4.2.1. Отруйні рослини

У світі відомо більше 500 тисяч видів рослин, з яких багато отруйних для людини, бо вони містять у великій концентрації біо- логічно активні речовини – алкалоїди, глікозиди, сапоніни, ток- сальбуміни, органічні кислоти, смоли, ефіри. Отруйність рослини залежить від фази розвитку, її віку, умов росту – клімату, складу грунту. Отруйною є певна частина рослини – квітка, насіння, кора, листя, але є і повністю отруйні рослини. Багато рослинних отрут використовують як ліки, на чому і базується фітотерапія – лікуван- ня речовинами рослинного походження. Багато лікарських рослин можуть стати отруйними, якщо їх неправильно вживати, збирати та зберігати. Небезпечними можуть бути у приміщенні навіть великі букети з магнолій, лілій, черемухи, маку. Вони можуть викликати головний біль, нездужання, головокружіння, запаморочення. Треба знати найбільш розповсюджені отруйні рослини, які можуть мати

дуже привабливий вигляд і зустрітися у природі, ботанічних садах, дендропарках.

Сімейство аралієвих – плющ звичайний (розповсюджений в Криму, подекуди на північному узбережжі Чорного, Азовського морів, часто є кімнатною рослиною). Отруйний за рахунок сапо- ніну гедерину, який міститься у листях, ягодах. Сімейство жи- молостних: бузина вонюча – отруйні ягоди, особливо недозрілі за рахунок амігдаліну, з якого утворюється синильна кислота. Бирючина звичайна (сім. маслинових) – отруйні ягоди за ра- хунок лагустрину – глікозид. Сімейство зонтикових: болиголів плямистий. У нього отруйні стебла, насіння, листя за рахунок алкалоїдів – коніїну, метилконіїну, конгідрину, коніцеїну. Бор- щовик – отруйні стебла і листя, які виділяють ефірні масла і ви- кликають дерматити. Сімейство кутрових – олеандр звичайний (часто кімнатна рослина) – отруйні квітки, листя, гілки при їх внутрішньому вживанні за рахунок глікозидів – олеандрин, де- зацетилоландрин та інші. Сімейство лілейних: конвалія – отруй- на вся наземна частина за рахунок глікозидів конваллотоксину, конваллозиду, конваллотоксолу. Сімейство лютикових – великі ліаноподібні кущі з запашними білими квітками – отруйні листя, молоді пагони, сік з яких викликає дерматоз. Сімейство макових: мак снотворний – отруйні недозріле насіння, листя, стебла, що містять алкалоїди морфін, папаверин, кодеїн, тебаїн, які викли- кають наркотичну залежність. Сімейство пасльонових: дурман звичайний – отруйні листя, насіння, що містять алкалоїд гіос- ціамін; пасльон солодко-гіркий – отруйні ягоди, трава; пасльон чорний – отруйні тільки зелені, недозрілі ягоди, трава, бо містять глікоалкалоїд соланін; тютюн – отруйні листя, які містять алка- лоїди нікотин, нікотеїн, анабазин та інші, що сприяють розвитку наркотичної залежності, при палінні з них утворюються канцеро- генні речовини. Сімейство хмільових – хміль звичайний, в якому отруйні жіночі суцвіття, листя за рахунок алкалоїдоподібної ре- човини хумуліну, ефірних речовин.

Відомо близько 10000 видів рослин, які утворюють і накопичу- ють речовини, що небезпечні для людини. До таких речовин відне- сені алкалоїди, глюкозиди, сапоніни, які в певній концентрації вико- ристовують як лікарські препарати. Найчастіше отруєння виникає при використанні рослин, схожих на їстівні неотруйні види. Напри- клад, листя болиголова, який росте на всій європейський частині

СНД, зовні схожий на петрушку, помилково може бути викорисане як приправа.

