Тема 8. Міжнародні відносини

Вторгнення японських військ у Маньчжурію. Виникнення вогнища війни на Далекому Сході. Укладення пакту про ненапад між Польщею і СРСР.

Укладення англо-німецької морської угоди. Італо-ефіопська війна. Захоплення Італією Ефіопії.

Окупація Німеччиною Рейнської демілітаризо­ваної зони.

Підписання договору про співробітництво між Німеччиною та Італією ("вісь Берлін-Рим"). Підписання Антикомінтернівського пакту між Німеччиною та Японією. Приєднання Італії до Антикомінтернівського пакту.

Вторгнення Японії в Китай. "Аншлюс" Австрії.

Збройний конфлікт між СРСР і Японією непо­далік від озера Хасан.

Мюнхенські угоди між Великою Британією, Францією, Німеччиною й Італією. Захоплення Німеччиною Чехо-Словаччини. Ліквідація державної незалежності Чехії. Окупація Карпатської України Угорщиною. Передання порту Клайпеда Німеччині. Англо-французькі гарантії Польщі. Договір про дружбу та ненапад між СРСР і Ні­меччиною. Таємний протокол про поділ сфер впливу в Східній Європі. Напад нацистської Німеччини на Польщу. По­чаток Другої світової війни.

Словник основних понять згідно з вимогами програми

Авторитарний режим — форма антидемократичного політичного режиму, який характеризується зосередженням необмеженої влади в руках однієї (монарх, диктатор) або групи осіб, які правлять за допомогою репресивного апарату і соці­альної демагогії, встановлюють пріоритет держави над особистістю, обмежують політичні права і свободи громадян та унеможливлюють існування опозиції.

Антивоєнний рух — рух проти підготовки, розв'язання й ведення війни як засобу вирішення суперечностей між державами, проти мілітаризму та розпалювання шо­вінізму.

Більшовицька диктатура — нічим не обмежена політична, економічна та ідеоло­гічна влада більшовиків, яка характеризується ліквідацією політичних свобод гро­мадян і терором.

Велика депресія — світова економічна криза перевиробництва 1929-1933 рр., яка охопила всі галузі економіки США і мала світовий, найбільш руйнівний, глобаль­ний характер. її прояви: різке падіння виробництва, зменшення обсягу торгівлі, зни­ження життєвого рівня населення, безробіття, соціальна напруженість.

Відродження — це період позитивних змін у національному і культурному житті України 20-х рр. XX ст. Завдяки політиці українізації бурхливо розвивалася твор­чість українських митців, яка мала велике значення для піднесення національної сві­домості українського народу; вдалося подолати масову неписьменність серед дорослого населення, значно зросла кількість шкіл.

Воєнний комунізм — це соціально-економічна політика СРСР, що була спробою реорганізувати державну економіку під час громадянської війни 1918-1921 рр. на комуністичних засадах примусовими, політичними, військовими, економічними, соціальними методами. Його характерні риси: встановлення продовольчої дикта­тури на селі, повний державний контроль над управлінням промисловістю, здій­снення мілітаризації праці, введення безгрошових розрахунків, відміна торгівлі, введення прямого продуктообміну, створення централізованої системи органів управління на чолі з главками та Вищою радою народного господарства.

Громадянське суспільство — суспільство з розвиненими відносинами між його членами, яке не залежить від держави, а лише взаємодіє з нею, в якому держава га­рантує індивідам надійний захист їхніх прав і свобод, зокрема рівні можливості щодо підприємництва, участі в політичній та інших сферах життєдіяльності сус­пільства.

Демократія — форма державного устрою, політичний лад, за якого верховна влада належить народу, забезпечується його участь в управлінні державними спра­вами, свободи і рівноправність громадян, закріплені в законах, створюються рівні можливості для діяльності різних політичних сил та існують найвищі виборні орга­ни влади.

Ідеологія — система політичних, правових, релігійних, естетичних, філософ­ських, мистецьких, моральних поглядів та ідей, що характеризують суспільство, со­ціальну групу, політичну партію, за допомогою яких відбувається усвідомлення й оцінка ставлення людей до навколишнього природного і соціального середовища, один до одного.

Індустріалізація — процес створення великої машинної індустрії і перехід на цін основі до корінної реорганізації всіх галузей народного господарства, насам­перед промисловості, що сприяло переходу від аграрного до індустріального сус­пільства, перетворенню СРСР з аграрної країни на високорозвинену промислову Державу.

Інтегральний націоналізм — ідеологія інтегрального або чинного націоналіз­му — націоналістична концепція Д. Донцова, який вважав, що національна ідея має базуватися не на розумі, а на волі — інстинктивному прагненні нації до жит­тя, влади і панування, на необхідності виховання в народі прагнення до бороть­би, надання національним почуттям релігійного змісту, на необхідності насильства для досягнення своїх ідей. Він стверджував перевагу національних ін­тересів над індивідуальними, пропагував необхідність формування національної ініціативної меншості, яка організовує і мобілізовує маси на боротьбу за націо­нальні ідеї. Вважав, що національна держава є найвищою цінністю.

