Іі. Монографії, наукові статті:

1. Аврелий Марк. Наедине с собой // Римские стоики. – М., 1995.

2. Агабеков Г.Б. Жан Боден – основоположник концепции государственного суверенитета. – М.: ИНИОН, 1990.

3. Азаркин Н. История юридической мысли Росси. – М., 1999.

4. Азаркин Н.М. Монтескье (Из истории полит. и правовой мысли). – М., 1988.

5. Алаіс С.І. Проблема праворозуміння в основних школах права: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / / Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2003. — 20 с.

6. Американские просветители. Избр. произв. в 2–х Т. – М., 1968.

7. Андреева И.С. Проблема мира в западноевропейской философии. – М., 1975.

8. Аристотель. Политика // Аристотель. Политика. Афинская полития. Соч. в 4–х Т., Т.4. – М., 1984.

9. Арістотель. Політика / Пер. з давньогрец. та передм. О. Кислюча. – К., 2000.

10. Арон Р. Єтапы развития социологической мысли. Ч. I. Основоположники. – М., 1993.

11. Артхашастра или наука политики / Пер. с санскрита. Изд. Подгот. В. И.Кальянов. – М., 1993.

12. Асмус В.Ф. Античная философия (гл. I–II). – М.: Высшая школа, 1976.

13. Асмус В.Ф. Ж.–Ж. Руссо. – М.: Изд–во «Знание», 1962.

14. Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М.: Наука, 1973.

15. Асмус В.Ф. Платон. – М.: Мысль, 1975.

16. Афоризмы о юриспруденции // Автор-составитель Ванян А. – М., 2002.

17. Ашин Г.К. Современные теории элиты. – М.: Международные отношения, 1985.

18. Бартошек М. Римское право. Понятия, термины, определения. – Пер. с чеш. – М.: Юридическая литература, 1989.

19. Баскин Ю.Я. Кант. – М.: Юридическая литература, 1984.

20. Баткин Л.М. Итальянское Возрождение: проблемы и люди. – М.: Изд–во российского гуманитарного университета, 1995.

21. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях. – М., 1939.

22. Бентам И. Избранные произведения. Т. 1. – СПб., 1867.

23. Бентам И. Принципы законодательства. – О влиянии условий времени и места на законодательство. – Руководство по политической экономии. – М., 1896.

24. Берман Г.Дж., Рейд Ч.Дж. Римское право и общее право Европы // Государство и право. – 1990. – №5.

25. Бернюкова А. Загальний зміст юридичної герменевтики // Право України. – 2007. – № 8. – С. 18.

26. Богош Ю. Фома Аквинский. 2–е изд. – М.: Мысль, 1975.

27. Будда. История о перерождениях./ Пер. с пали. – М., 1991.

28. Бур М. Фихте. – М.: Мысль, 1965.

29. Вебер М. Политика как професия и призвание // Избранные произведения. – М., 1990.

30. Вернадский В. И. Кант и естествознание // Вернадский В. И. Избранные труды по истории науки. – М., 1981.

31. Вернан Ж.–П. Происхождение древнегреческой мысли. – М.: Мысль, 1991.

32. Вигасин А. А., Самозванцев А. М. “Артхашастра”: проблемы социальной структуры и права. – М.: Наука, 1984.

33. Виллари П. Никколло Маккиавелли. История Флоренции. – Л., 1973.

34. Витюк В. В. Становление идеи гражданского общества и ее историческая эволюция. – М.: Институт социологии РАН, 1995.

35. Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в XVIII в. – М., 1977.

36. Володин А. И. Герцен. – М.: Мысль, 1970.

37. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо–політичної думки // За заг. ред. В. Скиби. – К.: Основи, 1998.

38. Гайденко П. Философия Фихте и современность. – М., 1979.

39. Гайденко П.П. Парадоксы свободы в учении Фихте. – М.: Наука, 1990.

40. Галанза П.Н. Государство и право Древнего Рима. – М. Изд–во МГУ, 1963.Грималь Пьер. Цицерон. М.: Молодая гвардия, 1991.

