89 Визначите змістовну сутність поняття „опосередковані офіційні джерела інформації”.

Опосередковані офіційні джерела — це: 1) органи державної влади; 2) спеціалізовані науково-дослідні інститути; 3) відомчі установи (наприклад, Міністерство закордонних справ); 4) силові структури та інші державні органи, які виступають з офіційною точкою зору.

90 Визначите змістовну сутність поняття „опосередковані джерела інформації”.

Опосередковані джерела — це джерела інформації, які виступають посередником між конкретним джерелом інформації та суб’єктами міжнародних відносин. До них відносять: 1) засоби масової комунікації; 2) електронні засоби комунікації; 3) інформаційні центри; 4) архіви; 5) бібліотеки та інші джерела збереження інформації.

91,92

Визначите і дайте загальну характеристику групі атрибутивних властивостей інформації.

Дайте характеристику атрибутивним властивостям інформації: невідривність інформації від фізичного носія і мовна природа інформації; дискретність; безперервність.

Атрибутивні властивості – це ті властивості, без яких інформація не існує. До даної категорії властивостей відноситься:

1) невідривність інформації від фізичного носія і мовна природа інформації. Один із найважливіших напрямів інформатики як науки є вивчення особливостей різних носіїв і мов інформації, розробка нових, більш здійснених і сучасних. Необхідно відзначити, що хоча інформація й невідривна від фізичного носія та має мовну природу вона не пов’язана жорстко ні з конкретною мовою, ні з конкретним носієм; 2) дискретність. Відомості, котрі містяться в інформації, а також у знання –дискретні, тобто характеризують окремі фактичні дані, закономірності та властивості об’єктів, що вивчаються, які поширюються у вигляді різних повідомлень, котрі складаються з лінії, складеного кольору, літери, цифри, символу, знаку; 3) безперервність. Інформація має властивість зливатися з вже зафіксованою і накопиченою раніше, тим самим, сприяючи поступальному розвитку та накопиченню.

93,94,95,96

Визначите і дайте загальну характеристику групі прагматичних властивостей інформації.

Дайте характеристику прагматичним властивостям інформації: сенс (зміст) і новизна, доступність.

Дайте характеристику прагматичним властивостям інформації: корисність, цінність, достовірність, недостовірність, дезінформація.

Дайте характеристику прагматичним властивостям інформації: точність, адекватність, повнота, актуальность.

Прагматичні властивості – це ті властивості, які характеризують ступінь корисності інформації для користувача, споживача і практики. Вони виявляються в процесі використання інформації. До даної категорії властивостей найбільш важливими представляються наступні якісні властивості: 1) сенс (зміст) і новизна, 2) об’єктивність, 3) корисність, 4) достовірність, 5) точність, 6) повнота, 7) стислість; 8) актуальність, 9) цінність, 10) своєчасність, 11) зрозумілість, 12) доступність.

1. Сенс (зміст) і новизна характеризується переміщенням інформації в соціальних комунікаціях і виділяє ту її частку, яка нова для споживача.

2. Об’єктивність і суб’єктивність інформації. Інформація – це віддзеркалення зовнішнього об’єктивного світу. Інформація об’єктивна, якщо вона не залежить від методів її фіксації, чиєї-небудь свідомості, думки.

Поняття об’єктивності інформації є відносним. Це зрозуміло, якщо врахувати, що методи, що застосовуються людиною, є суб’єктивними. Об’єктивнішою прийнято вважати ту інформацію, до якої методи вносять менший суб’єктивний елемент. У ході інформаційного процесу ступінь об’єктивності інформації завжди знижується. Зазначену властивість враховують, приміром, у правових дисциплінах, де по-різному обробляються свідчення осіб, які безпосередньо спостерігали події або які отримали інформацію непрямим шляхом, тобто за допомогою умовисновків або із слів третіх осіб.

Приміром, повідомлення „На вулиці тепло” несе суб’єктивну інформацію, а повідомлення „На вулиці 22°С” – об’єктивну, але з точністю, залежною від погрішності засобу виміру. Об’єктивну інформацію можна отримати за допомогою справних датчиків вимірювальних приладів. Відбиваючись у свідомості конкретної людини, інформація перестає бути об’єктивною, оскільки, перетворюється (більшою чи меншою мірою) залежно від думки, думки, досвіду, знань конкретного фізичного суб’єкта.

3. Корисність (цінність) інформації. Корисність віддзеркалює певний рівень зменшення невизначеності відомостей про об’єкт. Цінність інформації різна для різних споживачів і користувачів. Корисність і цінність може бути визначена стосовно потреб конкретних її споживачів і оцінюється по тих завданнях, які можна вирішити з її допомогою. Найкоштовніша інформація – об’єктивна, достовірна, повна, і актуальна. При цьому слід враховувати, що й необ’єктивна, недостовірна інформація (наприклад, художня література), має велику значущість для людини.

