Глава 2. Аналіз банківської діяльності на прикладі банку акб “Мрія” та шляхи його поліпшення

1. Аналіз балансової звітності комерційного банку «Мрія»

Основою для аналізу діяльності банку є балансовий звіт.

Форма балансу допомагає зосереджувати увагу на типах активів і пасивів.

Основними видами аналізу балансу банку є аналіз структури, який дає можливість оцінити зміни структури активів і пасивів протягом певного часу, і коефіцієнтний аналіз, який оцінює якісні характеристики активів і пасивів і проводиться з використанням таких коефіцієнтів:

Коефіцієнт ліквідних активів. Це коефіцієнт визначення ліквідності, який обчислюється шляхом додавання міжбанківських активів до готівкових і прирівняних до них коштів мінус міжбанківські пасиви і кредити від центрального банку. Цей коефіцієнт може також розраховуватися як відсоток від загальних (або робочих) активів.

Коефіцієнт співвідношення кредитів і депозитів. Цей коефіцієнт визначається як відношення суми всіх активів із нормальним ризиком (дисконти, кредити й авізо) до основних депозитів (включаючи депозити до запитання, строкові й ощадні депозити, за винятком короткострокових і довгострокових позик грошового ринку). Це співвідношення характеризує здатність банку залучати депозити для підтримання своїх кредитних операцій і його можливості надавати в кредит ці депозити. Високе значення цього коефіцієнта традиційно асоціюється з підвищеним ризиком, оскільки свідчить про слабшу ліквідність (і зазнавання впливу з боку дій кредиторів), негативні економічні умови або наслідки відпливу депозитів.

Значення цього коефіцієнта багато в чому залежить від ступеня розвитку країни, але 70-80% залежить від співвідношення між ліквідністю і дохідністю. Якщо у всій банківській фінансовій системі цей показник перевищує 100%, тоді в будь-якій галузі можуть виникати структурні проблеми, наприклад, при рефінансуванні центральним банком торговельних операцій або стабілізаційному кредитуванні.

При цьому забезпеченні кредити повинні бути покриті за рахунок відповідних резервів, які, у свою чергу, повинні мати форму забезпечення під збитки по кредитах. Таким чином, обсяг кредитів, які беруться для розрахунку цього коефіцієнта, зменшуються на суму сформованого резерву під збитки по кредитах.

Коефіцієнт достатності капіталу. Цей коефіцієнт відображає відношення капіталу до загальних активів. І капітал, і активи мають бути повністю очищені від відповідних резервів під збитки по кредитах і нематеріальних активів. Цей коефіцієнт показує межу захисту кредиторів і вкладників банку від непередбачених збитків, які можуть спіткати банк у процесі його діяльності. Отже, цей коефіцієнт показує, наскільки банк протистоїть економічним труднощам. Цей коефіцієнт має розглядатися органами нагляду й аналітиками як один із ключових показників економічного стану банку.

Коефіцієнт співвідношення дохідних активів до загальних активів. Дохідні активи складаються з підпроцентних депозитів, розміщених цінних паперів, кредитів, авізо та ін. Цей коефіцієнт відображає, наскільки продуктивно банк використовує свої активи. Проте деяке “непродуктивне” використання активів є цілком нормальним, бо в той час як приміщення й обладнання не можуть прямо давати прибуток, активи необхідні для підтримання операційної діяльності банку. Крім того, вимоги, які стосуються резервування, можуть призвести до того, що банк не матиме можливості використати деякі види активів. Слід зазначити, що цей коефіцієнт не визначає ефективності використання активів.

Співвідношення резервів під збитки по позиках / кредитах і загальних позик. Цей коефіцієнт характеризує якість банківського портфеля позик і покриття безнадійних боргів.

Загалом коефіцієнти для аналізу балансу комерційного банку наведені нижче в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Коефіцієнти для аналізу балансу комерційного банку

Показники

Ліквідні активи

Робочі активи

Загальні активи

Коефіцієнт співвідношення ліквідних і робочих активів (%)

Коефіцієнт співвідношення ліквідних і загальних активів (%)

Кредити і лізінг клієнтам

Депозити клієнтів

Коефіцієнт кредитів до депозитів (%)

Активи, систематизовані за ризиками

Відкоригований капітал

Коефіцієнт достатності капіталу (%)

Аналіз доходів і видатків комерційного банку

Схема звіту про доходи і видатки виглядає так (див. Табл. 2.2).