41. Гегель. Философия права. – М., 1990.

42. Гельвеций К. А. Соч. в 2 т. – М.: Мысль, 1973.

43. Геракліт. Фрагменти // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 4.

44. Герцезон А. А. Проблема законности и правосудия во французских политических учениях ХVІІІ в. М., 1962.

45. Гессен В.М. Возрождение естественного права. – СПб. – 1902.

46. Гоббс Т. Левиафан, или материя, формы и власть государства церковного и гражданского. Соч. в 2-х Т., Т.2. – М., 1992.

47. Горбунова Л. Історія дослідження ідеї та поняття законності // Право України. – 2004. – № 2. – С. 3.

48. Грацианский П. Политическая и правовая мысль России второй половины ХVІІІ в. – М., 1984.

49. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги, в которых обьясняется естественное право и право народов, а также принципы публичного права. – М., 1956.

50. Гуковский М. А. Итальянское Возрождение, – В 2 т. – Ленинград: Изд–во Гос. Эрмитажа, 1961.

51. Гулыга А.В. Кант. – М., 1977.

52. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1986.

53. Гумплович Л. Общее учение о государстве. – Спб., 1910.

54. Гусейнов А. А. Закон и поступок (Аристотель, И. Кант, М. М. Бахтин) // Этическая мысль. – Вып. 2. – М.: ИФ РАН, 2001.

55. Даль Р. Враждебно ли равенство свободе? Аргументация Токвиля // Введение в экономическую демократию. – М., 1991.

56. Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1986.

57. Деев Н.Н. Иеремия Бентам. – М., 1979.

58. Декларація незалежності США. Конституція США (17 вересня 1787 р.) // Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – К., 2007. – Т. 2.

59. Джефферсон Т. Автобиография. Заметки о штате Вирджиния. – Л., 1990.

60. Джефферсон Т. О демократии. – Л., 1992.

61. Дигесты Юстиниана // Отв. ред. Л. Кофанов. – М., 2002. – Т. 1. – Кн. І – ІV.

62. Дигесты Юстиниана: Избр. фрагменты. (Пер. и примеч. И.С.Перетерского). М., 1984.

63. Дидро Д. Последовательное опровержение книги Гельвеция “О человеке” // Дидро Д. Соч. в 2–х Т., Т.2. – М., 1991.

64. Длугач Т. Б. Дени Дидро. – М.: Мысль, 1986.

65. Донець Г. Суспільно–політичні погляди О. І. Герцена. – Чернівці, 1961.

66. Донини А. У истоков христианства (от зарождения до Юстиниана). – М., 1989.

67. Дудченко В. Правовий реалізм як доктрина // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 38. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького НАН України, 2007. – С. 74.

68. Дудченко В. Правогенеза в історичній школі права // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. Випуск 2 (18), 2006. – С. 6.

69. Дюги Л. Общество, личность, государство. – СПб., 1909.

70. Дюги Л. Социальное право, индивидуальное право и преобразование государства. – М., 1909.

71. Дюркгейм Э. Метод социологии. – М., 1991.

72. Егоров С.А. Политическая система, политическое развитие, право. Критика немарксистских политологических концепций. – М., 1983.

73. Егоров С.А. Политическая юриспруденция в США. – М., 1983.

74. Еллинек Г. Общее учение о государстве. – М., 1908.

75. Еллинек Г. Социально–этическое значение права, неправды и наказания. – М., 1910.

76. Жуков Г. П. Критика естественно–правовых теорий международного права. – М.: Госюриздат, 1961.

77. Задорожний Ю. Роль римського права у контексті формування правової доктрини в країнах романо-германської правової сім’ї // Право України. – 2006. – № 11. – С. 41.

78. Заиченко Г. А. Локк. – М.: Мысль, 1988.

79. Захарченко М., Погорілий О. Історія соціології від античності до поч. ХХ ст. – К., 1993.

80. Зелинский Ф. Ф. История античной культуры. С–Пб., 1995.

81. Золотухина Н. Развитие русской средневековой политико–правовой мысли. – М., 1985.

