- •Риси економічного розвитку
- •У міжнародних відносинах:
- •В соціальних відносинах:
- •5. Період назрівання другої світової війни
- •В економіці:
- •В політичній сфері:
- •У міжнародних відносинах:
- •Тема 1. Перша світова війна (1914-1918 рр.) початок першої світової війни
- •Німеччина
- •Велика Британія
- •Франція
- •Країни Антанти
- •Східний фронт
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Підсумки кампанії 1917 р.
- •Закінчення війни
- •Умови перемир'я:
- •Тема 2. Облаштування повоєнного
- •1. Територіальні.
- •2. Військові.
- •3. Фінансово-економічиі.
- •4. Утворення міжнародних організацій.
- •Підсумки:
- •Висновки:
- •Мета створення Ліги Націй:
- •План Дауеса передбачав:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •"Договір дев'яти держав"
- •Висновки:
- •Значення пакту:
- •Тема 3. Західні демократії сполучені штати америки
- •Причини:
- •Причини:
- •Висновки:
- •Причини економічної кризи:
- •Криза виявилася в:
- •Франклін Рузвельт
- •Втілення "нового курсу"
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Велика британія
- •1923-1924 Рр. — уряд Стенлі Болдуїна)
- •Заходи уряду р. Макдональда
- •Недоліки діяльності уряду
- •Франція
- •Прояви економічної кризи:
- •Уряд "Національного блоку"
- •Уряд "Національного блоку" — союзу правих партій і частини радикалів (1926-1928 рр.)
- •Тема 4. Тоталітарні та диктаторські режими
- •Основні риси фашизму:
- •Склад Тимчасового уряду:
- •Причини двовладдя:
- •Значення Лютневої революції:
- •Негативні наслідки:
- •Висновки:
- •Україна
- •Білорусь
- •Закавказзя
- •Фінляндія
- •Прибалтика
- •Татари і башкири
- •Висновки:
- •Причини громадянської війни:
- •Утворення срср
- •Висновки:
- •Причини колективізації:
- •Висновки:
- •Висновок:
- •Відбувалася фашизація країни:
- •Висновки:
- •Причини революції:
- •Уряд здійснив низку заходів:
- •0Олітичний устрій Німеччини за Веймарською конституцією
- •Баварія
- •Причини поразки:
- •Виборці
- •Висновки:
- •Веймарська республіка
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Причини:
- •Висновки:
- •Програма Народного фронту:
- •Тема 5. Країни центральної та східної європи
- •Висновки:
- •В галузі економіки:
- •Томаш Масарик
- •Едуард Бенеш
- •Висновки:
- •За правління м. Хорті:
- •Війна принесла Румунії:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •28 Червня 1921 р. Було затверджено Видовданську конституцію
- •Тема 6. Країни азії, африки та латинської америки японія
- •Висновки:
- •Наслідки "Руху 4 травня":
- •Значення "Руху 4 травня":
- •Причини революції:
- •Завдання революції:
- •Особливості революції:
- •Наслідки революції:
- •Причини поразки революції:
- •Висновки:
- •Політика Реза-хана:
- •Реформи Реза-шаха Пехлеві
- •Внутрішня політика:
- •Зовнішня політика:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Тема 7. Розвиток культури освіта. Наука. Техніка
- •Найважливіші досягнення науки
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Видатними кінорежисерами цього періоду були:
- •Тема 8. Міжнародні відносини
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Переддень війни
- •Висновки:
- •Висновки:
- •Тема 1. Перша світова війна (1914-1918рр.)
- •Висновки:
- •Тема 2. Облаштування повоєнного світу
- •Тема 4. Тоталітарні та диктаторські режими
- •Тема 3. Західні демократії
- •Тема 6. Країни Азії, Африки та Латинської Америки
- •Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи
- •Тема 8. Міжнародні відносини
Висновки:
-
У 1917 р. відбувся більшовицький переворот, в ході якого було встановлено владу більшовиків.
