1. Як пов’язані безпека праці та ергономіка?
2. Що таке антропоцентризмюдину.
3. Від чого залежать умови праці, які їх параметри?
2.5. Небезпечні та шкідливі фактори
Небезпека – це стан при якому фактори – хімічні, фізичні, біо- логічні, соціальні, психічні можуть проявити свою негативну дію за певних умов, збігу обставин – стохастично або вірогідністно. Небез- печним називається чинник, вплив якого на людину за певних умо- вах призводить до травми або погіршення здоров’я, хвороби, смерті, до аварії, катастрофи.
Небезпеки проявляються при недотриманні принципів безпеч- ної життєдіяльності, принципів ергономіки, тобто при порушенні правил експлуатації обладнання, пристроїв, порушенні вимог без- пеки праці, інструкцій. Отже, при належній організації діяльності у виробничій, побутовій, природній та соціальній сферах небезпеку можна і треба звести до мінімуму.
Якщо небезпечний чинник призводить до захворювання або зниження працездатності, до професійного захворювання, його вва- жають шкідливим. На підприємствах України сконцентровано ба- гато потенційно небезпечних, енергонасичених виробництв – гірни- чодобувні, хімічні, металургійні, атомна енергетика. Через це різко зросло техногенне навантаження про що свідчить рис. 2.
Рис. 2. Рівні техногенного навантаження (тис. к/кв.км) на територію України
На відміну від небезпечного (скритого, потенційного) фактора, шкідливий фактор проявляє свою негативну дію відкрито, постійно у часі і просторі при контакті людини з ним. Шкідливий чинник діє в часі постійно, збільшуючи ступінь ризику погіршення здоров’я, життєздатності і навіть втрати життя.
Щоб зменшити шкідливу дію будь-якого фактору треба засто- совувати певні заходи – перед усім технічні (колективні та індиві- дульні засоби захисту), організаційні та інші принципи БЖД. Для зменшення негативних результатів небезпечних факторів, об’єктів прогнозування їх стану в Україні діє Закон «Про об’єкти підвищеної небезпеки».
У побуті тільки серед дітей реєструється біля 300 тис. травм. У воді щорічно гине більше 5000, у пожежах більше 2000 людей. В середньому
у світі на один смертельний випадок припадає 230 нещасних випадків. Зокрема у ФРГ – 1000, Англії – 650, Франції – 900, у Чехії – 230, Шве- ції – 370, в Італіїї – 500, в Україні – 30, тобто у 10–30 разів менше. В той же час в Україні абсолютна кількість смертельних травм більше ніж: у ФРГ – в 1,4 рази, в Англіїї – у 2 рази, Франції – 1,6 разів. Погіршен- ню безпечної життєдіяльності людей сприяє екстремально негативна екологічна ситуація у більшості регіонів держави. Зниження стану здоров’я населення України на 60–90% є результатом негативної дії се- редовища та екологічно недоброякісних продуктів харчування. Все це разом взяте сприяло збільшенню захворювань, зростанню смертності та скороченню життя, особливо серед чоловіків. Нині воно складає в середньому 63 роки, що на 10 років менше, чим 10-12 років тому. Праця людини у всіх її багатогранних проявах здійснюється в межах вироб- ничих і невиробничих одиниць – підприємств, організацій, установ, в побуті, природі та їхнього технологічного складу, до якого відносяться такі об'єкти, як територія, ландшафт, будинки і споруди, шляхи сполу- чення, устаткування, транспортні засоби, енергія й електроустановки, предмети праці, відходи виробництва, а також навколишнє середови- ще – земля, атмосфера, водойми, фауна, флора, мікроорганізми. Тому важливо кількісно прогнозувати стан безпеки.
Велику небезпеку складають природні космічні небезпеки (яви- ща). Вираховано, що кожні 50–100 млн р. на планету падають асте- роїди діаметром 10–15 км, викликаючи глобальні катаклізми. Так,
23.03.89 астероїд діаметром 1 км перетнув орбіту Землі, де вона зна- ходилася 1 годину тому сутичка було б рівною вибуху 1000–2500 водневих бомб. За розрахунками вчених Всесвітньої астрономічної асоціації в 2027 році орбіта Землі може перетнутися з орбітою поді- бного космічного тіла. Біля 65 млн років тому 80 % живого загинуло від такого зіткнення. Вважається, що біля 12 тис. р. тому Земля зі- ткнулася з порівняно невеличким астероїдом, який викликав Всес- вітній потоп (описаний у Біблії) і вірогідно загибель Атлантиди, описаної Платоном. Астероїд був названий Салеським. Саме тому США провели вперше у липні 2005 р. експеримент у відкритому Космосі по знищенню однієї з комет на великій відстані від Землі. Це необхідно для розробки засобів, методів на випадок зіткнення нашої планети з будь-яким космічним тілом – болідом, метеоритом, кометою. Не менш небезпечні земні явища – землетруси, повені, тайфуни, зливи, епідемії та інші природні явища, які порушують звичайний плин життя та діяльності людини, всього суспільства.
Питання
1. Що таке небезпека?
2. Охарактеризуйте стан техногенного навантаження в
Україні.
3. Класифікуйте шкідливі та небезпечні фактори, вкажіть їх джерела
4. Порівняйте стан небезпеки в Україні та за кордоном.
5. Що Вам відомо про космічні небезпеки?
