21

Тема 3 Особливості процесу створення та формування попиту на інновації

План

1. Умови виникнення попиту на інновації.

2. Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього.

3. Специфіка аналізу попиту на інновації та мотивації суб`єктів інноваційного процесу.

4. Основні підходи створення та стимулювання попиту на інновації та особливості застосування цих підходів.

5. Основні фактори мотивації споживання інновацій.

1. Умови виникнення попиту на інновації

Виробничо-господарська діяльність підприємств спря­мована на задоволення потреб наявних і потенційних спо­живачів відповідного сегмента ринку. Незалежно від того, до якої галузі належить підприємство, яких споживачів обслуговує, поряд із ним на ринку зазвичай функціонують інші підприємства, що займаються аналогічною діяльніс­тю. Чим привабливішим з погляду отримання доходів є ринковий сегмент, тим щільнішою є на ньому конкурен­ція. Конкурентна боротьба між суб'єктами господарюван­ня змушує їх дбати про поліпшення своєї діяльності, що можливо лише за умов систематичних нововведень — як у виробничий процес з метою вдосконалення способу виго­товлення продукції, так і в саму продукцію з метою її моди­фікації, надання нових властивостей, поліпшення дизай­ну, експлуатаційних характеристик.

До чинників, які найбільшою мірою стимулюють фір­ми до залучення інновацій, належать:

— зниження рівня стабільності надходжень матеріальних і сировинних ресурсів, які підприємства використовують у процесі виготовлення продукції;

• розширення асортименту продуктів, які претенду­ють на те саме місце на ринку;

• зміна потреб і бажань клієнтів;

— економічні цикли, потрясіння і непевності, що впливають на ринок;

— технологічні зрушення, що спричиняють зміну сформованих ідеологій виробництва продукції тощо.

Насичення ринку певними товарами зменшує підпри­ємницький дохід фірми. Це підштовхує підприємців відшу­кувати нові можливості для його отримання, які можуть критися у зміні напряму діяльності, в освоєнні виробниц­тва нового продукту, у нових способах використання тра­диційних ресурсів, у залученні принципово нової техноло­гії, яка радикально поліпшує властивості товару (як це бу­ло, наприклад, із телевізорами при переході від лампових до транзисторних, а відтак — і цифрових). Все це іннова­ції, які можуть забезпечити підприємству конкурентні пе­реваги, створити умови для зміцнення його ринкових по­зицій, стабільного розвитку.

Конкурентні переваги — характеристики підприємства, його продукції чи послуг, які забезпечують йому певні переваги над конкурентами.

Вміння побачити нові можливості у звичному, оцінити потенціал нової ідеї, своєчасно та оперативно впровадити новацію на своєму підприємстві є основою такого явища, як підприємництво.

Підприємництво — самостійне новаторство, на власний розсуд діяльність у сфері виробництва товарів і надання послуг, важли­вою особливістю якої є ризик, а метою — отримання прибутку.

Підприємці за своєю суттю мають створювати щось но­ве, відмінне від уже відомого. Ініціативність, підприємливість — це одна із найважливіших складових, яка дозво­ляє їм виділитися серед інших, вирватись уперед, зайняти кращі позиції.

Підприємець — індивід, який завдяки наявності певних рис ство­рює підприємство або бізнес, керує ним і бере на себе всі пов'язані із цим ризики з метою отримання підприємницького доходу.

Французький економіст Жан-Батіст Сей (1767—1832) зауважував: «Підприємець — це той, що переносить еко­номічні ресурси з галузей з нижчою продуктивністю праці у галузі з вищою продуктивністю праці та більшими дохо­дами». Таким, наприклад, був американець Рей Крок, зас­новник мережі ресторанів «Мак-Дональдс». Він нічого не винайшов. Кінцевий продукт нічим не відрізнявся від то­го, що роками виробляли в кожному пристойному амери­канському ресторані. Але внаслідок упровадження нової концепції менеджменту (вивчення «цінностей» постійних клієнтів), стандартизації «продукту», серйозної розробки технологічного процесу та обладнання, а також аналізу не­обхідності робіт, «Мак-Дональдс» змогла не тільки підви­щити ефективність використання ресурсів, а й створити новий ринок і нового покупця. Отже, надзвичайно важли­во своєчасно побачити нові можливості, які криються у давно відомому.

Інноваційні зміни, систематичне і послідовне впро­вадження новацій є запорукою успіху підприємницької ді­яльності. Для цього необхідно вміти правильно оцінювати ринкову ситуацію, прогнозувати можливі зміни і вести ці­леспрямований пошук щодо розроблення тих інновацій, які можуть бути корисними для підприємства.

Інноваційна діяльність — це складний багатоаспектний процес, який умовно можна поділити на три складові:

• інноваційна ініціатива ;

• визначення потреб ринку;

• налагодження виробництва нового продукту для за­доволення ринкових потреб.

Інноваційна ініціатива. Наявна тоді, коли у певної особи з'являється нова ідея щодо раніше відомих явищ чи процесів і вона приймає рішення втілити її у життя.

Визначення потреб ринку. Інновації, поштовх яким дав ринок, мають більший успіх, ніж ті, що виникли внас­лідок застосування результатів науково-технічних дослі­джень. Інноваціям мають передувати всебічні дослідження ринку, за допомогою яких визначаються напрями дослід­ницьких робіт, встановлюються критерії відбору іннова­ційних ідей, окреслюється коло пошуку конструктивних і дизайнерських рішень для створення нового продукту. Без цього неможливо передбачити реакцію споживачів на но­вий продукт.

Вивчення попиту на товари, що існують на ринку, дає змогу зрозуміти, якого нового товару очікують споживачі на конкретному ринковому сегменті і встановити обсяги його продажу в разі впровадження у виробництво.

Попит — обсяг продукції чи послуги, які споживач хоче та спро­можний придбати на конкретному ринку за певною ціною протя­гом певного часу.

Вивчення попиту здійснюється за такими аспектами:

• обсяг попиту;

• наявність потенційних покупців;

• потреба в товарі;

• можливість придбання товару;

• ціна товару;

• час виведення товару на ринок та його реалізації на ньому;

• ринки збуту продукції.

Така послідовність дослідження ринкового попиту дає підстави для прийняття рішень щодо доцільності розроб­лення нового продукту чи виведення його на новий ринок.

Налагодження виробництва нового продукту для задоволення ринкових потреб. Відбувається з урахуван­ням виробничих потужностей підприємства-інноватора, його здатності фінансувати процес промислового освоєння новинки, можливості швидкого переналагодження устат­кування на її випуск.