-
Радянський уряд був сформований тільки з більшовиків.
-
Більшість забезпечили собі більшовики й ВЦВК.
ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В РОСІЇ
Громадянська війна — організована збройна боротьба за державну владу між різними суспільними верствами населення в країні; форма боротьби за демократичні перетворення.
В ході громадянської війни в Росії склалися два непримиренні табори:
1. "Білі":
-
російські офіцери;
-
прихильники монархії;
-
ліберальні групи і партії, які відстоювали демократич ний шлях розвитку;
-
чиновництво;
-
поміщики;
-
велика буржуазія;
-
селяни, незадоволені продрозкладкою;
-
робітники, незадоволені диктатурою більшовиків;
-
частина інтелігенції;
-
російське козацтво.
2. "Червоні":
-
ліворадикальні політичні сили (більшовики);
-
пролетаріат;
-
найбідніше селянство;
-
частина інтелігенції;
-
частина колишніх солдат, матросів і офіцерів;
-
згодом на бік більшовиків перейшло середнє селянство, коли більшовики висунули лозунг: "Перейти від полі тики нейтралізації середняка до союзу з середняком ".
Причини громадянської війни:
1. Боротьба за владу між окремими соціальними групами, партіями і різними політичними силами, які діяли в Росії.
2. Прагнення колишніх правлячих кіл зберегти свою власність і владу, свій привілейований стан (перш за все поміщики і великі підприємці).
97
3. Незадоволення економічною політикою більшовиків:
-
політикою "воєнного комунізму";
-
продовольчою диктатурою;
-
діями продзагонів.
4. Незадоволення різних верств населення військово-комуні стичними методами керівництва країною:
-
їхнім ігноруванням законності;
-
розгоном Установчих зборів у січні 1918 р.;
-
укладенням сепаратного миру з Німеччиною у березні 1918 р.
5. Прагнення іноземних держав:
-
повернути борги царського і Тимчасового урядів;
-
не втратити великі прибутки, які одержували з Росії.
6. Прагнення Великої Британії і Франції повернути Росію до складу Антанти і змусити її продовжити війну.
Особливості громадянської війни:
-
Її тісний зв'язок з іноземною інтервенцією.
-
Боротьба проти іноземної інтервенції надавала громадян ській війні національно-визвольного характеру.
-
Громадянська війна в Росії означала:
-
війну між різними верствами населення;
-
національно-визвольну війну народів Росії;
-
збройну інтервенцію;
-
селянську війну проти надзвичайних заходів політики "воєнного комунізму";
-
боротьбу проти білогвардійських урядів;
-
боротьбу між прихильниками різних ідей і поглядів щодо подальшого розвитку Росії;
-
боротьбу між різними партіями, які відстоювали різні шляхи розвитку Росії.
ПЕРІОДИЗАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ
Існують різні точки зору сучасних істориків щодо періодизації громадянської війни в Росії. Одна з них подана нижче.
Перший період (листопад 1917 р. — березень 1918 р.):
-
боротьба між більшовиками і їхніми противниками;
-
розпуск Установчих зборів;
-
збройна боротьба за встановлення радянської влади;
-
боротьба більшовиків з національно-визвольними ру- хами.
Другий період (березень 1918 р. — березень 1919 р.):
-
початок і посилення іноземної інтервенції;
-
повстання чехословацького корпусу, навколо якого об'єдналися антирадянські сили Поволжя, Сибіру, Да лекого Сходу;
-
розгром козачої армії Краснова на Дону;
-
формування збройних сил "білих" на Північному Кав казі (армія Денікіна).
Третій період (березень 1919 р. — березень 1920 р.):
-
період найсильнішого протистояння і вирішальних битв;
-
розгром більшовицькими арміями Колчака, Денікіна, Юденича;
-
боротьба за встановлення радянської влади в Україні, Білорусі, Прибалтиці.