Статті в звіті розміщуються за ступенем важливості. Основними засобами оцінки доходів і видатків комерційного банку є структурний аналіз, аналіз динаміки доходів і видатків, враховуючи окремі їхні види, розрахунок фінансових коефіцієнтів, які характеризують відносний рівень доходів і видатків. Сукупність прийомів дозволяє дати кількісну і якісну оцінку доходів і видатків банку.

Метою структурного аналізу доходів банку є виявлення основних їхніх видів для оцінки стабільності джерел доходу і збереження їх у майбутньому. Аналіз провадиться на підставі фактичних даних за попередні роки. У зарубіжній практиці розглядається період тривалістю мінімум три роки.

Аналіз структури ґрунтується на процентних значеннях кожного ряду таблиці. Зміни відносних показників окремих статей показують зміни питомої ваги доходів чи видатків від окремих операцій банку. Наприклад, підвищена залежність доходу від комісії може свідчити про проблеми банку, які стосуються основних надходжень від процентної різниці, і про те, що керівництво, можливо, намагається підвищити дохід від плати за послуги шляхом надання нетрадиційних послуг.

Таблиця 2.2.

Схема звіту про доходи та видатки

	Доходи
	Процентні доходи
	Процентні доходи від коштів, розміщених в НБУ
	Процентні доходи коштів, розміщених у банківському секторі
1	Процентні доходи від кредитування клієнтів
	Процентні доходи від цінних паперів
	Інші процентні доходи
	Комісійні доходи
	Комісійні доходи від операцій з банками
2	Комісійні доходи від операцій з клієнтами
	Інші комісійні доходи
	Прибуток (збиток) від торговельних операцій
3	Прибуток (збиток) від торгівлі цінними паперами на продаж
	Прибуток (збиток) від торгівлі іноземною валютою
	Інші банківські операційні доходи
4	Дивідендний дохід
	Штрафи, отримані по господарських операціях
	Інші небанківські операційні доходи
5	Доходи від продажу основних коштів
	Штрафи, отримані по господарських операціях
6	Зменшення резервів по заборгованості
7	Непередбачені доходи

Для оцінки стабільності доходи поділяються на дві групи. До першої групи належать операційні доходи – процентний дохід і безпроцентний дохід у вигляді комісій за банківські послуги, які за природою є стабільними. Доходи від операцій на ринку, тобто доходи спекулятивного характеру, а також доходи від переоцінки активів та неординарні, що мають разовий характер, є нестабільними, Небажано. Щоб ця друга група надходжень коштів визначала величину і темпи зростання загального доходу банку.

Продовження Табл. 2.2.

	Видатки
	Процентні виплати
	Процентні виплати на кошти, отримані від НБУ
	Процентні виплати на кошти, отримані від інших банків
1	Процентні виплати на кошти клієнтів банку
	Процентні виплати на цінні папери власного боргу
	Інші процентні витрати
	Комісійні витрати
	Комісійні витрати на операції з банками
2	Комісійні витрати на операції з клієнтами
	Інші комісійні витрати
	Інші банківські операційні витрати
3	Штрафи, виплачені по банківських операціях
	Інші небанківські операційні витрати
	Витрати на утримання персоналу
4	Сплата податків (крім податку на прибуток)
	Витрати на утримання основних коштів
	Інші експлуатаційні витрати
5	Інші небанківські операційні витрати
6	Відрахування в резерви
7	Непередбачені витрати
8	Прибуток (збиток) до оподаткування
9	Податок на прибуток
10	Чистий прибуток (збиток)

Структурний аналіз видатків банку провадиться для виявлення основних видів видатків, темпів і чинників їхнього зростання. На підставі загальних висновків структурного аналізу здійснюється поглиблене дослідження основних

видів доходів і видатків. Наприклад, при аналізі процентного доходу вивчається його структура в розрізі джерел (внутрішні кредити, міжбанківські кредити, цінні папери, лізингові та інші операції), вплив на його величину обсягу виданих позик і процентних ставок, відносний рівень процентного доходу по окремих видах операцій, динаміка процентної маржі. Тенденція скорочення процентної маржі є одним із показників того, що банк ступив на шлях банкрутства.

