Висновки:

1. Реформа здійснювалася повільно і до кінця 1933 р. селя­ нам було передано лише 100 тис. га землі.

2. Заходи республіканських урядів не зачіпали основні еко­ номічні позиції фінансово-поміщицької олігархії, яка зберегла свій вплив у центральній і місцевій адміністра­ ції і в армії.

ДРУГИЙ ЕТАП (листопад 1933 р. —лютий 1936 р.)

Листопад 1933 р. Вибори в кортеси. Перемогу здобули цен­тристські партії (головна серед них — Республіканська) та профашистські партії, які об'єдналися в Іспанську конфедерацію правих автономних сил. При підтримці цих сил був сформований новий уряд, який став на шлях ліквідації здійснених реформ.

Період з листопада 1933 р. по лютий 1936 р. одержав назву

"чорне дворіччя".

Активізували свою діяльність фашистські партії:

Націонал-синдикалістська хунта наступу й Іспанська фаланга.

Лютий 1934 р. Ці дві партії об'єдналися в одну організацію. Іспанський фашизм виражав інтереси найбільш реакцій­них сил і верхівки католицької церкви. Він взяв на озбро­єння ідеологію італійського й німецького фашизму.

Жовтень 1934 р. Повстання трудящих Іспанії проти загрози фашизму, яке було придушено.

Прогресивні сили країни почали виступати за створення Народного фронту.

Січень 1936 р. Був підписаний "Пакт про створення Народ­ного фронту" у складі:

соціалістів, комуністів, лівореспубліканців, профспіл­ки — "Загальної спілки трудящих".

Народний фронт об'єднав:

селян, демократичну інтелігенцію, дрібну буржуазію, се­редню буржуазію.

УРЯД НАРОДНОГО ФРОНТУ 16 лютого 1936 р. На виборах у кортеси Народний фронт

одержав перемогу (269 місць). Праві та центристські

партії одержали 205 місць.

Перемога Народного фронту відкрила третій етап демокра­тичної революції в Іспанії (1936-1939 рр.)

Програма Народного фронту:

1. Амністія політв'язням.

2. Покарання винуватців антиробітничих репресій.

3. Повне відновлення демократичних свобод.

4. Підвищення зарплати.

5. Розширення соціального законодавства.

6. Покращення становища ремісників, селян, дрібних тор­ говців.

7. Зниження податків і орендної плати. 8. Відновлення аграрної реформи.

148

149

ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА 1936-1939 рр. Внутрішня реакція організувала змову проти республіки. Причини громадянської війни:

1. Нестабільність попереднього історичного розвитку Іс­ панії.

2. Поляризованість суспільства.

3. Помилки уряду Народного фронту:

• уряд не вжив заходів для роззброєння реакційних сил;

• на відповідальних військових посадах залишилися ре­ акційні генерали, які користувалися підтримкою фі­ нансових магнатів, земельної аристократії та вищого духовенства;

• погіршилося економічне становище, що спричинило антиурядові виступи робітників і селян.

17. липня 1936 р. В іспанському Марокко спалахнув військо­ во-фашистський заколот, який очолив генерал Ф. Франко.

18. липня 1936 р. Фашистський заколот поширився по всій країні. На боці заколотників виступила основна частина сухопутної армії (80%).

19. липня 1936 р. Уряд Народного фронту на чолі з лівим рес-

публіканцем Хосе Хіралем почав роздавати зброю насе­ленню для організації опору заколотникам. В Іспанії по­чалася громадянська війна.

Республіканців підтримав військово-морський флот і авіація.

Уряди Великої Британії, Франції, США проводили полі­тику "невтручання" в іспанські справи.

Республіка була позбавлена можливості купувати зброю і військову техніку, а також брати кредити в США, Великої Британії, Франції.

Генералу Ф. Франко велику допомогу надавали Німеччи­на, Італія, Португалія:

Німеччина відправила 50 тисяч солдат, Італія — понад 100 тисяч,

Португалія — 20 тисяч, а також надала свої військові бази і кредити.

Ф. Франко безперебійно одержував від цих країн пальне, зброю і боєприпаси.

Католицька церква визнала режим Ф. Франко, а його бо­ротьбу проти республіканців трактувала як "хрестовий по­хід" на захист віри.

В ході громадянської війни уряд Народного фронту здійснив низку заходів:

1. 2 серпня 1936 р. Було видано декрет про націоналізацію підприємств, які належали заколотникам.

2. З жовтня 1936 р. Прийнято декрет про націоналізацію зе­ мельних володінь учасників заколоту і передання їх селянам.

До 1938 р. селяни одержали понад 5 млн га землі.

3. Держава надала селянам кредити, добрива, насіння, техні­ ку. Це дало можливість республіканцям одержати під­ тримку в селян і регулярно постачати армію і міста про­ дуктами харчування.

4. Було встановлено державний контроль над банками і ді­ яльністю іноземних компаній.

5. Країні басків було надано автономію.