82. Золотухина Н. Развитие русской средневековой политико–правовой мысли. – М., 1985.

83. Зорькин В.Д. Политические взгляды Никколло Макиавелли // Вестник МГУ. Право. – 1969. – №6.

84. Иеринг Р. Борьба за право. – М., 1991.

85. Иеринг Р. Дух римского права на различных ступенях его развития. СПб., 1875.

86. Исаев И. История политических и правовых учений России ХІ–ХХ вв. – М.: Изд–во «Юрист», 1995.

87. История буржуазного конституционализма ХІХ в. (отв. ред. В.С.Нерсесянц). – М., 1986.

88. История в Энциклопедии Дидро и Д’Аламбера. – Л., 1978.

89. История Древней Греции. – М.: Высшая школа, 1972.

90. История права: Англия и Россия. – М.: Прогресс, 1996.

91. История философии в кратком изложении. – М., 1991.

92. Івахненко Є. Ідея вічного миру: Кант і сучасність. – К., 1991.

93. Кабанець Н. Устрій “чистої республіки” у контексті ідеї суспільного договору // Право України. – 2004. – № 9. – С. 64.

94. Казарин А. И. Учение Дидро о государстве и праве. – М.: Госюриздат, 1960.

95. Каленский В. Г. Токвиль // Политическое учение: история и современность: марксизм и политическая мысль ХІХ в. – М., 1979.

96. Каленский В.Г. Мэдисон. – М., 1981.

97. Каменский З. А. Философские идеи русского Просвещения. – М.: Мысль, 1971.

98. Кампанелла. Город Солнца. – М. – Л., 1954.

99. Кант И. К вечному миру // Соч., Т.6., – М., 1966.

100. Кант И. Метафизика нравов (в двух частях). – Ч.1. “Метафизические начала учения в праве // Соч., Т.4., Ч.ІІ. – М., 1965.

101. Кейзеров Н.М. Власть и авторитет. Критика буржуазных теорий. – М., 1973.

102. Кельзен Г. Чистое учение о праве. Сб. переводов. Вып.1–2, – М., 1988.

103. Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера // Під ред. проф. Є. Причепія. – К.: ВК ТОВ “Тандем” – 2002.

104. Ковальчук В. Ідея легітимності державної влади в політико-правовому вченні Джона Локка // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 38. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького НАН України, 2007. – С. 33.

105. Ковтонюк А. Визначення поняття “право” згідно з теорією Г.Кельзена // Актуальні питання державотворення в Україні. Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції (24 – 25 квітня 2008 року). – К.: ВГЛ “Обрії”, 2008. – С. 23.

106. Кондрашов А., Комарова И. Великие мысли великих людей. Мудрость тысячелетий. – М., 2002.

107. Конфуций. Уроки мудрости. – М. “Экемо”, Харьков “Фолио”. – 2005.

108. Корчевна Л. Проблема свободи у західній і східній інтерпретаціях // Право України. – 2004. – № 11. – С. 115.

109. Косарев А. И. Римское право. – М.: Юридическая литература, 1986.

110. Кочарян М. Т. Поль Гольбах. – М.: Мысль, 1978.

111. Кочекьян С. Социологические взгляды Огюста Конта // Советское государство и право. – 1957, № 12. – С. 90–97.

112. Крашенинникова Н. А. Индусское право: история и современность. – М.: Изд–во МГУ, 1982.

113. Кривушин Л.Т. Проблема государства и общества в домарксистской мысли. – Л., 1978.

114. Критика идеологии неофашизма. – М., 1976.

115. Критически–утопический социализм как один из теоретических источников научного социализма // Очерк теории социализма. – М., 1989.

116. Кузнецов В. И. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М.: Высшая школа, 1989.

117. Кузнецов В.Н., Мировский Б.В. Западно–европейская философия XVIII века. – М., 1986.

118. Кутателадзе О., Шишкін В. Савіньї – один з фундаторів історичної школи права // Право України. – 2004. – № 7. – С. 134.

