2. Формування професійно-лінгводидактичної компетенції на різних етапах педагогічної практики

Зміст, види практики, форми звітності та ін. визначаються „Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України”, наказами й рішеннями колегії Міністерства освіти і науки України щодо практики студентів, навчальними планами спеціальностей і спеціалізацій, освітньо-кваліфікаційними характеристиками фахівців, передбаченими Державними стандартами вищої освіти України та програмами практик, розробленими кафедрами факультету ПВПК та кафедрами педагогіки й психології університету.

Відповідно до специфіки педагогічної галузі практична підготовка студентів факультету підготовки вчителів початкових класів має наскрізний (неперервний) характер: вона проводиться протягом усього навчального процесу, починаючи з другого курсу, за допомогою навчальних, виробничих та дослідницьких практик. Види, тривалість і терміни проведення практики визначаються окремо для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр, спеціаліст, магістр).

Так, бакалаври всіх спеціалізацій факультету підготовки вчителів початкових класів Слов’янського державного педагогічного університету проходять:

• на ІІ курсі впродовж 2 тижнів практику «Організація навчально-виховного процесу в сучасній школі» (організатор – кафедра педагогіки);

• на ІІІ курсі протягом 2 тижнів (листопад) і 3 тижнів (березень) навчальну практику (організатори – випускові кафедри факультету);

• на ІV курсі впродовж 6 тижнів (лютий – березень) виробничу практику (організатори – випускові кафедри факультету).

Спеціалісти факультету підготовки вчителів початкових класів Слов’янського державного педагогічного університету проходять практику «Перші дні дитини в школі» упродовж 1 тижня та виробничу практику протягом 6 тижнів (організатори – випускові кафедри факультету).

Магістри факультету підготовки вчителів початкових класів Слов’янського державного педагогічного університету проходять дослідницьку та асистентську практики протягом 6 тижнів (організатори – кафедра педагогіки, випускові кафедри факультету).

2.1. Пропедевтичний етап практики

Пропедевтичний етап практики, як зазначалося вище, становить навчальна практика, що готує студентів до активної педагогічної діяльності на наступних етапах.

Метою навчальної практики є спостереження за навчально-виховним процесом у початковій школі, аналіз ефективності різних шляхів його організації, поглиблення отриманих на заняттях у виші методичних знань.

До загальних завдань цього виду практики належать:

1. Ознайомлення з теоретичною й практичною системами функціонування комплексу навчально-виховної роботи з молодшими школярами.

2. Набуття умінь спостереження та аналізу навчально-виховної роботи в початковій школі.

3. Формування й розвиток навичок організації самостійного проведення навчально-виховної роботи з учнями з урахуванням їхніх вікових особливостей.

4. Поглиблення зв’язку теоретичного навчання й практичної діяльності, стимулювання прагнення до вивчення спеціальних та педагогічних дисциплін

5. Формування фахових здібностей, активізація професійно-педагогічного інтересу.

У процесі навчальної практики студенти закладають підвалини власних фахових умінь, зокрема й професійно-лінгводидактичних. Для їх формування та удосконалення на пропедевтичному етапі практики слід виконувати специфічні завдання (групи завдань тотожні групам умінь, на вироблення яких їх спрямовано):

1. Діагностичні:

• аналіз опанування учнями якостей (правильність, свідомість, виразність, помірна швидкість), видів читання, розвиненості навичок антиципації, кута зору, дихання, артикуляційного апарату, фонематичного слуху;

• виокремлення типових та індивідуальних особливостей читання учнів класу (аналіз результатів практичних спостережень, бесіди з учителем);

• визначення середнього рівня мовного та мовленнєвого розвитку учнів класу, або мовленнєвого рейтингу (бесіди з молодшими школярами, вивчення учнівських зошитів, аналіз відповідей дітей на уроках мови та мовлення, спілкування в позаурочний час);

• оцінка індивідуальних мовних та мовленнєвих здібностей молодших школярів (спостереження за навчально-виховним процесом, спілкування в позаурочний час, бесіди з учнями, учителем);

• вивчення норм ведення учнівських зошитів з української мови (оформлення, додержання правил каліграфії, охайність, способи виправлення помилок, систематичність перевірки, критерії оцінювання);

• обговорення й уточнення результатів діагностики з учителем та груповим керівником практики.

2. Орієнтаційно-прогностичні:

• окреслення «зони найближчого розвитку» учнів класу щодо опанування читацьких навичок, мовних та мовленнєвих умінь;

• визначення ефективних методів та прийомів навчання й розвитку в учнів читацьких навичок, мовних і мовленнєвих умінь з урахуванням принципів диференціації та індивідуалізації, а також результатів попередньої діагностики;

• прогнозування результативності дібраних учителем методів, прийомів навчання, дидактичного матеріалу, конкретних наслідків їх застосування.