Четвертий період (квітень 1920 р. — листопад 1920 р.):
-
радянсько-польська війна;
-
боротьба на Півдні України та в Криму проти білогвар дійських армій генерала Врангеля;
• завершальний етап громадянської війни. П'ятий період (листопад 1920 р. — жовтень 1922 р.):
-
завершення війни на окраїнах колишньої Російської ім перії;
-
ліквідація останніх вогнищ громадянської війни;
-
придушення національно-визвольних рухів і селян ських повстань.
ПЕРШИЙ ПЕРІОД
(листопад 1917 р. — березень 1918р.)
26-30 жовтня 1917 р. Похід на Петроград козачих частин генерала Краснова, організований О. Керенським. Війська генерала Краснова були розгромлені.
Листопад 1917 р. Більшовики розгромили в Могильові ставку верховного командування на чолі з генералом Духоніним.
Грудень 1917 р. Створено Всеросійську надзвичайну комісію (ВНК) для боротьби з контрреволюцією.
5 січня 1918 р. Початок роботи Установчих зборів. Під час виборів до Установчих зборів, які відбулися 12 листопада 1917 р., більшовики отримали лише 22,5% голосів, а тому вирішили розпустити Установчі збори. Більшовики запропонували Установчим зборам визнати владу рад і ратифікувати декрети, видані більшовицьким урядом. Більшість депутатів відмовилася визнати владу рад, що стало причиною розпуску Установчих зборів.
98
99
-
Знищено ілюзії про можливість демократичного шляху розвитку.
-
Позбавлено країну останнього шансу мирно вирішити пи-
тання про владу конституційним шляхом.
3. Загострення громадянської війни.
15 січня 1918 р. був прийнятий декрет про створення робітничо-селянської армії. До цього часу збройною опорою більшовиків була Червона гвардія, в якій налічувалося понад 150 тис. солдатів і матросів.
До червня 1918 р. Червона армія комплектувалася на добровільних засадах. Жорстокою і затяжною була громадянська війна на Дону, Кубані, Північному Кавказі, Південному Уралі.
Новостворені частини Червоної армії розгромили козачі частини на Дону й армію генерала Корнілова на Кубані.
9 березня 1918 р. Початок іноземної інтервенції.
Британські експедиційні сили висадилися в Мурманську. Англійські і французькі війська захопили Архангельськ. Американці та японці контролювали Владивосток і Далекий Схід.
Союзники відправляли експедиції, щоб зберегти військове спорядження, яке вони привезли до російських портів для Тимчасового уряду.
З березня 1918 р. Більшовики підписали Брестський мирний договір з Німеччиною, щоб припинити участь Росії у Першій світовій війні. Згідно з договором, Німеччина захопила Польщу, Прибалтику, Україну. Раднарком погодився виплатити Німеччині велику контрибуцію (6 млрд золотих марок).
ДРУГИЙ ПЕРІОД (березень 1918 р. — березень 1919 р.)
25 травня 1918 р. Початок повстання чехословацького корпусу, який був сформований з військовополонених авст-ро-угорської армії проти радянської влади. Вони поверталися додому з Росії через Владивосток. До чехословацького корпусу приєдналися антибільшовицькі сили Поволжя, Сибіру, Далекого Сходу. Ними було захоплено велику територію вздовж Сибірської залізниці. Влада більшовиків була ліквідована.
Середина 1918 р. У Єкатеринбурзі більшовики вбили колишнього російського царя Миколу Романова та його сім'ю-
100
Кінець літа 1918 р. В руках контрреволюції опинився весь Сибір, Урал, Поволжя.
Листопад 1918 р. У зв'язку з революцією Брестський мир з Німеччиною було анульовано. Війська Червоної армії зайняли значні території України, Білорусі, Прибалтики, проігнорувавши гасло більшовиків про право націй на самовизначення.
Кінець літа 1918 р. В Батумі і Новоросійську висадилися англійські війська, в Одесі і Севастополі — французькі.
До березня 1919 р. Головним для радянської Росії був Південний фронт. Радянські війська розгромили козачу армію Краснова.