119. Кучеренко Г. С. Исследования по истории общественной мысли Франции и Англии ХІV – первая половина ХІХ в. – М.: Наука, 1981.

120. Кучеренко Г. С. Сен–симонизм в общественной мысли ХІХ В. – М.: Наука, 1975.

121. Кычанов Е. И. Основы средневекового китайского права. – М.: Наука, 1986.

122. Лабутина Т. Л. У истоков современной демократии. Политическая мысль английского Просвещения (1689 – 1714 гг.). – М., 1994.

123. Лазарев В. В. Становление философского сознания Нового времени. – М.: Наука, 1987.

124. Лапина З. Г. Учение об управлении государством в средневековом Китае. – М.: Наука, 1985.

125. Лебедев Н. Пестель – идеолог и руководитель декабристов. – М., 1972.

126. Лебедева Т. О научной значимости изучения истории политической мысли // Вестник Московского ун-та. Серия «Политические науки». – 1995, №12.

127. Лей Г. Очерки истории средневекового материализма. – М.: Изд–во Иностранная литератра, 1962.

128. Лейст О.Э. Вопросы государства и права в трудах социалистов–утопистов XIV–XVII вв. – М., 1966.

129. Лейст О.Э. Политическая идеология утопических социалистов во Франции в XVIII в. – М., 1972.

130. Лейст О.Э. Учение Бенедикта Спинозы о государстве и праве. – М., 1960.

131. Лелюхин Д. Государство, администрация и политика в “Артхашастре” Каутильи // Вестник древней истории. – М.: Наука, 1993. – № 2.

132. Локк Д. Два трактата о государственном правлении. Избранные философские произведения в 2-х Т., Т.2., М., 1960.

133. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Софисты. Сократ. Платон. – М.: Искусство, 1969.

134. Лосев А.Ф. Дерзание духа. – М., 1988.

135. Луковская Д.И. Социологическое направление во французской теории права. – Л., 1972.

136. Мабли Г. О законодательстве или принципы законов // Избр. произв. – М. – Л., 1950.

137. Макаренков О. Поняття “народ” та його місце в концепції відкритого суспільства К. Поппера (історико-правовий аспект) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 38. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького НАН України, 2007. – С. 94.

138. Макиавелли Н. Избр. соч. – М.: Художественная литература, 1982.

139. Макіавеллі Н. Флорентійські хроніки. Державець. – К., 1998.

140. Маньковский Б. С. Учение Гегеля о государстве и современность. – М.: Наука, 1970.

141. Марк Тулій Ціцерон. Про державу. Про закони. Про природу богів. – К., 1998.

142. Марчук В.П. Свободное право в буржуазной юриспруденции. Критика концепции Е. Эрлиха. – М., 1992.

143. Материалисты Древней Греции. – М., 1995.

144. Мееровский Б.В. Гоббс (Мыслители прошлого). – М., 1975.

145. Мельник М., Навроцький В. Злочин без покаранння // Право України. – 2004. – № 7. – С. 150.

146. Мирзаев С.Б. Полибий (Из истории политической и правовой мысли). – М., 1986.

147. Монтескье. О духе законов // Монтескье Ш. Избр. произв. – М., 1955; або: Антология мировой философии. – К., 1991.

148. Мор Т. Утопия. – М., 1978.

149. Муравъев Н. Проект Конституции // Избранные социально-политические и философские произведения декабристов. – М., 1951.

150. Мыслители Греции. От мифа к логике. – М., 1998.

151. Мыслители Рима. Наедине с собой. – М., 1998.

152. Нарский И. С. Давид Юм. – М.: Мысль, 1973.

153. Нарский И.С. Кант. – М., 1976.

154. Нарский И.С. Очерки по истории позитивизма. – М.: Узд-во МГУ, 1960.

155. Нарта М. Теория элит и политика. – М., 1978.

156. Нерсесянц В. С. Политические учения Древней Греции. – М., 1979.

157. Нерсесянц В.С. Гегелевская философия права: история и современность. – М.: Наука, 1974.

158. Нерсесянц В.С. Гегель. – М., 1979.

