7. Філогенез порожнин тіла

А) У кишковопорожнистих є лише одна порожнина – кишечна.

Б) У круглих черв’яків є первинна порожнина тіла – обширна порожнина між стінками кишки і зовнішньою стінкою тіла. Простір не вистелений епітеліальним покривом і називається – бластоцель.

В) Починаючи із кільчастих черв’яків виникає вторинна порожнина тіла або целом – парна порожнина між стінками тіла і внутрішніми органами, має епітеліальну вистилку і сегментована.

Г) В ссавців у процесі ембріонального розвитку парна серозна порожнина формується в результаті розподілу кожної бічної пластинки мезодерми на два листка. Зовнішній зливається з бічною стінкою тіла – парієтальний серозний листок, а внутрішній з кишечкою трубкою – вісцеральний листок. Вісцеральні листки, з’єднуючись один з одним дорсально і вентрально від кишечної трубки, утворили дорсальну і вентральну брижі, які розділяють порожнину на дві половини. З розвитком серця порожнина розділилася на головну і тулубну целому. В зв’язку з розвитком легень, появою діафрагми і «переміщенням» серця назад у ссавців тулубна целома поділяється на передній відділ, де розміщуються легені і задній – органи черевної порожнини.

В результаті в грудній порожнині формуються дві плевральні порожнини і одна перикардіальна, яка розміщена між ними. В черевній порожнині внаслідок зникнення значної частини вентральної брижі серозна порожнина стала непарною – перітонеальною, а серозна оболонка, що її вистилає, отримала назву очеревина. Залишки вентральної брижі збереглися в краніальній частині у вигляді меншого сальника, зв’язок печінки, а в каудальній частині – утворили середню міхурово-пупкову складку.