ТРЕТІЙ ПЕРІОД (березень 1919 р. — березень 1920 р.)
Весна 1919 р. Основні сили контрреволюції' зосередились на Сході. "Верховний правитель Росії" адмірал О. Колчак, отримавши велику допомогу від країн Антанти (600 тис. гвинтівок, 3 тис. кулеметів, 600 гармат), перейшов у наступ.
Березень 1919 р. Армія Колчака (130 тис. чол.) перейшла в наступ і захопила Уфу, Актюбінськ та ін. Більшовики визнали Східний фронт головним і кинули сюди свої головні сили.
Кінець квітня 1919 р. Червона армія під командуванням М. Фрунзе перейшла в контрнаступ. У боях особливо відзначилася 25-та стрілецька дивізія, якою командував В. Чапаєв.
Січень 1920 р. Червона армія розгромила війська Колчака й звільнила територію від Волги до Байкалу. За вироком Іркутського ревкому О. Колчака розстріляли.
Літо 1919 р. Почав наступ з Півдня генерал Денікін, отримавши від країн Антанти 300 тис. гвинтівок, 550 гармат, 30 танків, 160 млн набоїв, 250 тис. комплектів обмундирування. Денікін мав на озброєнні бронепоїзди й літаки. Війська Денікіна захопили Північний Кавказ, Кубань, Донбас, Курськ, Орел, загрожували Тулі. Тепер головним для більшовиків стає Південний фронт.
Літо 1919 р. Було розгромлено армію генерала Юденича, яка в той час намагалася захопити Петроград.
Жовтень 1919 р. Червона армія переходить у контрнаступ і
завдає поразки військам Денікіна.
Січень 1920 р. Червона армія захопила Царицин і Ростов.
До весни 1920 р. Війська Червоної армії вигнали війська Дені-
кіна з України.
27 березня 1920 р. Червоноармійські і партизанські загони звільнили Новоросійськ, що означало завершення боротьби з Денікіним.
101
ЧЕТВЕРТИЙ ПЕРІОД (квітень 1920 р. —листопад 1920 р.)
25 квітня 1920 р. 150-тисячна польська армія розпочала воєнні дії проти більшовицької Росії. Поляки захопили Київ і витіснили радянські війська на лівий берег Дніпра. Червона армія, поповнивши свої сили, почала наступ силами Західного фронту на Львів, а Півден-но-Західного — на Варшаву.
Похід на Варшаву був невдалим, бо війська відірвалися від своїх резервів і тилів, опинилися під загрозою оточення і були змушені відступити. Польський уряд згодився підписати мирний договір (березень 1921 р.), за яким Польща захопила Західну Україну.
Квітень — жовтень 1920 р. Наступ на Півдні розпочав генерал Врангель, проти якого був створений Південний фронт (командуючий М. Фрунзе). Війська Червоної армії відбили спробу дивізій Врангеля прорватися на Правобережну Україну. Війська Врангеля були розгромлені в Південній Україні та на підступах до Криму. Війська Врангеля відступили в Крим і зайняли укріплення на Перекопському перешийку та біля переправ через протоку Сиваш. Головна лінія оборони проходила по старовинному Турецькому валу висотою 8 м, перед яким був глибокий і широкий рів і дві лінії окопів із дротяними загородженнями.
У ніч на 8 листопада 1920 р. Червона армія форсувала Сиваш. Одночасно частини 51-ї дивізії на чолі з Блюхером атакували Турецький вал. Рештки врангелівських військ на кораблях покинули Крим.
Із ліквідацією військ Врангеля громадянська війна була в основному завершена.
П'ЯТИЙ ПЕРІОД
(листопад 1920 р. — жовтень 1922 р.)
1921-1922 рр. Громадянська війна продовжувалася в Закавказзі, Середній Азії, на Далекому Сході.
Лютий 1922 р. Вирішальні бої Червоної армії проти білогвардійців і японських інтервентів під Волочаївкою.
25 жовтня 1922 р. Частини Червоної армії захопили Владивосток. Це було остаточне завершення громадянської війни.
НАСЛІДКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ
-
За різними даними загинуло від 8 до 15 млн осіб, 2 млн людей опинилися в еміграції (переважно інтелігенція).
-
Війна призвела до голоду, епідемій, руйнації народного господарства.
-
Значно занепала економіка.
Промислове виробництво у 1920 р. скоротилося у 7 разів (порівняно з 1913 р.), сільськогосподарське — майже на 50%. Економічні збитки становили 50 млрд золотих крб.
-
У громадянській війні переміг більшовизм.
-
Радянська країна опинилася в міжнародній ізоляції і не могла сподіватися на підтримку із-за кордону.
Громадянська війна — це велика трагедія, що призвела до великих людських втрат. Це насильство й жорстокість, терор, море ненависті й гніву. Це знецінення людського життя, знехтування загальнолюдськими цінностями: нормами гуманізму, милосердя, моральності, добра, справедливості.
ПРИЧИНИ ПОРАЗКИ АНТИБІЛЬШОВИЦЬКИХ СИЛ У ГРОМАДЯНСЬКІЙ ВІЙНІ
-
Політичні прорахунки антибільшовицьких сил щодо се лян, невирішеність ними земельного питання, ліквідація поміщицького землеволодіння тощо.
-
Монархічні гасла лідерів "білого руху" спричинили не задоволення різних верств населення, які не хотіли від новлення попередніх порядків.
-
Відмова антибільшовицьких сил у підтримці національ них рухів.
-
Намагання відродити "єдину і неподільну" Росію відвер тало від "білого руху" народи, які прагнули незалежності.
-
Розкол сил опозиції, які виступали під різними гаслами.
-
Більшовики зуміли краще організувати свої сили.
-
Терор проти населення спричинив різку негативну реак цію різних верств населення.
-
Широка більшовицька пропаганда серед населення своєї програми радикальних перетворень у суспільстві, в якій було багато обіцянок для різних верств населення.
-
Вузькість соціальної бази антибільшовицьких сил.
Ю. Держави були зайняті в Першій світовій війні і не змогли надати ефективної підтримки опозиції.
11. Міжнародні сили не вірили в життєву силу влади більшовиків.
102
103
СРСР у 20-30-х рр. XX ст.
ДОБА "ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ"
(1918-1920 рр.)
"Воєнний комунізм" — це проведення більшовиками надзвичайних заходів у галузі економіки, насильницьке руйну. вання існуючої в Росії економічної системи, що базувалася на товарно-грошових відносинах.
Причини введення політики "воєнного комунізму":
-
Величезні труднощі, породжені громадянською війною.
-
Політика більшовиків з мобілізації всіх ресурсів країни.
-
Необхідність запровадження терору стосовно всіх, кого не влаштовував новий режим більшовиків.
Суть політики "воєнного комунізму":
1. Запровадження продовольчої розкладки.
Селян зобов'язали здавати всі надлишки продуктів сільського господарства державі. З використанням сили (продза-гонів, які посилалися на село, комбідів — комітетів бідноти, які були створені на селі і були опорою більшовиків) продовольчі ресурси вилучалися із села. Норми особистого споживання визначалися державою.
2. Скасування вільної торгівлі. « '
Всі приватні магазини і торговельні склади були націоналізовані. Торгівля була замінена організованим державним розподілом.
-
Натуралізація в оплаті праці, зрівняльний її розподіл. Заробітну плату робітникам видавали продовольчими пайка ми. Існувала зрівнялівка в оплаті праці.
-
Націоналізація всієї промисловості, транспорту, фінансів, системи зв'язку.
На 1920 р. радянська держава мала 4500 фабрик і заводів, де працювало майже 1 млн чол.
-
Запровадження замість товарно-грошових відносин пря мого товарообміну між містом і селом, здійснення якого покладалося на державних чиновників.
