Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція з екології №1.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
12.11.2018
Размер:
162.3 Кб
Скачать

6. Характеристика біотичних факторів. Реакції організмів.

Біотичні фактори – це фактори, які відбивають явище коакцій між різними організмами, що населяють відповідне середовище, це є сукупність впливів життєдіяльності одних видів на інші. Біотичні фактори поділяються на прямі (через їжу як фактор взаємовідношень рослина-тварина; через субстрат – хозяїн-паразит, епіфіти, опилення), а також непрямі – взаємодія відбувається опосередковано через середовище (бактерії змінюють хімічний склад грунту, який формує і відповідний склад флори та фауни). Груповий ефект – це тип коакцій, що пов”язаний із об”єднанням тварин одного виду заради нормального розмноження, збільшення чисельності, щоб вижити в умовах існування в межах великої популяції. Масовий ефект – це поняття ефекту складних взаємодій, зумовленого перенаселенням середовища, наприклад, висока понад оптимум плодовитість виду. Внутрішньовидова конкуренція – це конкуренція видів за територію, на якій вони проживають.

7. Екологічна ніша

Екологічна ніша характеризує ступінь біологічної спеціалізації даного виду. Розрізняють потенційну та реальну еконішу.

Екологічна ніша – це фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають параметри існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль в біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування, тобто, це просторова та функціональна позиція виду (або популяції чи окремої особини) в угрупованні, що залежить від його походження в просторі і часі, а також від взаємовідносин з іншими видами.

8. Поняття про екобіоморфи. Екобіоморфа – це життєва здебільшого рослинна форма, що визначається систематичним становищем видів, їх формами росту і біологічними ритмами, це своєрідний зовнішній вигляд, габітус, що сформувався в результаті індивідуального розвитку під впливом умов середовища, особливо клімату і грунту.

ДЕМЕКОЛОГІЯ

1. Демоцен, об’єкт і предмет демекології. Демоцен – система, що представляє популяцію та її середовище існування або демотоп. Демографічна екологія (деми – сукупність організмів, графія – опис, “демос” грецьке – народ) або демекологія – наука про демоцен, тобто про існування популяцій у природному середовищі.

Об’єктом демекології є система “популяція-середовище”, метапопуляція, а її предметом є вивчення стосунків в надорганізмовій системі “популяція-середовище”, умов формування, структури та динаміки розвитку популяцій. Завдання демекології – дослідження морфологічних особливостей популяцій, їх видового і вікового складу, чисельності та густоти, народжуваності й смертності, поширення й характеру розселення організмів, вивчення внутрішньовидових і міжвидових стосунків у популяції.

2. Концепція популяції і поняття виду

За С.С. Шварцом, популяція – це елементарна група організмів певного виду, що володіє всіма необхідними умовами для підтримання своєї чисельності протягом довгого часу в постійно змінних умовах середовища.

За Ю.Одумом, популяція– це будь-яка група організмів одного виду, всередині якої йде обмін генетичною інформацією і яка займає певний простір та функціонує як частина біотичного середовища.

За В.П.Кучерявим, популяція – це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонують і розвиваються в одному або ряді біоценозів.

Метапопуляція – сукупність локальних популяцій, просте біоугруповання; сукупність метапопуляцій – складне біотичне угруповання.