Галіції не було надано автономію, бо вона знаходилася в руках заколотників.

На першому етапі війни головні зусилля республіканців спрямовувалися на:

• створення боєздатної армії;

• організацію оборони Мадрида.

Фашистські війська були зупинені на околиці столиці.

Героїчна боротьба іспанських республіканців проти фаши­стських заколотників, німецько-італійських і португальських інтервентів сприяла розгортанню широкого руху солідарно­сті народів інших країн.

Жовтень 1936 р. Іспанській республіці почав надавати війсь­кову допомогу СРСР — танками, літаками, артилерією та іншою військовою технікою, а також продовольством. В Іспанію прибули радники Р. Малиновський, К. Марец-ков, Н. Кузнєцов, П. Потапов та ін. Загалом в Іспанію приїхало 3 тис. радянських добро­вольців. До них приєдналися добровольці і з інших країн. Створювалися інтернаціональні бригади, в лавах яких воювало 35 тис. добровольців з 54 країн. Понад 5 тис. інтернаціоналістів віддали своє життя за свободу Іспанії.

Березень 1937 р. Республіканці здобули перемогу під Гвадала-

харою, де було розгромлено кілька італійських дивізій. Березень 1938 р. Фашисти прорвали Арагонський фронт.

Квітень 1938 р. Фашисти вийшли до Середземного моря, ро­зірвавши територію країни на дві частини.

150

151

Літо й осінь 1938 р. Республіканці героїчно билися на р. Ебро, стримуючи протягом чотирьох місяців 13 добре озброєних ворожих дивізій.

Початок лютого 1939 р. Франкісти зайняли Каталонію.

27 лютого 1939 р. Англія і Франція розірвали дипломатичні відносини з республіканським урядом і визнали уряд Франко.

Березень 1939 р. Генеральний наступ фашистів на всіх фронтах. Фашисти наступали на Мадрид чотирма колонами, а "п'ята колона" знаходилася в самій столиці (агенти Ф. Франко).

5 березня 1939 р. "П'ята колона" організувала антиреспублі-канську змову і підняла повстання. Вона створила так звану "хунту оборони", яка відкрила фашистським вій­ськам шлях до столиці.

28 березня 1939 р. Капітулював Мадрид.

1 квітня 1939 р. Уся територія країни опинилася під владою фашистської диктатури. Генерал Ф. Франко оголосив: "Війну закінчено!"

Героїчна боротьба іспанських республіканців тривала 32 місяці.

ВСТАНОВЛЕННЯ ДИКТАТУРИ Ф. ФРАНКО

На території, захопленій заколотниками, було встановлено

терористичний режим фашистської диктатури.

Жовтень 1936 р. Генерал Ф. Франко був оголошений генера­лісимусом і главою держави.

Лютий 1937 р. Ф. Франко видав декрет про призначення вій­ськових керівниками територіальних цивільних органів.

Квітень 1937 р. Генерал очолив єдину фашистську партію. Йому було присвоєно титул "каудильйо" — вождь іспан­ського фашизму.

Березень 1938 р. На захопленій фашистами території було створено примусову корпоративну профспілкову органі­зацію робітників і підприємців. Усі учасники демокра­тичного і антифашистського руху оголошувалися воро­гами держави і їхні справи розглядав суд надзвичайних трибуналів.

1939 р. В Іспанії остаточно встановився фашистський диктаторський режим, який спирався на реакційні кола підприємців, поміщиків, армію, церкву і фашистську партію. Ф. Франко отримав необмежені повноваження. Цей режим проіснував до смерті Ф. Франко у 1975 р.

Причини поразки республіканців:

1. Несприятлива міжнародна ситуація.

2. Інтервенція Німеччини, Італії і Португалії.

3. Політика "невтручання" урядів Великої Британії, Фран­ ції та США.

4. Недостатня єдність Народного фронту.

5. Негативні наслідки проявів анархізму і комунізму.

6. Зрадницькі дії капітулянтських елементів.

Наслідки громадянської війни в Іспанії:

1. В країні була встановлена фашистська диктатура.

2. Після завершення війни запанував жорстокий терор. Противників режиму страчували, ув'язнювали, катува­ ли в концтаборах.

Сотні тисяч республіканців було кинуто в тюрми, майже 40 тисяч страчено.

3. На війну було витрачено великі кошти, що дорівнювали майже всьому річному національному продукту.

4. За різними даними кількість загиблих у цій війні стано­ вила від 400 тис. до 1 млн осіб.

5. Близько 500 тис. чол. залишило країну.

6. Внаслідок братовбивчої війни країна лежала в руїнах.

7. Поразка Іспанської республіки сприяла розв'язанню Другої світової війни.

Значення громадянської війни:

1. Вона майже на три роки зосередила сили міжнародної реакції.

2. Була важливим етапом у розвитку міжнародної антифа­ шистської солідарності.

3. Був нагромаджений великий досвід боротьби проти фа­ шизму.

152

153