2.6. Класифікація небезпек та їх системний аналіз
Небезпеки класифікують за локалізацією (літосфера, гідросфера, атмосфера, космос – клас природних небезпек), за наслідками (стом- лення, стрес, отруєння, аварія, катастрофа, захворювання, смерть – клас антропогенних небезпек), за шкодою (соціальна, технічна, еколо- гічна – соціокультурні небезпеки), за сферами діяльності (побутова, виробнича, спортивна, дорожньо-транспортна, військова), за струк- турою (прості, складні, похідні), за характером дії (активні, пасивні). Це типи небезпек, що складають класи, групи.
Серед класу небезпек можна виділити групи небезпек – латентні або скриті та явні – легко проявляються, наприклад насильницькі – по- встання, економічне, психічне насилля. Групи небезпек складаються з їх родів, які утворюють укрупнені цілі – екологічні, соціальні, державно- політичні. Роди небезпек складаються з видів небезпек, для яких харак- терна певна ціль. Наприклад, в класі природних небезпек можна виділи- ти категорію явних небезпек – отруєння довкілля. Категорію складають роди, види екологічних небезпек (наприклад, загроза сукупності тварин, рослин) Можна ідентифікувати вид – небезпека загибелі певному виду тварин. Вид складають підвиди небезпек. Наприклад, голод через змен- шення поголів’я тварин.
Отже, можна навести схему аналізу небезпек. Наприклад, біо- генетична небезпека – тип, який може мати підтип – конкретна небезпека для певного виду тварин або рослин. Цей підтип містить клас небезпеки – наприклад природний, який можуть складати категорії – відкриті або скриті загрози (навмисне знищення рос- лин, тварин або їх занесення до Червоної книги). Півид цієї кате- горії – продовольча криза від порушення гармонії взаємозв’язків у системі «Природа (грунти, води), технології, техніка, людина».
Головним об’єктом і метою безпеки є: особистість (S1), група людей (S2), суспільство (S3), нація (S4), цивілізація (S5). Понят- тя «Нація» – ієрархічна система, яка складається з таких елемен- тів, підсистем, як «держава» – підсистема управління, «суспіль- ство» – соціальна підсистема, «матеріально-технічна база» держави,
«природно-географічне середовище».
До складу будь якої системи входять і взаємозв`язки між всіма елементами системи. Нехай стан системи – S, тоді S1= f(S2;S3), S2= f(S1;S3), S3= f(S1;S2). Зміст символів S1, S2, S3, S4, S5 – полягає у ступені забезпечення колективної безпеки, відповідно – індивіду- альної, колективної, всього суспільства, цивілізації.
Вирішуючи питання безпеки необхідно знайти комплексне ви- рішення проблеми, орієнтуючись не на окремий елемент, а на забезпе- чення стабільності всієї системи, враховуючи надійність зв’язків між її елементами. Для цього застосовують методи оцінки ризику здійснення несприятливої події – теорію вірогідності, принципи системного аналізу, яких виділяють чотири. Перший – процес прийняття рішення залежить від чіткого формулювання кінцевої мети. Другий – наявна проблема яв- ляє собою єдине ціле – систему, в якій необхідно виявити взаємозв’язки, щоб отримати конкретне рішення. Третій – аналіз всіх можливих аль- тернативних шляхів досягнення мети. Четвертий – цілі безпеки окремих елементів не повинні суперечити цілям безпеки всієї системи.
Системний підхід виконує евристичні функції, фіксуючи не- достатність старих, традиційних методів дослідження та дозволяє створювати нові. Його застосовують для підготовки рішень склад- них проблем військового, політичного, соціального, економічного, наукового, технічного напрямків з метою знаходження шляхів їх альтернативного вирішення. Системний аналіз базується на теорі- ях дослідження операцій та черговості, методах експертних оцінок. Його технічною основою є обчислювальні машини, інформаційні системи. Коли існує одна чітка мета, ступінь досягнення якої можна оцінити на основі одного критерію, використовують методи матема- тичного програмування.
Перші методологічні принципи такого підходу до загальної те- орії систем були запропоновані Л. Берталанфі. У 1972 р. у Лаксен- бурзі, поблизу Відня, був створений міжнародний інститут приклад- ного системного аналізу (IIASA), який веде наукові дослідження в галузі міжнародного співробітництва, охорони довкілля, освоєння ресурсів Світового океану.
Системний підхід в аналізі безпеки людини полягає у виявленні причин, що викликають небажані результати, дозволяє передбачи- ти наслідки дії небезпечних і шкідливих чинників у різноманітних сферах діяльності. У будь-якій діяльності формуються дві основні сфери – гомосфера та ноксосфера. Суміщення цих сфер неприпусти- мо, бо це різко підвищує кількість нещасних випадків – травм, ава- рій, катастроф. Їх необхідно обов’язково розділити у часі і просторі за допомогою дистанційного управління процесами – автоматизації, роботизації, певними позначками, умовними знаками. Це дозволяє виключити або, принаймні, зменшити дію небезпечного чинника на людину.
Основна властивість небезпеки – потенційність, тобто скритість, можливість проявитися за певних умов. Проявлення небезпеки – ак- туалізація, яка частіше всього є результатом незнання, необізнаності, недисциплінованості, невихованості. Саме з-за цього люди, знаючи про небезпеку діють невірно, актуалізуючи її, тобто створюють умови для прояву травм, професійних захворювань.
Питання
1. Які класи небезпек Вам відомі?
2. Яка існує загальна класифікація небезпек?
3. Що Ви знаєте проо методи оцінки ризику?
4. Що таке системний аналіз небезпек, яке його значення?
5. Яка основна властивість небезпеки та причини її проявлення?