МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький національний університет економіки і торгівлі

Імені Михайла Туган-Барановського Кафедра інформаційних систем і технологій управління

О.В. Оліфіров, О.В. Гайдар

Управлінські інформаційні системи в аналізі і аудиті

Методичні вказівки для проведення лабораторних занять і самостійної роботи студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит ”

денної та заочної форм навчання

Затверджено

на засіданні кафедри ІСТУ

Протокол № 4 від 22 листопада 2009 р.

Схвалено навчально-методичною

радою ДонНУЕТ

Протокол №___від____________

Донецьк –2009

ББК 65.052.8/.053с51я73

УДК 004.78: [005.585+657.6] (076.5)

Рецензенти:

канд. екон. наук, доцент Петренко С. М.

канд. екон. наук, доцент Палагута К.О.

Оліфіров, О.В.

О 54 Управлінські інформаційні системи в аналізі і аудиті [Текст] : Методичні вказівки для проведення лабораторних занять і самостійної роботи студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит ” денної та заочної форм навчання / М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, каф. інформ. систем і технологій упр.; О.В.Оліфіров, О.В.Гайдар. – Донецьк : [ДонНУЕТ], 2009. – 107 c.

Методичні вказівки для проведення лабораторних і самостійних робіт по дисципліні (модулю) “Управлінські інформаційні системи в аналізі і аудиті” призначенні для студентів денної і заочної форми навчання відповідно з базовим курсом підготовки спеціалістів.

Методичні вказівки для проведення лабораторних і самостійних робіт по дисципліні (модулю) “Управлінські інформаційні системи в аналізі і аудиті” містять практичні завдання та методичні рекомендації для їх виконання за темами: управлінські інформаційні системи в аналізі, управлінські інформаційні системи в аудиті.

ББК 65.052.8/.053с51я73

© Оліфіров О.В., 2009

© Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2009

Зміст

1.	Методичні вказівки для вивчення управлінських інформаційних систем в аналізі	6
	1.1 Основні теоретичні положення, які необхідно використовувати для вивчення питань автоматизації аналізу	6
	1.1.1 АРМ аналітика та його функції	6
	1.1.2 Зв'язок аналітичних систем із системами бухгалтерського обліку та фінансового аналізу	9
	1.2 Завдання та методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з аналізу	14
	1.2.1 Лабораторна робота №1 «Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг»	14
	1.2.2 Лабораторна робота №2 «Аналіз використання виробничих фондів»	23
	1.2.3 Лабораторна робота №3 «Аналіз трудових показників»	27
	1.2.4 Лабораторна робота № 4 «Аналіз використання матеріальних ресурсів» 1.2.5 Приклад оформлення лабораторної роботи	36 45
2.	Методичні вказівки для вивчення управлінських інформаційних систем в аудиті	51
	2.1 Основні теоретичні положення для вивчення питань з комп’ютерного аудиту	51
	2.1.1 Опис та використання комп'ютеризованих методів аудиту.	51
	2.1.2 Інтерактивні комп'ютерні системи. Типи та характеристики он-лайнові комп'ютерні системи	59
	2.1.3 Внутрішній контроль у системах бухгалтерського обліку та аудиту в он-лайнових комп'ютерних системах.	64
	2.1.4 Вплив он-лайнових комп'ютерних систем на систему бухгалтерського обліку та пов'язані з нею заходи внутрішнього контролю	66
	2.1.5 Вплив системи баз даних на систему бухгалтерського обліку та аудиту	69
	2.1.6 Вплив баз даних на систему бухгалтерського обліку та аудиторські процедури	76
	2.1.7 Аудит у середовищі комп'ютерних інформаційних систем	78
	2.1.8 Інформаційні технології ведення аудиторських операцій у середовищі програми IT Audit: Аудитор 2.2 Завдання та методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з інформаційних систем аудиту	83 96
	2.2.1 Лабораторна робота № 5 « Створення структури аудиторської фірми, внесення клієнтів і договору із клієнтами, формування попереднього графіка перевірок»	96
	2.2.2 Лабораторна робота № 6 «Підготовка і планування аудита: створення (відкриття) проекту на аудит, формування аудиторської групи»	101
	Глосарій термінів з аудиту Література	117 133

1. Методичні вказівки для вивчення управлінських інформаційних систем в аналізі

1.1 Основні теоретичні положення, які необхідно використовувати для

вивчення питань автоматизації аналізу

1.1.1 АРМ аналітика та його функції

У загальному вигляді діяльність аналітика містить наступні розділи: специфічні разові запити, моніторинг ринку, використання бази знань, моделювання і інформаційна підтримка угод.

До спеціальних разових запитів відносяться:

• демографія і статистика;

• порівняння по фінансових показниках;

• пошук інформації в процесі і випусках новин;

• огляд нових ринків, що розвиваються;

• аналітичні огляди інвестицій;

• біографічні дані топ менеджерів;

• дослідження і доклади за підсумками досліджень;

• конкурентна інформація;

• дослідження зарубіжного бізнесу;

• економічні показники;

• інші загальнодоступні джерела.