Ягоди отруйного воронячого ока схожі на ягоди буяхи та чор- ниці. У лісах європейської частини СНД росте вовче око, або вов- ча ягода – чагарник з соковитими яскравочервоними або червоно- оранжовими ягодами солодко-гіркого смаку, схожими на обліпиху. Важке отруєння викликають ягоди беладони, схожі на вишню та насіння белени, схоже на мак. При отруєнні – сухість в роті, почут- тя спраги, розширені зіниці, почервоніння шкіри обличчя, сильне збудження з маренням. Можлива смерть від задухи внаслідок пара- лічу дихального центру та судинної недостатності. Такі ж симпто- ми при отруєнні дурманом звичайним. Отруєння можуть настати при споживанні рослин, які неотруйні. Наприклад, зерна гіркого мигдалю, урюку, вишні, абрикосу та інших кісточкових рослин містять синильну кислоту, яка не розкладається при висушуванні, термічній обробці. Відомі випадки отруєння спиртовими настоян- ками, варенням, що містили кісточки таких рослин. Не втрачають отруйних властивостей при висушуванні аконіт, рицина, гіркий мигдаль, який особливо небезпечний. Отруйні позеленілі бульби картоплі з-за вмісту глюкоалкалоїду солоніну, що викликає про- нос, сильне серцебиття, задишку, заціпеніння. Такі бульби можна вживати тільки після видалення позеленілої поверхні. При кон- тактуванні з отруйними луговими рослинами – осика, пастернак, тисячолисник, або потраплянні їх соку на шкіру людини, напри- клад при відпочинку на траві, розвиваються гострі запалення, ек- земи, дерматити. Уражаються відкриті частини тіла, на якому ви- никають смугові висипки. Важкі дерматити викликає борщовик Сосновського, з товстого стебла якого діти часто вирізають сопіл- ки. Іноді отруєння виникають під дією летючих речовин черемхи, лика, лілеї, якщо їх тримати у зачиненому приміщенні – виникає головний біль, запаморочення.

Питання

1. Охарактеризуйте найбільш розповсюджені отруйні рослини.

2. Які основні ознаки отруєння рослинами?

3. Які небезпечні отруйні рослини характерні для Вашої місце- вості?

4. Які основні методи надання допомоги при отруєнні?

4.2.2. Небезпечні та отруйні тварини

Вони уявляють індивідуальну небезпеку для людини, якщо вона не знає їх. Всіх тварин, які мають такі властивості, можна розділити на дві групи: пасивноотруйні – не мають отруйних органів (залоз) та органів активного нападу (деякі комахи, молюски, риби) та актив- но отруйні – різноманітні види гадюк, кобри, щитомордники, деякі види риб – морський їжак, морський дракон, які існують в Чорному, Азовському морях. До пасивноотруйних можна віднести деякі види жуків, при роздушуванні яких на шкіру потрапляють отруйні речо- вини і викликають дерматити, при потраплянні у шлунок, кишеч- ник – загальне отруєння. Волосини гусениць викликають почерво- ніння, сверблячку шкіри, при попаданні всередину рота – стоматит, в очі – кон’юктивіт. При перебуванні у природі майже завжди ми стикаємося на землі з комахами, павуками, зміями, у воді – з риба- ми, кишково-порожнинними – медузи, фізалії, актинії, які можуть бути отруйними. Цілий ряд комах отруйні – осоподібні та бджоло- ві комахи, з яких найнебезпечніші оси – шершень, оса звичайна та бджоли.

Отруйні павуки живуть в багатьох регіонах. Отрута одних паву- ків викликає місцеву поразку тканин, отрута інших викликає силь- ну дію на весь організм і в першу чергу на центральну нервову систе- му. Для попередження укусу отруйних павуків варто пам’ятати, що вони ведуть сутінковий і нічний спосіб життя. Це передусім розпо- всюджені в степовій зоні України каракурти розмірами до 1 см до- вжиною, тарантули – лохматі павуки розмірами 3–4 см довжиною. Каракурт мешкає у сухих степах і отруйна лише самка, яка крупніша за самця. Отрута діє на ЦНС, через 5–10 хвилин виникає сильний біль у всьому тілі, хворий відчуває підсвідомий страх, не може сто- яти на ногах, підвищується температура, зростає тиск крові. Такий стан може тривати кілька діб, можливий летальний наслідок.

Подекуди в Криму зустрічаються скорпіони. Крим, Кавказ, Се- редня Азія є місцями існування різних видів скорпіонів – жовтого, італійського, кавказького, які отруйні для людини. Їх укус болю- чий, супроводжується великим набряком, почервонінням шкіри і з’являються судоми, затруднюється дихання, ковтання, мова, в об- ласті серця біль, характерними є нудота, задишка. Тому при ночів- лях у місцях де є отруйні павуки треба бути обережним.

Слід знати, що отрута всмоктується дуже швидко і тому діяти потрібно негайно. Під шкіру вводять 30–70 мл протикаракуртової сироватки, при її відсутності 5–10 мл 1% розчину сульфату магнію. При ужаленні бджолами може виникнути місцева або загальна ре- акція. Токсична реакція виникає, коли людину одночасно вжалять декілька десятків або сотень комах. Помічено, що жінки і діти більш чутливі до отрути, ніж чоловіки. Прояв загальної токсичної реакції залежить від кількості отрути, що потрапила в організм. Доза отрути від ужалення 500 і більше перетинчатокрилих смертельно небезпеч- на для людини. Алергічна реакція на їх отруту виникає приблизно у 1–2% людей і для цього достатньо, щоб людину вжалила всього одна комаха. В ряді випадків спостерігаються задишка, сильне сер- цебиття, запаморочення, біль у животі, нудота, блювота. Найважча алергічна реакція – анафілактичний шок, який може загрожувати життю.