Аналіз непроцентного доходу містить такі елементи, як вивчення його структури в розрізі окремих видів некредитних послуг, можливість збереження і зміцнення позицій банку на ринку цих послуг, співвідношення собівартості і ціни послуг, причин зміни величини елементів непроцентного доходу.

Особлива увага при детальному аналізі видатків приділяється співвідношенню процентних і непроцентних видатків, частці видатків, пов^’язаних із затратами на забезпечення функціонування банку, – зокрема адміністративно-господарські видатки, видатки, пов^’язані з покриттям ризиків, – причинам зміни величини окремих видів видатків.

Прийомами структурного аналізу доходів і видатків є оцінка динаміки їхніх відносних величин. Цими величинами можуть бути відношення у відсотках до результату активу балансу загальної величини доходів і видатків, процентного доходу, процентних видатків, процентної маржі, безпроцентних доходів і видатків.

Для оцінки рівня доходів і видатків банку можна використати такі фінансові коефіцієнти (див. Табл. 2.3).

Перший коефіцієнт показує, що при аналізі процентного доходу в світовій практиці банки орієнтуються на спред (маржу) в розмірі 3-4%. Четвертий коефіцієнт орієнтує банки на те, щоб близько 30% прибутку формувалося за рахунок безпроцентного доходу. При цьому, чим більша частина прибутку сформована за рахунок безпроцентного доходу, тим нижчий рейтинг (клас) банку. Це пояснюється тим, що така тенденція свідчить про вузьку нішу банку на ринку традиційних кредитних послуг.

Оцінка рівня прибутку комерційного банку Мрія

За основні прийоми оцінки рівня прибутку комерційного банку можна взяти:

• структурний аналіз джерел прибутку;

• аналіз системи фінансових коефіцієнтів;

• факторний аналіз.

Таблиця 2.3

Фінансові коефіцієнти для оцінки рівня доходів і видатків банку

№ п/п	Чисельник	Знаменник	Нормативний рівень,рекомендований спеціалістами Світового банку
1	Процентний дохід за період	Середній залишок активів, які дають дохід (кредити, вкладення коштів у цінні папери, паї в інші підприємства, факторинг, лізинг)	І клас - 4,6% ІІ клас - 3,4% ІІІ клас - 4,0% IV клас - 3,7% V клас - 3,4% VI клас - 3,2%
2	Безпроцентний дохід за період	Середній залишок за підсумком активу балансу	Визначається кожним банком
3	Безпроцентний видаток за період	Те саме	Те саме
4	Безпроцентні доходи мінус безпроцентні видатки	Процентна маржа	І клас - 48% ІІ клас - 52% ІІІ клас - 57% IV клас - 61% V клас - 64% VI клас - 67%

Метою структурного аналізу є виявлення основного джерела прибутку й оцінка його з погляду стабільності, збереження в майбутньому і перспектив зростання.

Як приклад можна навести таку модель аналізу (див. табл.2.4).

З даних таблиці видно, що прибуток банків «Мрія» і «Надра» формувався в основному за рахунок стабільних джерел доходу. Винятком був тільки 1998 рік у банку «Мрія». За три роки прибуток банку «Мрія» виріс із 145 млн. грн. до 345 млн. грн., або в 2,4 рази, тоді як у банку «Надра» тільки на 37% ( із 415 млн. грн. до 570 млн. грн.). Проте не можна вважати, що банк «Мрія» домігся кращих результатів, оскільки зростання прибутку в 2000 році забезпечується в основному за рахунок спекулятивних джерел доходу. Банк «Мрія» мав досить великий “тягар”, що “з^’їдав” близько 6-11 відсотків маржі. Відносна величина цього негативного розриву між безпроцентним доходом і видатком у банку «Надра» була меншою (1-4% маржі), а в 2000 році “тягар” був ліквідований.

Таблиця 2.4