Для того, щоб забезпечити більше «доданої вартості» для корпорації, група аналітиків виконує такі задачі, як моніторинг зовнішньої ситуації і регулярне повідомлення новин ключовим споживачам. Проте у групи аналітиків є ще одна дуже важлива функція: ідентифікувати, вивчати і аналізувати компанії-конкуренти, автоматизувати звіти.

Важливі якості аналітичної системи – це можливість повторного використання інформації і прямого доступу до неї користувачів. Є ще такий аспект, як готовність поширювати інформацією. Коли ключові споживачі інформації бачать, якими даними володіє група аналітиків (проглядаючи порівняльні профілі конкурентів або іншу інформацію, що міститься в системі), вони розуміють, що у них є своя інформація, яка відноситься до даної проблеми, і яка буде корисна групі аналітиків.

В ідеальному випадку група аналітиків повинна витрачати від 25 до 50 відсотків свого часу на підтримку та моделювання бізнес-операцій. Саме цей вид діяльності аналітика приносить найбільшу користь корпорації. Щоб виправдати витрати, група аналітиків повинна вносити свій внесок в розвиток бізнесу компанії і в її ключові успіхи.

В сучасних корпораціях група аналітиків супроводжує такі операції, для яких потрібне моделювання можливих дій конкурентів. Група аналітиків повинна постійно спостерігати за діями конкурентів, для того, щоб розробити сценарій розвитку можливих ситуацій під час укладання угоди.

Впровадження АРМ дає змогу формувати єдину систему організації та оброблення інформації з моменту її введення до формування аналітичних показників, а також дозволяє поєднувати процес оброблення інформації з процесом прийняття рішень. Ефективність роботи АРМ аналітика багато в чому залежить від удосконалення методики аналізу, від того, наскільки вона відповідає сучасними вимогам управління виробництвом, а також технічним можливостям персонального комп'ютера.

Розподіляючи завдання аналізу в системі АРМ, необхідно забезпечити таку інтеграцію системи, за якої АРМ може існувати як автономна система і водночас бути частиною КІСП.

Основними вимогами до функціонування АРМ аналітика є:

- своєчасне задоволення обчислювальних та інформаційних потреб управління при проведенні аналізу господарської діяльності;

- можливість надання результатної інформації в табличній і графічній формах;

- можливість коригування методики розрахунків і форм відображення кінцевого результату.

При проектуванні та створенні АРМ аналітика першочерговими факторами, які слід враховувати, є: тенденції розвитку господарської діяльності й управління нею, а також зміст і структура аналітичних завдань.

Комплекс програмних засобів для АРМ аналітика розробляють як програмний додаток до типової методики аналізу господарської діяльності.

Схема аналітичної діяльності в умовах функціонування АРМ аналітика передбачає виконання комплексу взаємопов'язаних завдань. Для їх виконання необхідно забезпечити:

• постановку та описання завдань комплексного економічного аналізу;

• розробку алгоритмів і моделей вирішення завдань;

• створення банку даних для АРМ аналітика;

- впровадження АРМ аналітика в практику управління виробництвом. Така схема оброблення аналітичної інформації сприяє підвищенню

оперативності та дієвості аналізу для цілей управління.

Ефективність роботи АРМ аналітика багато в чому залежить від удосконалення методики аналізу, від того, наскільки вона відповідає сучас­ним вимогам управління виробництвом, а також технічним можливостям персонального комп'ютера.

Експлуатація комплексу АРМ передбачає досягнення таких цілей:

- зниження трудомісткості та вартості аналітичного процесу;

- скорочення строків оброблення аналітичних даних, підвищення їх якості та достовірності;

- створення умов для переходу до без паперової технології оброблення аналітичних даних;

• забезпечення дотримання термінів надання результатів аналізу;

• підвищення гнучкості й забезпечення управління аналітичним процесом;

• удосконалення організації праці аналітичних працівників.

Комп'ютерний аналіз безпосередньо пов'язаний з бухгалтерським обліком, а також використовує його дані. АРМ аналітика перетворює підсистему аналітичного забезпечення управління господарською діяльністю на постійно діючий фактор підвищення ефективності виробництва за рахунок активізації всієї інформаційної системи підприємства. __

Завдання аналізу можна згрупувати в 6 основних розділів:

• аналіз фінансового стану підприємства;

• аналіз фінансових результатів діяльності,

• аналіз виробництва та реалізації продукції;

- аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінювання ефективності використання його ресурсів;

- аналіз витрат на виробництво продукції;

- аналіз фінансових передумов неплатоспроможності та банкрутства підприємства.

Розподіляючи завдання аналізу в системі АРМ, необхідно забезпечити таку інтеграцію системи, за якої АРМ може існувати як автономна система та водночас бути частиною КІСП. Належну реалізацію функціональних завдань забезпечує розробка технологічної карти розв'язання аналітичних завдань, які можуть бути представлені у наступній послідовності (рис. 1).