159. Нерсесянц В.С. Личность и государство в политико–правовой мысли (Из истории идей). – М., 1980.

160. Нерсесянц В.С. Платон. (Из истории политической и правовой мысли). – М., 1984.

161. Нерсесянц В.С. Право и закон. Их различение и соотношение // Вопросы философии. – 1988. – №5.

162. Нерсесянц В.С. Право и закон: из истории правовых учений. – М., 1983.

163. Нерсесянц В.С. Сократ. – М., 1980.

164. Нерсесянц В.С. Философия права. – М., 1998.

165. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла // Вопросы философии. – 1989. – №5.

166. Ницше Ф. Соч. в 2-х Т. – М., 1990.

167. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

168. Новгородцев П. А. Политические идеалы Древнего и Нового времени. Вып. 1 – 2. М., 1913 – 1914.

169. Овсянников М.Ф. Гегель. – М., 1971.

170. Ожиганов Э.Н. Политическая теория Макса Вебера. – Рига: Зинатнэ, 1986.

171. Ориу М. Введение. Очерк позитивной теории государства // Нерсесянц В.С. Юриспруденция. – М., 1997.

172. Ортега-и-Гассет. Восстание масс // Вопросы философии. – 1989. – № 3 – 4.

173. Осипова Е. В. Социология Ємиля Дюркгейма. – М.: Наука, 1977.

174. Осипова Е. В. Социология Эмиля Дюркгейма. – М.: Наука, 1977.

175. Осіпчук В. Політико–правові ідеї Арістотеля в праці “Політика” // Актуальні питання державотворення в Україні. Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції (24 – 25 квітня 2008 року). – К.: ВГЛ “Обрії”, 2008. – С. 87.

176. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 1996.

177. Павлюк  Б. Свобода як конститутив у реалізації соціально–політичних інтересів суспільства // Етнокультурні проблеми політичного процесу в Україні: Колективна монографія. – Львів, 2001.

178. Пархоменко Н. До проблем формування вітчизняних концепцій праворозуміння у середині ХІХ – початку ХХ століття // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. Випуск 2 (18), 2006. – С. 13.

179. Пейн Т. Избр. соч. – М., 1959.

180. Переломов Л. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая. – М: Наука, 1981.

181. Пестель П. Русская Правда. Конституция. Государственный завет // Восстание декабристов. Документов. – М., 1958. – Т. 8.

182. Петражицкий Л. Очерки философии права. – СПб., 1900.

183. Петражицкий Л. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. – Т.2. – СПб., 1910.

184. Петякшева Н. Диалог цивилизаций: “Восток – Запад” // Вопросы философии. – 1993. – № 6.

185. Печатнов В.О. Гамильтон и Джефферсон. – М., 1984.

186. Пионтковский А.А. Учение Гегеля о праве и государстве и его уголовно–правовая теория. – М.: Госюриздат, 1963.

187. Платон. Государство. Соч. в 3–х Т., Ч.1. – М., 1971.

188. Платон. Законы. Соч. в 3–х Т., Ч.2. – М., 1972. або: Платон. Диалоги. – М., 1986.

189. Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. – К., 1994.

190. Поппер К. Отрытое общество и его враги. – М., 1992;

191. Прилуцький С. Формування корпусу професійних суддів України в аспекті реалізації поділу влади // Право України. – 2003, № 2.

192. Пристли Д. Очерк об основных принципах государственного правления и о природе политической, гражданской и религиозной свободы // Английские материалисты ХVІІІ в. – М.: Мысль, 1968.

193. Прокофьев А. В. Нравсвенность и свобода воли (Кант – Шопенгауэр – Фейербах) // Этическая мысль. Ежегодник. – М.: ИФ РАН, 2000.

194. Прохорова Н. Робесп’єр проти Монтеск’є або знову про розподіл влад // Віче. – 1995. – № 2

195. Рабінович С.П. Права людини у природно-правовій думці неотомізму: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / С.П. Рабінович / Одес. нац. юрид. акад. — О., 2003. — 19 с.

