2.3 Завершальний етап практики

Магістерська практика на факультеті ПВПК розподіляється на дві частини: 3 тижні – дослідницька практика в навчально-виховних закладах, 3 тижні – асистентська практика у ВНЗ. Керівництво дослідницькою практикою здійснюють випускові кафедри факультету, асистентською практикою – кафедра педагогіки та випускові кафедри факультету ПВПК СДПУ.

Дослідницька практика переслідує мету систематизації, розширення й закріплення професійних знань, формування в студентів початкової наукової компетенції – ведення самостійної наукової роботи, дослідження та експериментування у фаховій галузі.

До загальних завдань дослідницької педагогічної практики в школі належать:

1. Вивчення структури та напрямків діяльності початкової школи, аналіз науково-дослідної роботи вчителя, системи підвищення кваліфікації вчителів початкових класів.

2. Ознайомлення з діяльністю громадських організацій на допомогу початковій школі.

3. Усталення потреби в дослідницькому підході до власної педагогічної діяльності.

4. Подальший розвиток і вдосконалення фахових здібностей, професійно-педагогічного інтересу.

Специфічні завдання, спрямовані на відпрацювання професійно-лінгводидактичних умінь магістрів, на завершальному етапі практики такі:

1. Діагностичні:

• аналіз читацьких, мовних та мовленнєвих навичок молодших школярів, виокремлення загальних тенденцій, середнього рівня мовного та мовленнєвого розвитку учнів;

• виявлення індивідуальних особливостей мовної та мовленнєвої компетенцій молодших школярів, їхнього мовленнєвого рейтингу;

• диференціація молодших школярів за рівнями розвитку читацьких, мовних та мовленнєвих здібностей;

• визначення результативності заходів, до яких вдається вчитель задля додержання мовного режиму, створення мовленнєвого середовища з української мови, підвищення загальної мовленнєвої культури молодших школярів;

• спостереження й оцінка фахової компетентності учителя початкових класів, виокремлення найбільш важливих її складників;

• діагностика власної професійно-лінгводидактичної компетенції: глибина мовних та мовленнєвих знань, загальної ерудованості, методичних знань та ін.

2. Орієнтаційно-прогностичні:

• визначення ефективності різних методів наукового дослідження в розрізі обраної проблеми;

• прогнозування результатів застосування тих чи тих форм наукового пошуку на уроках навчання грамоти, мови, читання, розвитку зв’язного мовлення;

• методичний аналіз виховної спрямованості та наслідків застосування дібраного для науково-пошукової роботи на уроках читання (класного й позакласного), мови та мовлення дидактичного матеріалу, навчально-методичних комплектів, наочних посібників, презентацій та ін.

3. Конструктивно-проектувальні:

• добір форм та методів наукового пошуку з огляду на обрану проблему дослідження;

• укладання тематичних добірок дидактичного матеріалу для науково-дослідної роботи з використанням кращих зразків української дитячої літератури та усної народної творчості;

• продукування серій тестів, анкет, пам’яток, алгоритмів для молодших школярів та вчителів початкових класів у розрізі обраної проблеми дослідження з урахуванням основних вимог до їх укладання, програми дослідницької роботи та особливостей класу;

• проектування заходів для створення під час експериментально-дослідної роботи особистісно-розвивального мовленнєвого середовища;

• виготовлення необхідних навчально-методичних комплектів, наочних посібників, навчальних презентацій для проведення педагогічних спостережень, тестування, анкетування, експерименту на різних його етапах тощо.

4. Організаторські:

• забезпечення мовленнєвої діяльності учнів відповідно до програми дослідницької діяльності під час практики;

• раціональне поєднання колективної, групової, парної та індивідуальної роботи учнів на уроках мови (навчання грамоти, читання) й розвитку зв’язного мовлення під час застосування різноманітних методів наукового пошуку;

• організація виховних мовних заходів (мовні ранки, свята, тижні мови, бесіди про Україну, її мову та ін.) задля ефективнішої реалізації завдань дослідження.

5. Інформаційно-пояснювальні:

• поглиблення знань з основ наукових досліджень шляхом вивчення відповідної літератури;

• додаткове вивчення українознавчої, народознавчої літератури, добір кращих зразків творів українських письменників для дітей;

• методично грамотне застосування навчально-методичного комплекту та технічних засобів навчання (екранних, звукових, екранно-звукових та нових інформаційних технологій) у ході експериментально-дослідної роботи;

• підвищення рівня власної комп’ютерної грамотності, удосконалення вмінь використовувати інформаційно-комунікаційні технології в процесі вирішення завдань дослідження.

