6.2. Визначення мінімального радіуса кулачка
На підставі побудованих діаграм S = S() та S' = S'() будуємо діаграму
S = S(S'). Для цього по осі ординат відкладаємо переміщення Si штовхача, а по осі абсцис – відповідні значення аналогів швидкостей S'i.
З'єднуючи одержані точки 0, 1, … 17, 18 (див. аркуш 5), отримаємо діаграму S = S(S') у вигляді замкненої кривої.
Проводимо під кутом = 65 до осі S' дві дотичні до побудованої кривої
S = S(S'), які обмежують певну частину площини (на аркуші 5 вона заштрихована). Будь – яка точка, що лежить у цій площині може бути центром обертання кулачка.
Відкладаємо в масштабі величину зміщення е:
На проведеній прямій в заштрихованій області вибираємо точку А і визначаємо мінімальний радіус кулачка. Приймаємо відрізок АО = 405 мм.
Тоді мінімальний радіус кулачка:
6.3. Побудова діаграм кута передачі руху
Для цього використовуємо діаграму S = S(S'), на якій з'єднуємо центр обертання кулачка з точками 0, 1, … 17, 18 діаграми S = S(S'). Тоді, гострий кут між відрізками А0, А1, … А17,А18 і аналогами швидкостей, віссю абсцис визначає у відповідних положеннях механізму кут передачі i , значення якого можна обчислити а формулою:
Числові значення кутів передачі наведені у таблиці 6.1
Таблиця 6.1
|
Положення механізму |
0,17,18 |
1 |
2 |
3 |
4
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
I град |
0 |
75,1 |
72,6 |
70,6 |
69,2 |
72,5 |
75,4 |
78 |
77,9 |
80,5 |
81,6 |
86,2 |
89,28 |
87,4 |
89,2 |
85,5 |
81,6 |