3. Конструктивно-проектувальні:

• вивчення календарного планування уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення, визначення принципів їх планування, прийомів та способів розробки системи уроків;

• аналіз норм формулювання теми та мети уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

• визначення ефективних прийомів досягнення поставлених цілей на кожному етапі уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

• вивчення плану індивідуальної роботи з учнями, способів створення особистісно-розвивального середовища;

• добір дидактичного матеріалу для уроків читання (класного й позакласного), мови та мовлення, який сприятиме становленню в учнів національної самосвідомості, культури почуттів, волі, позитивних моральних якостей тощо;

• проектування й створення необхідних наочних посібників для проведення уроків, розробка навчальних презентацій.

4. Організаторські:

• аналіз прийомів організації класу на уроках мови (навчання грамоти, читання) та розвитку зв’язного мовлення;

• вивчення способів забезпечення мовленнєвої діяльності учнів відповідно до плану уроку, раціонального поєднання колективної, групової, парної та індивідуальної роботи на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення, що застосовує вчитель;

• вивчення плану позакласних та позашкільних виховних заходів із мови, системи позакласної роботи з мови в школі та класі.

5. Інформаційно-пояснювальні:

• повторення тих розділів мовознавства, вивчення яких припадає на період практики для поглиблення фахової ерудованості;

• пошук мовних «цікавинок» для уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

• опрацювання додаткової літератури з проблем становлення української державності, виховання національної самосвідомості, історії нашої країни, напрямків виховної роботи на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

• аналіз методично грамотного застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових і нових інформаційних технологій) на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення;

• підвищення рівня власної інформаційно-комунікаційної грамотності.

6. Комунікативно-стимуляційні:

• вивчення різноманітних мовленнєвих контактів (учитель – клас, учитель – учень, учень – учень), аналіз стилю цього спілкування;

• установлення та підтримка стилю гуманних взаємостосунків із молодшими школярами;

• виокремлення комунікативних помилок у мовленні учнів, їх класифікація;

• виявлення проблем у спілкуванні учнів, допомога в їх подоланні;

• підвищення власної виразності (мовленнєвої, мімічної, пластичної), правильності наукового мовлення під час спілкування з учнями.

7. Аналітико-оцінні:

• загальна оцінка ефективності кожного переглянутого уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення шляхом заставлення його кінцевих результатів із попередніми цілями учителя, відображеними в меті уроку;

• визначення ефективності методів та прийомів навчання мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, які використовує вчитель початкових класів;

• аналіз методично грамотного застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових та нових інформаційних технологій) на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення;

• аналіз відвіданого уроку мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення з опорою на схему (див. дод. 7).

8. Дослідницько-творчі:

• вивчення кола інтересів молодших школярів різного віку;

• дослідження ставлення учнів до уроків мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, виявлення можливостей підвищення мотивації та інтересу до опанування рідної мови;

• вивчення лінгводидактичної літератури, що стосується опанування молодшими школярами певного мовного та мовленнєвого матеріалу;

• виокремлення інноваційних підходів до навчання мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення, які застосовує вчитель.

Зміст роботи студентів на навчальній практиці:

1. Ознайомлення:

• з основними напрямками та умовами роботи загальноосвітньої школи (бесіда з директором школи та організатором позакласної й позашкільної роботи, з учителями початкових класів);

• із санітарно-гігієнічними умовами в школі (бесіда з лікарем, оцінка режиму роботи, умов трудового навчання та фізичного виховання, режиму харчування, аналіз медичних карток учнів і стану їхнього здоров’я та ін.);

• зі змістом, формами, методами роботи вчителя початкових класів (вивчення календарного плану, плану виховної роботи, усвідомлення правил ведення класного журналу та учнівських щоденників, перевірки зошитів, особливостей оцінювання учнів різного віку, дослідження норм організації та функціонування батьківського комітету, інших форм роботи з батьками, аналіз нормативної документації з кожного предмета початкової ланки навчання і т.п.);

• із класом, у якому буде проходити практика (вивчення списку дітей, загальний психолого-педагогічний аналіз колективу тощо).

2. Перегляд та аналіз уроків, позакласних заходів, які проводить учитель, ведення на цій основі щоденника психолого-педагогічних спостережень.

3. Психолого-педагогічний аналіз занять та інших навчально-виховних заходів.

4. Бесіди з учнями та батьками за індивідуальним планом класного керівника.

5. Перевірка щоденників та зошитів.

6. Анкетування, бесіди, тестування учнів.

7. Організація групової та індивідуальної навчально-виховної діяльності учнів.

8. Допомога учителю у підготовці позакласних заходів, виготовленні наочних посібників, доборі дидактичного матеріалу тощо.

По закінченні практики студент повинен мати таку звітну документацію:

1. Звіт з узагальненням результатів практики.

2. Щоденник психолого-педагогічних спостережень такого змісту: 10 докладних планів-конспектів уроків з різних дисциплін початкового циклу, зокрема 2 уроки читання, 2 – рідної мови, 1 – розвитку зв’язного мовлення.