II. Вимоги до змісту роботи

(Укр.)

Частина 1 Загальна частина завдання

Відповідно до індивідуального варіанта завдання (див. п.3.2.2) необхідно:

a) Записати в декількох чарунках робочого листа формули з використанням вбудованої функції згідно з індивідуальним завданням. Якщо функція дозволяє, використати різні варіанти завдання аргументів функції. Якщо це неможливо, записати різні значення аргументів (зручні для оцінки результатів).

b) Визначити і налагодити процедуру Sub, в якій реалізується виклик вбудованої функції Excel відповідно до варіанта за списком. Якщо функція дозволяє, використати різні варіанти завдання аргументів функції. Якщо це неможливо, записати у викликах різні значення аргументів (зручні для оцінки результатів тестування). Реалізувати необхідний інтерфейс за допомогою функції VBA InputBox (або метода host-прикладки InputBox) та/або функції MsgBox. Результати обчислень можна відображати у діалоговому вікні або прописати у чарунки робочого листа.

с) Описати власну функцію, що реалізовує той же розрахунок, що і формула в підсумковому стовпці таблиці основної таблиці A з|із| індивідуального завдання|задавання| Лабораторної роботи № 1, але|та| без використання вбудованих функцій Excel. Викликати|спричинити| цю функцію з|із| трьома варіантами значень аргументів, співпадаючими з|із| даними з|із| таблиці А.

Індивідуальні завдання до частини 1

Варіант 1.

Функція AveDev – СРОТКЛ в Excel

Варіант 2.

Функція Average – СРЗНАЧ в Excel

Варіант 3.

Функція Ceiling – ОКРВВЕРХ в Excel

Варіант 4.

Функція Search – ПОИСК в Excel

Варіант 5.

Функція Count – СЧЕТ в Excel

Варіант 6.

Функція CountA – СЧЕТЗ в Excel

Варіант 7.

Функція CountBlank – СЧИТАТЬПУСТОТЫ в Excel

Варіант 8.

Функція CountIf – СЧЕТЕСЛИ в Excel

Варіант 9.

Функція Days360 – ДНЕЙ360 в Excel

Варіант 10.

Функція Small – НАИМЕНЬШИЙ в Excel

Варіант 11.

Функція Roman – РИМСКОЕ в Excel

Варіант 12.

Функція DevSo – КВАДРОТКЛ в Excel

Варіант 13.

Функція Even – ЧЕТН в Excel

Варіант 14.

Функція Fact – ФАКТР в Excel

Варіант 15.

Функція Find – НАЙТИ в Excel

Варіант 16.

Функція Fixed – ФИКСИРОВАННЫЙ в Excel

Варіант 17.

Функція Floor – ОКРВНИЗ в Excel

Варіант 18.

Функція Large – НАИБОЛЬШИЙ в Excel

Варіант 19.

Функція Odd – НЕЧЕТ в Excel

Варіант 20.

Функція Permut – ПЕРЕСТАН в Excel

Варіант 21.

Функція SumX2My2 – СУММРАЗНКВ в Excel

Варіант 22.

Функція Rank – РАНГ в Excel

Варіант 23.

Функція Combin – ЧИСЛКОМБ в Excel

Варіант 24.

Функція Covar – КОВАР в Excel

Варіант 25.

Функція Forecast – ПРЕДСКАЗ в Excel

Варіант 26.

Функція GeoMean – СРГЕОМ в Excel

Варіант 27.

Функція HarMean – СРГАРМ в Excel

Варіант 28.

Функція Intercept – ОТРЕЗОК в Excel

Варіант 29.

Функція Kurt – ЭКСЦЕСС в Excel

Варіант 30.

Функція Db – ДОБ в Excel

Варіант 31.

Функція Ddb – ДДОБ в Excel

Частина 2 Загальна частина завдання

Відповідно до індивідуального варіанта завдання (див. п.3.3.2) необхідно:

a) Визначити в модулі VBA в якості функції-процедури Function функцію користувача згідно з завданням.

b) Використати цю функцію в формулах у чарунках робочого листа.

Загальні пояснення, вимоги і рекомендації.

Визначити в модулі VBA власну UDF-функцію, яка реалізує індивідуальне завдання для одного набору аргументів. Початкові дані, що необхідні для одного варіанту застосування функції користувача, повинні розміщатися у чарунках одного рядка (або одного стовпця) таблиці на листі Excel і завершуватися колонкою (або відповідно рядком), що містить формулу з викликом UDF-функції. Дані для наступного виклику функції (з новим набором значень для тестування) розміщуються у рядках таблиці нижче (або у стовпчиках праворуч) у кількості 5-10 варіантів. Формула з викликом функції поширюється у відповідні (сусідні) чарунки робочого листа Excel звичайним копіюванням (Copy), без необхідності наступного внесення змін! Тобто розроблена UDF-функція повинна мати властивості, що подібні до можливостей вбудованих функцій Excel: насамперед – властивість розповсюджуватися у діапазоні з адаптацією аргументів до нового розташування формули без ручного внесення змін. Таким образом, при визначенні типу параметрів функції (і, відповідно, способу передачі у функцію аргументів) необхідно кваліфіковано скористатися відносною, абсолютною або змішаною адресацією чарунок робочого листа, або використати вбудовані функції Excel СТРОКА(), СТОЛБЕЦ() і т.п.

В інструкціях функції-процедури посилання на уміст чарунок робочого листа Excel можна записати у вигляді Cells(i, j).Value, причому Cells(1, 1).Value – посилання на уміст чарунки A1 (ліва верхня чарунка робочого листа), Cells(1, 2).Value  чарунка B1 (праворуч від A1), Cells(2, 1).Value – чарунка A2 (нижче від A1) і т.д. Інший варіант – за допомогою перебору елементів об`єкту Range в циклі типу For Each …(напр., For Each с In Wsh.Range(S)) або за допомогою властивості Offset об`єкту Range або будь-яким іншим способом за бажанням автора.

/(Рус.)