196. Радищев А. Полное собрание сочинений. Т. 1. – М., 1958.

197. Разумович Н. Политическая и правовая культура. Идеи и институты Древней Греции. – М.: Наука, 1989.

198. Ракитская И.Ф. Политическая мысль итальянского Возрождения. Гуманизм конца XIV – XV вв. – Л., 1984.

199. Ревякина Н. В. Проблемы человека в итальянском гуманизме второй половины ХІV – ХV в. – М.: Наука, 1977.

200. Реев Н.Н. Политические взгляды американских федералистов // Из истории полит. учений. – М., 1976.

201. Резник Ю. М. Гражданское общество как феномен цивилизации. Ч.1. История гражданского общества в социальной мысли. – М.: Изд-во «Союз», 1993.

202. Решетников Ф. М. Беккариа. – М.: Юридическая литература, 1987.

203. Римские стоики. Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995.

204. Рогович М. На варті держави і закону // Ціцерон. Про державу. Про закони. Про природу богів. – К., 1998.

205. Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре // Антология мировой философии. К., 1991. – Т.1. – Ч.2.

206. Сабо И. Основные теории права. – М., 1974.

207. Самозванцев А. М. Правовой текст дхармашастры. – М.: Наука, 1991.

208. Самозванцев А. М. Теория собственности в Древней Индии. – М.: Наука, 1978.

209. Самсонова Т. Н. Концепция «правящего класса» Г. Моски. // Социс. – 1994. – № 10.

210. Сапов В. О стоиках и стоицизме // Римские стоики. – М., 1995.

211. Сатышев В.Е. Политико-правовые учения в Англии в эпоху буржуазной революции XVII в. – М., 1985.

212. Світова класична думка про державу і право. – К., 1999.

213. Себайн Г., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

214. Семенов В.Г., Шаповал В.Н., Шульженко Ф.П. К вопросу о философских основаниях права. – К., 1995.

215. Семенов В.Г., Шульженко Ф.П. Формування ідеї громадянського суспільства та правової держави в західноєвропейській філософії XVII–XVIIІ ст. – К., 1995.

216. Сенека. Письма к Луццилию. Трагедии. – М., 1986.

217. Сиволап И. Социальные идеи Вольтера. – М., 1978.

218. Синютин М.В. Политико-правовая проблематика психологического позитивизма Петражицкого. – СПб, 1993.

219. Скрипнюк О. Проблема соціальної держави в контексті концепції “державного мінімалізму” // Право України. – 2000. – № 11. – С. 17.

220. Согрин В.В. Основатели США: исторические портреты. – М., 1983.

221. Соколов В. В. Спиноза. – М.: Мысль, 1973.

222. Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.

223. Сокуренко В. Гуманістичний зміст концепції соціальної держави // Право України. – 2000. – № 11. – С. 21.

224. Соловьв Э.Ю. И. Кант: взаимодополнительность морали и права. – М.: Наука, 1992.

225. Спенсер Г. Социальная этика. – СПб., 1906.

226. Спенсер Г. Справедливость. – СПб., 1898.

227. Спиноза Б. Этика // Антология мировой философии. В 3-х Т., Т.2. – М., 1970.

228. Стаття “Позитивизм” // Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.

229. Степанова З. Проблема отношения государства и гражданского общества в учении Ш. Л. Монтескье. Дис…канд. политол. наук. СПб., 2002.

230. Темнов Е. О деодеологизации методологических подходов в историко–политических и государственно-правовых исследованиях // Государство и право. – 1992, № 3.

231. Темнов Е.И. Макиавелли. – М.: Юридическая литература, 1979.

232. Темченко В. Особливості співвідношення моралі і права у концепції “чистого права” Г.Кельзена // Право України. – 2005. – № 1. – С. 36.

233. Тернер Дж. Структура социологической теории. – М.: Прогресс, 1985.

234. Тимошенко В. Плюралістична теорія держави Б.О. Кістяківського // Право України. – 2005. – № 3. – С. 122.

235. Тихонравов Ю. Основы философии права. – М., 1997.