4. Достовірність інформації. Достовірна інформація допомагає прийняти нам правильне рішення. Інформація достовірна, якщо вона відображає справжнє положення справ. Достовірність визначає те, що інформаційні дані виникають у момент реєстрації сигналів, але не всі сигнали є корисними — завжди присутній якийсь рівень сторонніх сигналів, внаслідок чого корисні дані супроводжуються певним рівнем інформаційного шуму. Якщо корисний сигнал зареєстрований чіткіше, ніж сторонні сигнали, достовірність інформації може бути вищою. При збільшенні рівня шумів достовірність інформації знижується. У цьому випадку для передачі тієї ж кількості інформації потрібно використовувати або більше даних, або складніші методи.

Об’єктивна інформація завжди достовірна, але достовірна інформація може бути як об’єктивною, так і суб’єктивною.

Недостовірною інформація може бути з наступних причин:

- навмисне спотворення (дезінформація) або неумисне спотворення суб’єктивної властивості;

- спотворення в результаті дії перешкод („зіпсований телефон”) і недостатньо точних засобів її фіксації.

Дезінформація розцінюється як негативні значення корисної інформації.

5. Точність і адекватність інформації визначається мірою її близькості до реального стану об’єкту, процесу, явища і тому подібне - це ступінь відповідності реальному об’єктивному стану справи. Неадекватна інформація може утворюватися при створенні нової інформації на основі неповних або недостовірних даних. Проте й повні, й достовірні дані можуть призводити до створення неадекватної інформації у разі застосування до них нераціональних і неадекватних методів.

6. Повнота інформації. Неповна інформація може призвести до помилкового виводу або рішення. Інформацію можна назвати повною, якщо її вистачає для розуміння. Повнота характеризує якісний аспект інформації та визначає достатність даних для ухвалення рішень або для створення нових інформаційних даних на основі наявних. Чим повніші дані, тим ширший діапазон методів, які можна використовувати, тим простіше підібрати метод, котрий вносить мінімум погрішностей у хід інформаційного процесу.

7. Актуальність інформації визначає рівень важливість для теперішнього моменту часу, тобто злободенність, насущність. Оскільки інформаційні процеси розтягнуті у часі, то достовірна і адекватна інформація застаріла може призводити до помилкових рішень. Нерідко з актуальністю, як й з повнотою, зв’язують комерційну цінність інформації.

Необхідність пошуку (або розробки) адекватного методу для роботи з інформаційними даними може приводити до такої затримки в отриманні інформації, що вона стає неактуальною і непотрібною. На цьому, зокрема, засновано багато сучасних систем шифрування даних із відкритих джерел. Особи, які не володіють ключем (методом) для читання даних, можуть зайнятися пошуком джерела, оскільки алгоритм його роботи доступний, але тривалість цього пошуку настільки велика, що за час роботи інформація втрачає актуальність і, відповідно, пов’язану з нею практичну цінність. Лише вчасно отримана інформація може бути корисна.

8. Доступність інформації – міра можливості отримати ту чи іншу інформацію. На ступінь доступності інформації впливають одночасно як доступність даних, так і доступність адекватних методів для їх інтерпретації. Відсутність доступу до даних або відсутність адекватних методів обробки даних призводять до однакового результату: інформація виявляється недоступною. Відсутність адекватних методів для роботи з інформаційними даними у багатьох випадках призводить до застосування неадекватних методів, внаслідок чого утворюється неповна, неадекватна або недостовірна інформація;

97,98

Визначите і дайте загальну характеристику групі динамічних властивостей інформації.

Дайте характеристику динамічним властивостям інформації: кумуляція, старіння, мовна природа, семантичний (смисловий) характер.

Динамічні властивості – це ті властивості, які характеризують зміну інформації у часі:

1) кумуляція інформації (від латин. cumulatio – збільшення, скупчення, зростання): з часом кількість інформації зростає, накопичується; відбувається її оцінка, аналіз, узагальнення і систематизації. Рух інформації в інформаційних комунікаціях і постійне її розповсюдження та зростання визначають властивість багатократного розповсюдження або повторюваності. Хоча інформація й залежна від конкретної мови та конкретного носія, вона не пов’язана жорстко ні з конкретною мовою, ні з конкретним носієм. Завдяки цьому інформація може бути отримана і використана декількома споживачами. Зазначена властивість багатократної використовуванності та прояви властивості розпорошення інформації по різних джерелах;

2. старіння інформації схильне до впливу на неї часу: вона старіє. старіння інформації полягає в зменшенні її цінності з часом. Старить інформацію не саме час, а поява нової інформації, яка уточнює, доповнює або відкидає повністю або частково ранішу. Науково-технічна інформація старіє швидше, естетична (витвори мистецтва) – повільніше. Логічність, компактність, зручна форма вистави полегшує розуміння і засвоєння інформації.