6. Комунікативно-стимуляційні:

• дотримання стилю гуманних взаємостосунків із молодшими школярами у різноманітних мовленнєвих контактах під час дослідницької роботи;

• застосування у ході експериментальної роботи мовленнєвих ситуацій, комунікативних ігор, мовленнєво-творчих завдань тощо;

• використання вербального способу виправлення (перепитування, зорова, вербальна та схематична наочність, позамовні засоби тощо) мовленнєвих помилок молодших школярів, виявлених у процесі дослідної роботи;

• допомога в подоланні проблем у спілкуванні учнів, що постали під час анкетування, тестування, експериментів та ін.

7. Аналітико-оцінні:

• підсумовування результатів застосування на уроках навчання грамоти, мови, читання, розвитку зв’язного мовлення обраних методів наукового пошуку, їх кількості, послідовності в ході дослідної роботи відповідно до програми дослідження;

• аналіз ефективності застосування розроблених наочних посібників, навчально-методичного комплекту, технічних засобів навчання, дібраного дидактичного матеріалу та ін.;

• виявлення результатів застосування інноваційних підходів до навчання мови (навчання грамоти, читання) й розвитку мовлення у процесі дослідної роботи;

• висновок щодо результативності вибудуваної експериментально-дослідної системи в розрізі проблеми дослідження.

8. Дослідницько-творчі:

• виконання діагностичних та експериментальних розвідок з обраної проблеми дослідження;

• експериментальна перевірка виявлених можливостей підвищення мотивації та інтересу учнів початкових класів до опанування рідної мови, ефективних шляхів розвитку мовлення молодших школярів, удосконалення читацьких навичок та ін;

• постійне удосконалення власної лінгводидактичної компетенції, застосування різноманітних прийомів її підвищення;

• спостереження, аналіз й узагальнення позитивного досвіду учителів, інших студентів-практикантів, перенос ефективних прийомів у власну практику;

• окреслення кола актуальних лінгводидактичних проблем, що становлять особистий інтерес і потребують докладного вивчення;

• дослідження передових технологій навчання рідної мови за допомогою періодичної методичної преси, Інтернет-видань, педагогічних та лінгводидактичних сайтів тощо.

Отже, під час проходження дослідницької практики магістри повинні постійно працювати над підвищенням рівня власної фахової компетентності, доповнюючи її практичними навичками наукової пошукової діяльності.

Зміст роботи магістрантів на цьому етапі практики полягає у:

1. Вивченні системи роботи початкової школи, порівнянні її із системою організації роботи основної ланки.

2. Ознайомленні з нормативними документами школи:

• змістом основних розділів та принципами укладання річного плану роботи школи (організаційно-педагогічні заходи, науково-методична робота, виховна робота, контрольно-діагностичні заходи, робота психологічної служби);

• щотижневим чи щомісячним графіком роботи педколективу школи з навчальної та виховної роботи;

• графіком навчального процесу школи, вимогами до його укладання.

3. Добір літератури, посібників, підготовці ТЗН, дидактичних матеріалів для проведення експериментально-дослідної роботи.

4. Дослідження матеріальної бази школи та класу, оцінка санітарно-гігієнічних умов навчання молодших школярів

5. Збір практичного матеріалу для виконання магістерського дослідження, експериментальна перевірка теоретичних положень (спостереження за навчально-виховним процесом, педагогічний експеримент, бесіди, анкетування, тестування учнів, учителів тощо).

По закінченні практики магістрант повинен здати:

1. Звіт про результати виробничої практики.

2. Особисту відомість-характеристику із підписами учителя, директора школи, оцінками методистів із педагогіки та психології, групового методиста.

3. Календарний план кожної з дисциплін початкового циклу на період практики.

4. План виховної роботи вчителя на період практики.

5. Докладні плани-конспекти:

• 30 особисто проведених уроків із різних дисциплін початкового циклу (із них 10 – за фахом (музика (хореографія, ритміка), українознавство (українська мова, читання, розвиток мовлення), англійська мова); для спеціалізації «Українознавство» – 4 уроки читання, 4 – рідної мови, 2 – розвитку зв’язного мовлення; а також тексти проведених лекцій;

• контрольних уроків (по 1 зразку) з кожної дисципліни.

6. Розробки проведених особисто виховних заходів та 1 контрольного виховного заходу.

7. Конспект проведених батьківських зборів.

8. Психологічну характеристику колективу молодших школярів.