При загальній токсичній реакції, щоб уповільнити всмоктуван- ня отрути, на місце набряку варто покласти грілку з холодною водою або рушник, змочений у холодній воді. Постраждалому рекомен- дується якнайбільше вживати напоїв, води. Алкоголь категорично протипоказаний, тому що він сприяє збільшенню проникненості судин, що призводить до посилення набряків. Не можна викорис- товувати для місцевого охолодження сиру землю, глину, що може призвести до зараження крові.

Загальна алергічна реакція ліквідується прийомом антигіста- мінного препарату. Той, у кого хоча б один раз виникла алергічна реакція на отруту бджоли, оси, шершня або джміля, повинен нео- дмінно звернутися до лікаря алерголога. Таким людям у літній пері- од треба завжди мати при собі виданий алергологом паспорт хворо- го алергічним захворюванням. В ньому вказується прізвище, ім’я, по батькові, його вік, домашня адреса, телефон, діагноз, телефон алер- гічного кабінету, де спостерігається хворий, і ті негайні заходи, які треба вжити на випадок вжалення перетинчатокрилими. Необхідно, щоб людина мала при собі шприц і набір медикаментів, вказаних у паспорті. Термінові заходи необхідно вжити у випадку розвитку анафілактичного шоку. Постраждалого необхідно зігріти, обкласти грілками з теплою водою, дати одну, дві таблетки димедролу, 20–25 крапель кордіаміна і терміново викликати швидку допомогу. Якщо у постраждалого зупинилося серце, треба до приїзду «швидкої» зро-

бити серцево-легеневу реанімацію, штучне дихання і закритий ма- саж серця.

Дуже небезпечні змії, яких нараховують у світі більше 2200 видів, з них 230 – отруйні, але на території СНД мешкають всього

14 видів – кобра, гюрза, піщана ефа, щитомордник, гадюки: Ка- занкова, армянська та інші. На території України мешкає тільки гадюка звичайна та піщана. Деякі змії живуть у воді, але у во- дах України отруйні змії відсутні. Неотруйні змії – вужі, поло- зи (хоча вони можуть боляче кусати), яких потрібно охороняти, берегти, бо вони дуже корисні. При знаходженні на місцевості, де можуть бути змії потрібно носити високе взуття, дотримувати правил безпеки.

Отрута змій діє по різному, що визначає дії при наданні допомо- ги. Отрута гадюки містить геморагін, який викликає крововиливи. Отрута кобри містить нейротоксин, який вражає нервову систему і смерть наступає, як правило, від параліча дихального центра. При укусі гадюки найбільш ефективною є протизміїна сироватка. Перша допомога – великий об’єм рідини – чай, кофе, вода. Отруйні змії ко- рисні – з їх отрут виготовляють цінні ліки: для припинення кровоте- чі при гемофілії (гадюка Рассела), знеболююче (отрута кобри), для лікування епілепсії, бронхіальної астми (отрути кобр та гримучих змій).

У морському середовищі можна зустрітися з отруйними меду- зами (наприклад в Чорному, Азовському морях), які мають штри- кальні клітини, наповнені отрутою, хоча для більшості людей вона майже безпечна. Частіше всього виникає біль, алергічні реакції. Біля берегів Австралії зустрічаються медуза – «морська оса», яка най- більш небезпечна для купаючихся дітей (навіть більше, ніж акула). Після контакту з її щупальцями смерть настає через кілька хвилин. У тропічних морях мешкають фізалії, отрута яких викликає дуже сильний опік шкіри. Серед риб найбільш небезпечними є бородав- чатка у Червоному морі, біля берегів Яви, Таїті. У Чорному морі – морський дракон, морський йорш (скорпена), морська лисиця, які запливають і в Азовське море. Небезпечними є хижі риби, напри- клад акула. Особливо небезпечна акула–людожер, яка зустрічаєть- ся в екваторіальних морях.

Питання

1. Яких отруйних тварин свої місцевості Ви знаєте?

2. Які реакції організму виникають на дію речовин рослинного, тваринного походження?

3. В чому корисність отруйних тварин, рослин?

4. Охарактеризуйте прийоми допомоги при укусі змії, павука.