15. Реорганізація приєднанням – це:

1. спосіб корпо­ративної реструктуризації, який передбачає приєднання всіх прав та обов'язків однієї або кількох юридичних осіб – правопопередників до іншої юридичної особи – правонаступника;

2. форма санаційної реорганізації, яка означає об'єднання підприємства (або кількох підприємств), яке перебуває у фінансовій кризі, з іншим, фінансово стійким підприємством (кількома підприємствами);

3. форма реорганізації, яка полягає в придбанні корпо­ративних прав фінансово – неспроможного підприємства підприємством – санатором.

Література

1. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржни­ка або визнання його банкрутом" // Голос України. - 1999. – 30 червня

2. Постанова Кабінету міністрів України " Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств" // Збірка Постанов Уряду України. - 1994. - №5.

3. Агентство з питань запобігання банкрутства підприємств: Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета. - 1998. - №3.

4. Антикризисный менеджмент / Под ред. проф. А. Г. Грязновой - Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Изд-во ЭКМОС, - 1999.-368 с.

5. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. -К., 1999. –Т. 1,2.

6. Законодавство про банкрутство // Збірник коментованого законодавства. - 2004. - №3,

7. Кальніченко Л., Медруд О. Реструктуризація підприємств в умовах становлення ринкового середовища// Економіка Ук­раїни. – 2000. - №10. - С.27.

8. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. -К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, - 2001. – 580 с.

9. Паровий О. Стан та перспективи реструктуризації в Україні. Зб. ”Реструктуризація з метою створення середніх підприємств” – К.: НБУ, 2000. - С.13.

10. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навч. посібн. - К.: КНЕУ, 2000 - 418с.

11. Терещенко О. О. Контролінг у системі антикризового уп­равління підприємством // Фінанси України. - 2001. - №12. -С.56.

Тема 8. Методи державної фінансової підтримки санації підприємств

8.1. Мета, значення та необхідність державної санаційної підтримки підприємств

8.2. Функції органів з питань санаційної підтримки підприємств

8.3. Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств

Понятійний апарат:

державна санаційна підтримка, критерії відбору підприємств, Державний орган з питань банкрутства, реєстр, Український центр реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектора, Фонд державного майна України, субсидія, централізований та децентралізований рівень

8.1. Мета, значення та необхідність державної санаційної підтримки підприємств

Зауважимо, якщо мобілізованих фінансових ресурсів із децентралізованих джерел не вистачило для успішного проведення санації чи реструктуризації підприємства, то в певних випадках може бути прийнято рішення про надання суб’єктам господарювання державної фінансової чи іншої підтримки. Згідно із Законом України «Про підприємства» у разі збиткової діяльності суб’єктів господарювання держава, якщо вона визнає їх продукцію суспільно необхідною, може надавати їм дотації чи інші пільги. Беручи участь у санації підприємств, держава, як правило, прагне протидіяти спаду виробництва та зростанню безробіття.

Нагальна необхідність участі держави в санації може виникнути в разі загрози банкрутства містоутворюючого підприємства, кількість працівників якого з урахуванням членів їх сімей перевищує половину чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці, де розташоване таке підприємство. Банкрутство та ліквідація містоутворюючого підприємства може призвести до виникнення соціальних конфліктів та до нестабільності в регіоні.

Як санатор держава має керуватися передусім суспільною значущістю та доцільністю. Приймаючи рішення про державне сприяння санації підприємств, відповідні органи виходять з принципу фінансової підтримки насамперед життєздатних виробничих структур, підприємств і організацій, які вже адаптувалися до нових реалій економічного життя, здатні ефективно використовувати кошти і на цій основі якнайшвидше збільшити обсяг виробництва.

Державна підтримка може здійснюватися за рахунок коштів як державного, так і місцевого бюджету. Зокрема, арбітражний суд, за клопотанням органу місцевого самоврядування або відповідного центрального органу виконавчої влади, може винести ухвалу про санацію містоутворюючого підприємства або іншого суб’єкта господарювання, діяльність якого є суспільно необхідною для певного регіону. При цьому відповідні державні органи мають укласти з кредиторами договір поруки за зобов’язаннями боржника або погасити дані зобов’язання за рахунок надання кредитної підтримки чи фінансових ресурсів на безповоротній основі.

До основних критеріїв відбору підприємств для надання їм цільової державної підтримки слід віднести такі:

• потенційна прибутковість;

• високий рівень менеджменту на підприємстві;

• спрямованість на використання нових, ефективних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій;

• можливість експорту (приросту експорту) конкурентоспроможної продукції;

• заміна імпортної продукції, сировини, матеріалів вітчизняними;

• розв´язання проблеми енергозабезпечення, енергозбереження (ресурсозбереження);

• збереження науково-технічного потенціалу (досліджень і розробок, що мають пріоритетне значення для країни);

• наявність ринків збуту продукції у країні та за кордоном.

Підтримка орієнтується передусім на підприємства, які здатні її використати з максимальною віддачею та забезпечити збільшення виробництва продукції, що позитивно вплине на доходну частину бюджету.