236. Тищик Б., Бигіна О. Перша чинна Конституція світу – історія прийняття (до 220-річчя Конституції США) // Право України. – 2007. – № 8. – С. 137.

237. Тимошенко В. Свобода і необхідність в історії політико-правової думки // Право України. – 2006. – № 10. – С. 24.

238. Токвиль Алексис. Демократия в Америке. – М., 1992.

239. Толкачов О. Феномен свободи людини в ліберальному праворозумінні // Актуальні питання державотворення в Україні. Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції (24 – 25 квітня 2008 року). – К.: ВГЛ “Обрії”, 2008. – С. 59.

240. Томсон Дж. Исследования по истории древнегреческого общества. – Пер. с англ. – В 2 т. – М.: Изд-во Иностранная литература, 1959.

241. Тонких В., Ярецкий Ю. История политической и правовой мысли России. – М., 1999.

242. Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология. К критике учений о праве. – М., 1971.

243. Уинстенли Д. Закон свободы / Избранные памфлеты. – М. – Л., 1950.

244. Утченко С. Л.. Цицерон и его время. – М.: Мысль, 1973.

245. Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима. III–I вв. до н.э. – М., 1977.

246. Федосеев А.А. Современная американская буржуазная политология: истоки, традиции, новации. – Л., 1989.

247. Философский энциклопедический словарь. – М. “Советская энциклопедия”, 1989.

248. Філософія права (під ред. М.Костицького). – К., 2000.

249. Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1989.

250. Хаванов А. Правова держава очима Іммануїла Канта // Актуальні питання державотворення в Україні. Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції (24 – 25 квітня 2008 року). – К.: ВГЛ “Обрії”, 2008. – С. 90.

251. Харц Л. Либеральная традиция в Америке. – М., 1993.

252. Чанышев А. История политических учений. Классическая западная традиция (античность – первая четверть ХІХ в.). – М.: МГИМО МИДРФ. Российская политическая энциклопедия, 2001.

253. Чанышев А.Н. Аристотель. – М., 1987.

254. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

255. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. – М.: Изд–во “Юристъ”, 1996.

256. Чертков В. Римский мудрец Эпиктет, его жизнь и учение. – М., 1991.

257. Четвернин В. А. Современные концепции естественного права. – М.: Наука, 1988.

258. Шаблинский И. Г. О некоторых аспектах соотношения политической доктрины А. де Токвиля и традиционализма // История политической мысли и современность. – М., 1988.

259. Шестов Л. Добро в учении гр. Л.Толстого и Ф.Ницше // Вопросы философии. – 1990. – № 7.

260. Шишова И. А. Раннее законодательство и становление рабства в античной Греции. – Ленинград: Наука, 1991.

261. Школьний І. Історична школа права та принцип лібералізму в сучасності // Актуальні питання державотворення в Україні. Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції (24 – 25 квітня 2008 року). – К.: ВГЛ “Обрії”, 2008. – С. 71.

262. Шпенглер О. Закат Европы // Самосознание европейской культуры. ХХ в. – М., 1991.

263. Штаммлер Р. Сущность и задачи правоведения. – СПб., 1908.

264. Штаммлер Р. Хозяйство и право. Т.1 - 2. – СПб., 1907.

265. Штирнер М. Единственный и его собственность. – Харьков, 1994.

266. Юридическая мысль в Китае. – М.: Юридическая литеретура, 1990.

ДОДАТОК 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ПРАКТИЧНОГО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО»

ВАРІАНТ ­­­­№_____

Виконав

Студент групи ПР-31

Перевірив

доц. Подковенко Т.О.

ТЕРНОПІЛЬ – 2011

ВАРІАНТИ КОМПЛЕКСНОГО ПРАКТИЧНОГО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО»

ВАРІАНТ 1.

Завдання 1. Заповніть таблицю: Форми державного правління за вченням Цицерона.

Правління
недоліки
Прагнуть до виродження в «неправильні» держави

Завдання 2. Пишемо есе:

«Краще попереджати злочини, ніж карати. у цьому головна мета будь-якого доброго законодавства»

Ч.Беккаріа

ВАРІАНТ 2.