284

285

Колгосп — це колективне господарство на селі з підпорядкуванням його державі, яке створювалося примусово під час колективізації і характеризувалося усуспіль­ненням основних засобів виробництва, відчуженням селянина від землі.

Колективізація — примусове запровадження колективної власності з відчужен­ням засобів виробництва з метою залучення селянських господарств до системи ко­мандно-адміністративної економіки методами репресій, терору і свавілля, щоб полегшити викачування селянських ресурсів до державного бюджету та перетво­рення селян у кріпаків тоталітарного режиму.

Комуністичний рух — міжнародний рух прихильників революційних методів бо­ротьби, що базувався на утопічних ідеях "інтернаціональної солідарності трудя­щих" і "світлого комуністичного майбутнього", де не буде приватної власності та класової нерівності. Основою комуністичної ідеології є пролетарський інтернаціо­налізм, об'єднання людей за класовими ознаками, встановлення диктатури проле­таріату.

Коренізація — це політика більшовиків, проголошена XII з'їздом РКП(б), яка проводилася з 1923 р. в національних окраїнах Росії, спрямована на підготовку, ви­ховання й висування кадрів корінної національності, врахування національних факторів при формування партійного й державного органів, застосування націо­нальних мов у партійній, державній, господарській, освітянській, видавничій сфері з метою мати підтримку корінного (місцевого) населення, щоб утвердитися в націо­нальних республіках.

Культурна революція — одне із завдань плану побудови соціалізму, метою якого є створення більшовицької "робітничо-селянської інтелігенції", виховання мас у дусі комуністичної ідеології, формування в суспільній свідомості засобами масової агітації певних стереотипів, які б зробили поведінку широких мас населення прогнозованою.

Мілітаризація — це перенесення форм і методів воєнної організації в галузь ци­вільних відносин; воєнізація промисловості; здійснення реакційної політики озбро­єння і підготовки до війни: розширення воєнної промисловості і скорочення цивільного виробництва, створення воєнно-промислових комплексів і нарощуван­ня воєнної могутності, підпорядкування економічного, політичного і громадського життя воєнним цілям з метою підготовки до загарбницької війни.

Націонал-соціалізм (нацизм) — ідеологія тоталітарного режиму гітлерівської Німеч­чини, яку проповідували члени Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (1919-1945 рр.) і яка була носієм фашистських ідей. їй притаманні: антидемократизм, шовінізм, реваншизм, антисемітизм, расизм, масове насильство.

Національна демократична революція — глибокі соціально-політичні зміни в житті колоніальних і залежних країн, спрямовані на здобуття національної незалеж­ності, проведення демократичних перетворень і утворення національної демокра­тичної держави.

Національно-визвольний рух — боротьба колоніальних і залежних народів за на­ціональну незалежність, економічну самостійність, духовне звільнення та соціаль­ний прогрес.

Нова економічна політика — це тимчасова політика радянської держави, засно­вана на ринкових відносинах, різноманітних формах власності й економічних засо' бах управління народним господарством при збереженні більшовиками всієї повноти влади. Це певна система заходів в аграрній, промисловій, торговельній,; фінансовій сферах, що привели до розширення можливостей для функціонування приватного капіталу.

Новітня історія — це історія останнього періоду — періоду XX ст. (подій після Першої світової війни) і до сучасності, основних процесів і тенденцій політичного таі соціально-економічного розвитку окремих країн і глибоких змін, що відбувалися у_г світі в цей період.

Олімпійський рух — відновлення найдавніших і найпопулярніших в Стародав­ній Греції спортивних змагань, що стали найбільшими міжнародними спортивними змаганнями сучасності і відіграють вагому роль у зближенні народів різних країн.

Політична криза — загострення політичного становища в країні, що спричиняє зростання невдоволення різних верств населення політикою влади і недовірою ДО) неї, що призводить до зіткнення її прихильників і противників.

Радгосп — соціалістичне державне сільськогосподарське підприємство, в якому всі засоби виробництва, а також вироблена продукція є державною власністю.

Радянська влада — форма політичної влади більшовиків; державна форма диктатури пролетаріату, що грунтується на об'єднанні місцевих і найвищих органів влади в єдину державну організацію — ради, економічною основою яких є неподіль­не панування суспільної власності на засоби виробництва.

Репресії — каральні заходи державної влади, спрямовані проти прав людини.

Робітничий рух — масова боротьба трудящих проти експлуатації, за поліпшення економічного становища, життєвого рівня й умов праці, за збереження та розши­рення соціальних прав.

