17. Казначейська система виконання державного бюджету.

В Україні застосовується казначейське виконання держав­ного бюджету, запроваджене у 1995 році, та казначейське ви­конання місцевих бюджетів, яке поетапно почало упроваджу­ватися з 1999 року.

Існуюча раніше банківська система виконання бюджету виявилася неефективною через притаманні їй недоліки:

• така система виконання бюджету не дає необхідної ін­формації для оперативного втручання у процес виконання бюджету;

• наявність у банках безлічі поточних рахунків бюджетних установ унеможливлює застосування механізму попереднього контролю за витрачанням коштів;

• збереження значних залишків вільних коштів на поточ­них рахунках бюджетних установ за умов гострого дефіциту державного бюджету; неможливість забезпечення системного контролю як за проходженням коштів бюджету через банківську систему, так і за ефективним використанням їх розпорядниками коштів Тому постало питання про пошук шляхів ефективнішого уп­равління бюджетними коштами.

Світовий досвід переконує, що найефективнішим є пере­хід до казначейського виконання бюджетів як необхідного елементу структурної перебудови наявних у суспільстві відно­син між суб'єктами фінансової діяльності.

Функціонування казначейської системи дає можливість на підставі чітко визначених обсягів реальних потреб найраціональніше проводити оптимізацію бюджетних потоків, забезпе­чити безперервне фінансування усіх учасників бюджетних від­носин, зробити процес виконання бюджету ефективнішим.

Казначейське виконання державного бюджету, запровадже­не у 1995 році, дало позитивний ефект, тому що така система забезпечує ощадливе, обов'язкове цільове використання коштів державного бюджету. Це, у свою чергу, дало можливість:

• здійснювати державний контроль і оперативно розпо­ряджатися фінансовими ресурсами держави;

• ефективно їх перерозподіляти і маневрувати державни­ми коштами;

• створювати можливість накопичення ресурсів для реалі­зації державних програм і зобов'язань.

Державне казначейство, опанувавши суто казначейські функції в усіх напрямах управління доходами та здійснення видатків і охопивши усіх розпорядників коштів державного бюджету, вийшло на новий етап свого розвитку.

Виходячи з потреби оптимізації процесу управління бюд­жетними коштами, розроблено і впроваджено принципово но­ву модель функціонування Державного казначейства на принципах, прийнятих для банківської системи. Таким чином, крім уже існуючих функцій із виконання дохідної та видаткової час­тини бюджетів, на Держказначейство покладаються суто бан­ківські функції: робота з клієнтами щодо банківських операцій, безпосереднє проведення платежів розпорядників коштів через розрахункові палати органів Державного казначейства, скла­дання щоденного балансу операційного дня Держказначейства та інших форм банківської звітності,

Для входження Держказначейства в Систему електронних платежів (СЕП) Національного банку, запровадження внут­рішньої платіжної системи Державного казначейства та від­криття системи кореспондентських рахунків у Національному банку України було реалізовано:

• створення нових підрозділів у структурі Державного казначейства — розрахункових палат, операційних управлінь;

• упровадження нової бухгалтерської моделі та відповідного програмного забезпечення;

• заходи для забезпечення функціонування єдиного каз­начейського рахунку.

Лише за умови функціонування внутрішньої платіжної сис­теми можна забезпечити прозорість бюджетного процесу, ство­рити цілісну систему контролю за рухом бюджетних коштів.

Органам казначейства надано статус учасників СЕП НБУ. Висока оперативність отримання інформації дає урядові мож­ливість негайно реагувати на зміни у процесі виконання бюд­жету. Залучення до виконання бюджету банківської системи означає спрощення ходу операцій з виконання бюджету, тому що проведення операцій на рахунках є однією з банківських функцій, а підпорядкування режиму казначейства банківсько­му режиму операційного дня й подання документів у елект­ронному вигляді полегшує проблему перевірки в напрямі ви­користання бюджетних коштів.

Запровадження розрахунків через систему електронних пла­тежів Національного банку України (СЕП НБУ) і Єдиного каз­начейського рахунку (ЄКР) дає широкі можливості для значно­го прискорення розрахунків та виконання бюджету на всіх рівнях, акумулювання на ЄКР бюджетних коштів з наступним розподілом та перерозподілом на регіональному рівні, а також дасть змогу здійснювати безпосередній контроль за проходжен­ням розрахунків із бюджетом і здійснювати оперативне керу­вання доходами на всіх рівнях.