-
Мілітаризація праці:
-
вводилася обов'язкова трудова повинність;
-
ухилення від трудової повинності розглядалося як дезер тирство і переслідувалося за законами воєнного часу;
-
на промислових підприємствах і в цілих галузях вводив ся воєнний стан. Робітникам цих підприємств заборо нялося самостійно залишати підприємства, міняти місце роботи, відмовлятися від тієї роботи, яка їм про понувалася.
7. Оголошувалася державна монополія на найважливіші продовольчі товари — хліб, цукор, чай, сіль. Усіма продуктами розпоряджалися лише державні органи.
8. Створення комун, артілей, тсозів, радгоспів.
9. "Революційне насильство" проти буржуазії, яке на практиці набрало форм терору стосовно всіх, кого не влаштовував новий режим.
10. Повний централізм.
Головний метод здійснення політики "воєнного комунізму" — "червоний" терор.
Націоналізація — насильницьке (примусове) відчуження приватної власності (землі, її надр, банків, підприємств) окремих осіб у промисловості та в інших галузях господарства у власність держави.
Тсоз — товариство спільного обробітку землі; колективізувалися лише посіви.
Артіль — це форма колективного господарства для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. Колективізувалися посіви і майно, у селян залишалася присадибна ділянка та необхідний для обробітку інвентар.
Комуна — форма сільськогосподарського кооперування, за якої усуспільнюються всі засоби виробництва. Сільські господарства повністю розчинялися в колективних.
Радгосп — державне сільськогосподарське підприємство, в якому всі засоби виробництва і вироблена продукція є державною власністю.
НАСЛІДКИ ПОЛІТИКИ "ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ"
-
В країні виникла глибока економічна і політична криза.
-
Зменшилося сільськогосподарське виробництво і поча лося його руйнування.
-
Скоротилися посівні площі.
-
Ігнорувалися економічні важелі регулювання та управління економікою.
-
Виникла величезна інфляція.
-
Селяни були змушені повертатися до натурального гос подарства.
-
Все це спричинило голод 1921-1922 рр., який охопив те риторію Поволжя, Південної Росії та України і забрав життя 1,5 млн осіб.
-
Запровадження політики "воєнного комунізму" спричи нило великий опір у суспільстві, для придушення якого розпочато "червоний" терор.
104
105
НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА (НЕП) (1921-1928 рр.)
Неп — це політика, спрямована на подолання масового незадоволення політикою "воєнного комунізму". Вона передбачала відмову радянської влади від спроб створити економіку, цілком позбавлену товарно-грошових відносин, економічних методів господарювання; тимчасові поступки приватному капіталу при переході до соціалістичного будівництва.
Причини непу:
-
Політика "воєнного комунізму" спричинила соціаль но-економічну кризу в країні і зазнала краху.
-
Політична криза в країні внаслідок несприйняття широ кими верствами населення політики "воєнного комунізму".
-
Масовий опір політиці комуністичного будівництва.
В країні поширились заворушення, страйки робітників, виступи селян, повстання. Зокрема повстання відбулися:
-
в Тамбовській губернії під керівництвом О. Антонова;
-
в Сибіру;
-
на Поволжі;
-
на Дону;
-
в Україні селянський рух очолив Н. Махно;
-
повстання матросів у Кронштадті (1921 р.).
Завдання непу:
-
Подолати економічні труднощі та політичну кризу в сус пільстві.
-
Забезпечити досягнення більшовиками кінцевої мети — побудови соціалізму.
Березень 1921 р. Відбувся X з'їзд РКП(б). Взято курс на проведення нової економічної політики.
Суть непу:
1. Продовольча розкладка замінювалася продовольчим податком, який мав бути меншим, ніж розкладка. Після сплати податку селянин отримав право вільно розпоряджатися результатами своєї праці, продавати їх. Це створювало економічні стимули для розвитку сільського господарства. Продподаток мав такі розміри:
-
заможні селяни сплачували 5-6% прибутку,
-
середні — 3-5%,
-
бідняки — 1-2% або зовсім не сплачували.
