.

1. У мене переважає добрий настрій.

2. Я пам’ятаю, чому вчився декілька років тому.

3. Прослухавши один раз мелодію, я можу правильно відтворити її.

4. Коли я слухаю оповідання, то уявляю його в о´бразах.

5. Я вважаю, що емоції в розмові тільки заважають.

6. Для мене алгебра складна.

7. Я легко запам’ятовую незнайомі обличчя.

8. У групі приятелів я перший починаю розмову.

9. Якщо обговорюють чиїсь ідеї, я вимагаю аргументів.

10. У мене переважає поганий настрій.

Підраховуйте суму балів: Л = 1, 2, 5, 8, 9 (ліва півкуля); П = 3, 4, 6, 7, 10 (права півкуля). Якщо ваш „лівопівкульний” результат перевищує „правопівкульний” більш ніж на 5 балів, то у вас переважає логічний тип мислення. Якщо у вас „правопівкульний” результат більший за „лівопівкульний”, то ви людина художнього складу.