У процесі виконання державного бюджету за доходами Держказначейство здійснює такі функції:

установлює порядок відкриття та відкриває рахунки в уп­равліннях Держказначейства для зарахування податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів;

веде бухгалтерський облік доходів бюджету відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Держказначейства України від 28 листопада 2000 року № 119 у розрізі кодів бюд­жетної класифікації доходів і типів операцій;

здійснює розподіл платежів до державного бюджету відпо­відно до нормативів відрахувань, затверджених законом про державний бюджет на відповідний рік, та перераховує за на­лежністю розподілені кошти;

готує розрахункові документи і проводить повернення над­мірно або помилково сплачених платежів до бюджету на підс­таві висновків органів Державної податкової служби та рішень судових органів;

складає щоденну, періодичну та річну звітність за дохо­дами відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів і подає її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням й сплатою платежів до бюджету та державних цільових фондів;

платники податків сплачують платежі до бюджету через ус­танови банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника пе­рераховує кошти через СЕП НБУ на рахунки, відкриті в органах державного казначейства, в розрізі кодів бюджетної класифіка­ції доходів;

операції з обробки платежів повинні здійснюватися у такій послідовності:

• повернення надмірно або помилково зарахованих коштів;

• відшкодування платникам податку на додану вартість;

• розподіл платежів до бюджету за нормативами, встанов­леними законодавчими актами.

Перерахування коштів органами державного казначейства на центральний рівень та складання щоденної форми "Звіт по виконанню державного бюджету за доходами" здійснюється у порядку, встановленому Держказначейством за погодженням з НБУ.

Виконання державного бюджету за видатками здійснюєть­ся органами Державного казначейства у межах асигнувань, пе­редбачених у державному бюджеті відповідним розпорядникам коштів та надходжень на єдиний казначейський рахунок дер­жавного бюджету шляхом фінансування або проведення пла­тежів безпосередньо на користь суб'єктів, які виконали робо­ти та надали послуги розпорядникам бюджетним коштів.

Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів державного казначейства, відкритих в устано­вах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зара­ховуються податки, збори, інші обов'язкові платежі державно­го бюджету та надходження з інших джерел, встановлених законодавством, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб'єктів гос­подарської діяльності, які виконали роботи або надали послу­ги розпорядникам бюджетних коштів.

Розпорядниками коштів є керівники міністерств, відомств та установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, виділеними на відповідні заходи. Залежно від ступеня підпорядкованості і від обсягу наданих прав вони по­діляються на головних і нижчестоящих.

Головними розпорядниками коштів по державному бюд­жету є міністри і керівники інших центральних органів вико­навчої влади. Головним розпорядникам надано право розподіляти кошти між нижчестоящими розпорядниками, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління.

Казначейська форма обслуговування бюджетів передбачає здійснення Державним казначейством України:

• операцій з коштами державного та місцевих бюджетів;

• розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

• контролю бюджетних повноважень при зарахуванні над­ходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

— бухгалтерського обліку та складання звітності про ви­конання державного бюджету.

Єдині правила бухгалтерського обліку усіх фінансових опе­рацій, активів і фінансових зобов'язань держави визначаються Державним казначейством України за погодженням з Міністер­ством фінансів України. Бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання Державного бюджету України здійснюють ор­гани Державного казначейства України. Цей облік повинен ві­дображати всі активи та зобов'язання держави. Розпорядники бюджетних коштів ведуть бухгалтерський облік відповідно до правил, встановлених Державним казначейством України. Усі надходження до бюджету та витрати бюджету обліковуються у валових показниках незалежно від того передбачається чи не передбачається у бюджетних призначеннях взаємозарахування цих показників. Усі надходження до бюджету та витрати бюд­жету повинні заноситися на рахунки в хронологічному порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Усі бух­галтерські записи мають підтверджуватися документально.

Не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджет­ного періоду Державне казначейство України закриває всі ра­хунки, відкриті у поточному бюджетному періоді. За виняткових обставин міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який повинен настати не пізніш як через п'ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.

На кінець бюджетного періоду Державне казначейство Ук­раїни зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду Державного бюджету України для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. Рахунки спеціального фонду Державного бюджету України відкриваються в наступному бюджетному періоді із за­писом про всі не витрачені в попередньому бюджетному періо­ді кошти, які були одержані на виконання відповідних завдань. Усі надходження і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони були здійснені.