Р исунок 1 – Послідовність розв'язання аналітичних завдань у системі АРМ

Найскладнішою проблемою автоматизації аналізу є проектування дієвого інформаційного забезпечення, тобто сукупності єдиної системи класифікації і кодування інформації, уніфікованих форм документації і використовуваних масивів інформації, досягнення сумісності інформаційного забезпечення окремих АРМ. Для цього проектується підсистема комплексного економічною аналізу з розміщенням завдань аналізу в системі АРМ керівників і спеціалістів. Ця підсистема диференційована за окремими підсистемами другого порядку (аналіз виробництва та реалізації продукції, аналіз собівартості тощо).

Особливого значення в умовах використання інформаційних систем набуває прогнозний аналіз, що частково трансформується в комп'ютерне моделювання. Таке перетворення надає можливість:

- формувати інформацію для більш глибокого аналізу;

- зрозуміти процеси, які відбуваються в структурних підрозділах і відмовитися від інтуїтивних способів аналізу, результати використання яких важко передбачити, виявити занадто дорогі функції, які не виправдовують витрачених коштів;

- проводити оперативний аналіз діяльності структурних підрозділів та підприємства в цілому; вивчити найприбутковіші види діяльності, які забезпечують стратегічні переваги підприємства.

Програмне забезпечення економічного аналізу. Науковий і практичний інтерес являє розробка концепції побудови економічного аналізу з використанням комп'ютерних технологій. Головною рисою у створенні такої концепції є розробка нових методик проведення економічного аналізу діяльності підприємств. Саме вони можуть і повинні бути покладені в основу побудови нових програмних продуктів з економічного аналізу, викорис­тання яких у практиці аналітичної роботи має підвищити ефективність усієї системи управління діяльністю господарюючих суб'єктів в умовах динамічної зміни ринкових відносин.

Під програмним забезпеченням аналітичного процесу найчастіше розуміють сукупність математичного апарату алгоритмізації, вибору мови програмування, розробки програми, створення пакетів прикладних програм. Про­грамне забезпечення є сукупністю комплексів програм, розроблених згідно з принципами системності та адаптивності, максимально орієнтованих на стандартні пакети прикладних програм, які забезпечують досить ефективну реалізацію всіх елементів процесу розв'язку аналітичних завдань.

Програмне забезпечення економічного аналізу має свою специфіку, оскільки:

- аналітичні завдання передбачають комплексний характер дослідження процесу, тобто високу концентрацію аналітичних процедур;

• аналіз повинен забезпечувати максимальну оперативність представ­лення результатів;

• існує багатоваріантність форм і змісту результатних даних, яка обумов­лена інформаційними потребами користувачів різних рівнів управління:

• висока значимість результатної інформації для прийняття управлін­ських рішень передбачає автоматизовану перевірку її достовірності:

- необхідність урахування різноманітних джерел інформації.

Тому програми повинні бути гнучкими щодо внесення доповнень і мати високий рівень сегментації (модульності).

Перші аналітичні програми з'явилися разом з першими персональними комп'ютерами. Розвиток теоретичних основ економічного аналізу став пош­товхом до подальшого удосконалення відповідних програмних продуктів, розширення їх функціональних можливостей і якісного покращання поста­новки завдань, які використовуються при їх розробці.

На початку 1980-х років випуск програми SuperCalc сформував основні принципи побудови та функціонування електронних таблиць, та допомогою яких виконують не тільки автоматичні розрахунки, а й моделюють реальні ситуації, оцінюють отримані результати.

При проведенні комплексних економічних досліджень інформаційна база аналізу повинна формуватися в розрахунку на її використання в межах не одного аналітичного завдання, а їх комплексу. Формування баз даних для аналітичних розрахунків - це складний процес, який передбачає раціональне групування й оброблення первинної інформації та забезпечення її структурної побудови за рахунок процесів алгоритмізації. Таким чином, необхідна побудова автоматизованого банку даних, де зосереджується значний за обсягом масив облікової, нормативно-довідкової, планової та іншої інформації. У подальшому шляхом інтегрування аналітичного оброблення інформації одні й ті ж вихідні дані можуть бути задіяні у вирішенні ряду аналітичних завдань. Саме така організація формування вхідної інфор­маційної бази комплексного аналізу забезпечує виконання принципу однократ­ного введення інформації з наступним багаторазовим і багатоаспектним її використанням. Бази даних дають змогу комплексно проаналізувати всі види діяльності господарюючого суб'єкта.

Дослідження вітчизняного ринку комп'ютерних програм показує, що більшість розробників) орієнтуються на створення універсальних комплексних корпоративних систем, де значна увага приділяється аналітичним процедурам. Автоматизована система економічного аналізу (АСЕА) - один з компонентів системи управління підприємством на сучасному етапі. Користувачі комп'ю­терних програм, віддаючи перевагу універсальним (за умови можливості їх достатньо легкого налагодження і адаптації до особливостей бухгалтерського обліку в різних галузях, на конкретних підприємствах), підтвердили необхідність подальших розробок у сфері не вузькоспеціалізованих, а універсальних програм.