Завдання 1. Заповніть таблицю: Особливості політико-правових поглядів в Стародавній Індії.

№	БРАХМАНІЗМ	БУДДИЗМ

Завдання 2. Пишемо есе:

«Абсолютна влада, у кого б вона не була, доволі далека від того, щоби бути різновидом громадянського суспільства: вона настільки несумісна з ним, як рабство з власністю»

Дж. Локк

ВАРІАНТ 3.

Завдання 1. Заповніть таблицю: Особливості політико-правових поглядів в Стародавньому Китаї.

№	ДАОСИЗМ	МОЇЗМ	КОНФУЦІАНСТВО	ЛЕГІЗМ

Завдання 2. Пишемо есе:

«Великою і головною метою об’єднання людей в держави і передачі ними себе під владу уряду являється збереження їх власності. Люди укладають договір з іншими людьми про об’єднання в суспільство для того, щоб зручно, мирно разом жити, спокійно користуючись своєю власністю і знаходячись у більшій безпеці, ніж той, хто не є членом суспільства»

Дж. Локк

ВАРІАНТ 4.

Завдання 1. Заповніть таблицю: Особливості політико-правових поглядів в Стародавній Греції.

№	МИСЛИТЕЛЬ	ОСНОВНІ ІДЕЇ
		1. 2. 3.

Завдання 2. Пишемо есе:

“Нема права без моральності обов’язку, який йому передує, в якому воно коріниться і з якого воно виникає. є вроджені людські права, тому що є вроджені людські обов’язки”.

Х.Вольф

ВАРІАНТ 5.

Завдання 1. Заповніть таблицю: Особливості політико-правових поглядів в Стародавньому Римі.

№	МИСЛИТЕЛЬ	ОСНОВНІ ІДЕЇ
		1. 2. 3.

Завдання 2. Пишемо есе:

«Там, де немає законів, немає й свободи».

Дж. Локк

ВАРІАНТ 6.

Завдання 1. Заповніть таблицю: Особливості державно-правових поглядів в добу Середньовіччя.

№	МИСЛИТЕЛЬ	ОСНОВНІ ІДЕЇ

Завдання 2. Пишемо есе:

“Не може бути добрим політиком той, хто не є насправді справжньою моральною особистістю”.

Х. Томазій

ВАРІАНТ 7.

Завдання 1. Заповніть таблицю: Особливості державно-правових поглядів в добу Відродження

№	МИСЛИТЕЛЬ	ОСНОВНІ ІДЕЇ
		1. 2. 3.

Завдання 2. Пишемо есе:

«Право є свободою, саме тією свободою, яку нам полишає громадянський закон»

Т.Гоббс

ВАРІАНТ 8.

Завдання 1. Заповніть таблицю: Особливості державно-правових поглядів в добу Нового часу.

№	МИСЛИТЕЛЬ	ОСНОВНІ ІДЕЇ
		1. 2. 3.

Завдання 2. Пишемо есе:

«Приватна власність – це соціальний обов’язок, що здійснюється в інтересах загального блага»

Л.Дюгі

ВАРІАНТ 9.

Завдання 1. Заповніть таблицю: Особливості державно-правових поглядів в добу Просвітництва.

№	МИСЛИТЕЛЬ	ОСНОВНІ ІДЕЇ
		1. 2. 3.

Завдання 2. Пишемо есе:

«Держава є «сукупною особою», за дії якої зробила себе відповідальною велика кількість людей шляхом обопільного договору з тим, щоб ця «особа» могла використовувати силу і засоби цих людей так, як вважатиме за потрібне»

Т.Гоббс

ВАРІАНТ 10.

Завдання 1. Заповніть таблицю: Функції навчальної дисципліни «Історії вчень про державу і право».

№	ФУНКЦІЯ	ХАРАКТЕРИСТИКА

Завдання 2. Пишемо есе:

«Держава є досконалим союзом вільних людей, укладеним для дотримання права й загальної користі»

Г.Гроцій

ВАРІАНТ 11.