2. Було відроджено знищену свого часу фінансову систему:
-
відновлено грошовий обіг, банки, кредитні установи, податкову політику;
-
з'явилася велика кількість нових банків, які обслугову вали державні установи, підприємства, кооперативи;
-
було проведено грошову реформу в 1922-1924 рр., вве дено стабільну валюту, зупинено величезну інфляцію.
-
Було відроджено товарно-грошові відносини.
-
Допускалася оренда землі та застосування сільськогос подарської праці в селянських господарствах, промисло вих і торговельних закладах.
-
Була ліквідована заборона на приватні підприємства і торгівлю.
-
Частина націоналізованих підприємств передавалася в оренду.
Дозволялося передавати дрібні і середні державні підприємства в оренду приватним особам і кооперативним об'єднанням. Вже у 1921 р. орендувалося понад 5200 підприємств.
-
Великі підприємства залишалися в руках держави.
-
Замість зрівнялівки в оплаті праці встановлювалася ви плата заробітної плати в грошовій формі залежно від кількості і якості, а отже, відновлювалися матеріальні стимули виробництва.
-
Розвивалися різні форми кооперації: сільська, кредитна, збутова, продовольча та ін.
-
Була відмінена загальна трудова повинність. Відбувалося забезпечення промисловості робочою си лою через біржі праці.
-
Було проведено реорганізацію апарату державного управління господарством країни. Система главків була ліквідована, державні підприємства об'єднувалися у тре сти, які працювали на господарсько-розрахункових заса дах, але госпрозрахунок був обмежений.
-
Відбувалося залучення іноземного капіталу для відро дження промисловості та передання на певних умовах окремих фабрик і заводів у концесію іноземним власни кам, при утриманні головних важелів управління еконо мікою в руках держави.
У 30-х рр. всі концесійні договори в СРСР було ану- льовано.
13. Розширювалася торгівля з зарубіжними країнами, але лише на основі державної монополії на неї.
106
107
Концесія (від лат. — допущення, дозвіл) — договір, на підставі якого передаються в користування на певних умовах громадянам, іншим державам природні багатства, підприємства та інші господарські об'єкти, що належать державі.
Вже у 1925-1924 рр. в Росії склалися такі економічні уклади у валовій продукції народного господарства:
патріархальне господарство — 0,6%, дрібнотоварне виробництво — 51%, приватний капіталізм — 8,9%, державний капіталізм — 1%, державна власність (соціалізм) — 38,5%.
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ НЕПУ
-
Залишалася надмірна централізація управління.
-
Зберігався державний контроль над економікою.
-
Існував жорсткий однопартійний більшовицький режим у політико-ідеологічній сфері.
-
Склалася адміністративно-ринкова система в економіці, яка довго існувати не могла.
Протягом 1928-1929 рр. відбулося згортання ринкових відносин і перехід до командно-адміністративної системи управління економікою.
Неп був призупинений сталінською політикою індустріалізації.
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ НЕПУ
-
Правлячим режимом більшовиків досягнуто політичної стабілізації в суспільстві.
-
Нова економічна політика дала змогу швидко подолати економічну кризу і відбудувати зруйноване громадян ською війною господарство.
-
Відроджувалася економіка Росії.
-
Введення продподатку стимулювало зростання вироб ництва сільськогосподарської продукції:
-
розширилися посівні площі;
-
збільшилося поголів'я худоби.
-
Успішно відбудовувалася промисловість. У 1927 р. про мислове виробництво перевищило рівень 1913 р.
-
У 1922-1924 рр. була здійснена грошова реформа. Була введена в обіг нова грошова одиниця — червонець (один червонець дорівнював 10 золотим карбованцям).
-
Державі вдалося залучити іноземний капітал.
-
Значного поширення набули товарно-грошові відно сини.
-
Формувався збалансований бюджет.
10. Покращилися умови життя та праці робітників і селян.
Бюджет — виражені у грошах і затверджені в законодавчому порядку доходи і видатки держави на певний строк (на рік).