Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Omelyanovich_L.YA._ta_in.Finansova_sanatsiya_ta....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
24.11.2018
Размер:
1.94 Mб
Скачать

9.2. Доарбітражне та арбітражне врегулювання господарських спорів

Якщо підприємство має високий рівень дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, не оплачені в строк або за попередньою оплатою продукції, яка не надійшла в установлені терміни, то з метою рефінансування заборгованості виконується комплекс процедур щодо її примусового стягнення, зокрема, звернення з позовом до арбітражного суду.

Доарбітражне врегулювання спорів, а також їх розгляд в арбітражному порядку регулюється Арбітражним процесуальним кодексом України.

Доарбітражне врегулювання спорів полягає у зверненні кредитора до дебітора з письмовою претензією про відшкодування заборгованості.

У претензії зазначаються:

  • реквізити заявника претензії та підприємств, на адресу яких направляється претензія; дата та номер претензії;

  • обставини, на підставі яких заявляється претензія; докази, які підтверджують ці обставини;

  • вимоги заявника;

  • сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовому оцінюванню;

  • перелік документів, які додаються до претензії.

Претензія підлягає розгляду в місячний строк від дня її одержання. Якщо обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право повторної перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, то претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.

Про результати розгляду претензії заявника повідомляють письмово, наводячи таку інформацію:

  • повну назву та поштові реквізити підприємства (організації), яке дає відповідь, і підприємства (організації), якому вона надсилається; дату і номер відповіді; дату і номер розглянутої претензії;

  • якщо претензію визнано повністю або частково - визнану суму, номер і дату платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та спосіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовому оцінюванню;

  • якщо претензію відхилено повністю або частково - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи;

  • перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

Таким чином, можливі чотири варіанти дій контрагента після одержання претензії.

  1. Одержувач претензії не дав жодної відповіді на претензію.

  2. Заявник одержав лист-відповідь, в якому претензію відхилено повністю або частково.

  3. Претензію визнано повністю або частково, але не повідомляється про перерахування визнаної суми.

  4. Претензію визнано і заборгованість погашено - спір вважається врегульованим.

У разі, коли претензія лишилася без відповіді або була відхилена, заявник змушений звернутися до арбітражного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Якщо претензію визнано повністю або частково, але з якихось причин кошти на розрахунковий рахунок кредитора не надійшли, заявник претензії через 20 днів від дня одержання відповіді має право подати до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми. У разі неплатоспроможності боржника кредитор через місяць з дня отримання позитивної відповіді на претензію (але не раніш ніж через 3 місяці з дня настання терміну платежу за договором, актом, чи іншим документом) вправі звернутися до арбітражного суду із заявою, порушивши справу про банкрутство неспроможного боржника.

У разі, коли строки розгляду претензії порушено чи залишено її без відповіді, арбітражний суд у процесі вирішення господарського спору має право стягнути в доход державного бюджету з підприємства, яке припустило таке порушення, штраф у розмірі 2% від суми претензії, але не менш, ніж 5 розмірів мінімальних заробітних плат і не більш, ніж 100 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Арбітражний суд порушує справи за позовними заявами зацікавлених підприємств та організацій, чиї права й законні інтереси порушено, а також державних та інших органів, що звернулися до арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством України.

Арбітр відмовляє прийняти позовну заяву, якщо:

  1. заява не підлягає розгляду в арбітражних судах України;

  2. у провадженні арбітражного суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими самими сторонами про той самий предмет і на тих самих підставах або існує рішення цих органів з такого спору;

  3. позов стосується підприємства (організації), яке ліквідовано.

Про відмову прийняти позовну заяву відноситься ухвала, яка надсилається сторонам не пізніш як через 5 днів від дня надходження заяви. Ця ухвала надсилається заявникові, разом із позовними матеріалами.

Арбітр повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо її оформлено з такими порушеннями:

  • підписано особою, котра не має такого права, або особою, посаду якої не зазначено;

  • не названо причин подання позовної вимоги, не наведено вагомих підтверджень викладених у заяві обставин, відсутній обґрунтований розрахунок суми, яка має бути стягнена;

  • не зазначено повні назви сторін та їх поштові адреси;

  • не подано доказів сплати державного мита в установленому порядку та розмірі;

  • порушено правила об'єднання вимог - об'єднано в одній позовній заяві різні вимоги (до одного чи кількох відповідачів), спільний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво ускладнить вирішення спору;

  • не має доказів того, що відповідачеві надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів;

  • не подано доказів стосовно заходів, яких було вжито з метою доарбітражного врегулювання спору в установленому порядку;

  • немає свідчень про звернення до установи банку з метою одержати від відповідача заборговану суму, коли вона згідно із законодавством мала бути одержана через банк;

  • якщо минув строк позовної давності.

Позовна давністьце встановлений законодавством строк, протягом якого потерпіла сторона для захисту порушеного права може звернутися до суду. Загальний строк позовної давності стосовно захисту прав на відшкодування основного боргу, встановлений чинним законодавством, — З роки. Щодо відшкодування неустойки (штрафу, пені), то встановлено скорочений строк давності - 6 місяців. Право на позов виникає з того дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права. Позовна давність не поширюється на податкові, бюджетні та деякі інші відносини.

Важливим елементом позовної заяви є ціна позову. Під ціною позову розуміють суму всіх вимог, поставлених до відповідача. Ціна позову визначається:

  1. у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою;

  2. у позовах про вимагання майна - вартістю майна, яке вимагається;

  3. у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, установленого Національним банком України на день подання позову.

Спір має бути вирішено арбітражним судом у строк, який не перевищує двох місяців від дня одержання позовної заяви. За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому має бути висновок: задовольнити позов або відмовити в позові повністю чи частково. Якщо прийнято позитивне рішення про стягнення дебіторської заборгованості, а боржник не в змозі погасити заборгованість (є неплатоспроможним), то по закінченні одного місяця від дня винесення ухвали арбітражним судом (проте не раніш як за три місяці після встановленого для погашення строку) кредитор може звернутися із заявою стосовно порушення справи про банкрутство неспроможного боржника.