Розкуркулення — насильницьке знищення заможного селянства як "бунтівного класу" та "класу ворогів" у період проведення суцільної колективізації в СРСР, від­критий терор проти заможних селян; засіб політичного тиску і боротьби з усім се­лянством і селянськими господарствами, які чинили опір колективізації.

Розстріляне відродження — умовна назва літературно-мистецької генерації 20-х — початку 30-х рр. XX ст., репресованої більшовицьким режимом. Це придушення сталінізмом культурного відродження 20-х рр., жорстокі репресії і терор проти ви­датних діячів науки і культури, тотальний наступ на духовну спадщину українсько­го народу, винищення кращих національних кадрів.

Світова війна — війна, в яку втягнуто багато держав і вона певною мірою впли­ває на становище всіх країн світу, в тому числі й нейтральних, ставить під загрозу долю багатьох держав і народів і воєнні дії ведуться на значній території світу.

Світова революція — спроба ліво-радикальних політичних сил світу, інспірована Комінтерном, прийти до влади і встановити диктатуру пролетаріату за зразком СРСР з метою докорінних політичних, економічних і соціальних змін.

Сталінізм — різновид тоталітаризму, необмежена влада Й. Сталіна, яка підтри­мувалася командно-адміністративною системою, органами політичного контролю всіх сфер життя радянського суспільства — економіки, політики, ідеології, культури та ін. Йому притаманні: відчуження людини від власності і влади, зневажання демо­кратичних прав і свобод особистості, свавілля і репресії.

Терор — політика залякування, насильства, розправа з політичною опозицією аж до її фізичного знищення.

Тоталітаризм — різновид антидемократичного політичного режиму, що харак­теризується повним пануванням держави над усіма сторонами життя суспільства. Державна влада здійснюється насильницькими засобами, відсутністю, обмеженням або порушенням демократичних прав і свобод людини, усуненням легальних мож­ливостей для вільного волевиявлення і врахування інтересів усіх груп населення, то­тальним контролем над усіма сферами суспільного життя, зосередженням неконтрольованої населенням державної влади в руках однієї політичної партії, яка перебуває під повним контролем свого лідера.

-Українізація — впровадження української культури, мови, звичаїв, виховання кадрів із представників української національності; це український варіант політи­ки коренізації, спрямований на розширення соціальної бази більшовиків за рахунок місцевого українського населення і тим самим посилення своїх позицій в Україні.

Український монархізм — це політичний напрям українського консерватизму, прихильники якого обстоювали монархію як єдину форму державної влади. Він грун­тувався на засадах пріоритетності держави, нації над правами особи, монархічної форми державного правління, непорушності приватної власності як основи господа­рювання, вирішальної ролі моральних, релігійних чинників у суспільному розвитку.

Фашизм — це реакційна суспільно-політична течія, що виникла у 20-х рр. XX ст., яка пропагує відкриту терористичну диктатуру крайніх правих сил, спрямовану на придушення демократичних свобод, а також расизм, шовінізм, культ особи, тоталь­ний контроль над особистістю, мілітаризацію, насильство, політику терористичних загарбань у прагненні світового панування.

286

287

ЗМІСТ

ВСТУП З

Головні риси світового розвитку в 1914-1939 рр З

Періодизація світової історії першої половини XX ст 7

Тема І. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (1914-1918 рр.) 12

Початок Першої світової війни <. 12

Кампанії 1915—1916 рр < 17

Події 1917-1918 рр 21

Тема 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ 32

Паризька мирна конференція 32

Врегулювання проблеми репарацій 39

Повоєнні договори 20-х рр. XX ст 41

Перші кроки до створення системи колективної безпеки 46

Тема 3. ЗАХІДНІ ДЕМОКРАТІЇ 48

Сполучені Штати Америки 48

"Новий курс" Ф. Рузвельта 54

Велика Британія 59

Франція 66

Тема 4. ТОТАЛІТАРНІ ТА ДИКТАТОРСЬКІ РЕЖИМИ 74

Тоталітаризм 74

Росія — СРСР. Російська революція 1917 р 83

Встановлення радянської влади 93

СРСРу20-30-хрр.ХХст 104

Італія 122

Німеччина 128

Нацистська диктатура 136

Іспанія 145

Тема 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ. 154

Польща 154

Чехо-Словаччина 161

Угорщина 168

Румунія. 173

Болгарія 182

Югославія 187

Тема б. КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ 195

Японія 195

Китай 201

Індія 208

Країни Близького та Середнього Сходу 213

Тема 7. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ 236

Освіта. Наука. Техніка 236

Література 242

Мистецтво 246

Відмінності в розвитку культури демократичних і тоталітарних

держав 254

Тема 8. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ 256

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу 256

Наростання загрози війни 264

Згуртування сил агресорів 268

Переддень війни 274

Хронологічна таблиця 279

Словник основних понять згідно з вимогами програми 285

288