- •4.1. Поняття, принципи, структура управління персоналом
- •1. Праця як предмет наукового економічного дослідження
- •3.1. Вартість робочої сили та її структура
- •3.2. Склад витрат на робочу силу
- •3.2. Доходи населення і джерела їх формування
- •3.3. Диференціація доходів населення
- •5.1. Сутність продуктивності і продуктивності праці
- •5.2. Значення продуктивності
- •5.3. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •9.1. Соціально-економічна сутність заробітної плати
- •9.2. Принципи і складові елементи організації заробітної плати
- •10.1. Державне регулювання заробітної плати
- •10.2. Договірне регулювання заробітної плати
- •Організація праці
- •Організація та обслуговування робочих місць
- •Умови праці та фактори їх формування
- •14.1. Методичні основи планування продуктивності праці
- •14.2. Розроблення плану продуктивності праці
- •14.3. Планування й аналіз чисельності працівників
- •7.2. Планування робочого часу
- •12.5. Планування і аналіз заробітної плати
- •8.1. Робочий час. Режим праці та відпочинку
- •8.2. Сутність нормування праці та його значення
- •7.4. Система нормативів і норм праці
- •1. Поняття та особливості ринку праці
- •7.1. Сутність і завдання організації праці
- •7.2. Поділ і кооперація праці на підприємстві
- •6.4. Трудовий процес і його раціоналізація
- •12.1. Загальні поняття систем оплати праці
- •12.3. Почасова форма оплати праці
- •12.2. Відрядна форма оплати праці
- •11.1. Тарифна система та її призначення
- •11.2. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників і його застосування
- •11.3. Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати
- •11.4. Тарифні ставки працівників
- •11.5. Доплати і надбавки
- •1. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів
- •2. Поняття та види зайнятості
- •4. Безробіття і його види
- •6.1. Поняття і сутність факторів продуктивності
- •6.2. Фактори продуктивності праці
- •6.3. Резерви підвищення продуктивності праці
- •6.4. Програми управління продуктивністю праці
6.4. Програми управління продуктивністю праці
Сутністю управління продуктивністю праці є створення умов для її зростання. Водночас підвищення продуктивності являє собою процес змін в економіці. Тому для підвищення продуктивності необхідно управляти змінами, тобто генерувати, мотивувати, стимулювати їх. При цьому важливим є планування і координування масштабів та інтенсивності змін у всіх основних організаційних елементах, включаючи зайнятість, структуру кадрів, кваліфікацію і освіту, технологію і устаткування, продукцію і ринки збуту. Ці зміни повинні сприяти як зростанню продуктивності, так і підвищенню ефективності діяльності організацій. Орієнтація на досягнення найвищих кінцевих результатів є найбільш оптимальним стилем створення системи управління продуктивністю й оперування нею.
Основними функціями управління продуктивністю є визначення цілей, організація програми управління продуктивністю праці.
В умовах ринкової економіки все більшого значення набувають розроблення й упровадження програм управління продуктивністю праці.
Успішна реалізація довгострокових програм управління значною мірою обумовлена якістю процесу планування на ранніх стадіях розроблення програм.
Цілями програми є:
-
ефективне використання людських ресурсів;
-
мінімізація втрат виробництва;
-
створення ефективної системи вимірювання продуктивності праці, тобто визначення межі і показників цілей цієї системи.
Кожен підхід щодо підвищення продуктивності праці охоплює:
-
організаційні форми підвищення продуктивності праці;
-
сфери підвищення продуктивності праці;
-
засоби і методи підвищення продуктивності праці.
Структурними елементами процесу підвищення продуктивності праці є:
-
оцінювання й аналіз організаційної системи, для якої розробляється програма. При цьому необхідно визначити внутрішні можливості організації. Виявити слабкі і сильні сторони організації, ураховуючи передбачувані зміни ринкового середовища;
-
оцінювання зовнішніх умов діяльності організаційної системи, які можуть вплинути на проектування і розроблення програми;
-
стратегічне планування. На цьому етапі забезпечується узгодження цілей, завдань управління продуктивністю праці на період 3—5 років. Доцільно виділити першочергові завдання, важливі для подальшого розвитку організації;
-
розроблення критеріїв результативності програми. Необхідно визначити конкретні вимірники, критерії, нормативи, за якими необхідно оцінювати заходи щодо управління продуктивністю;
-
виявлення й аналіз резервів підвищення продуктивності праці. Визначення всіх матеріальних і організаційних засобів розвитку організації;
-
розроблення проекту, що передбачає послідовність виконання робіт, оцінювання витрат, функції виконавців, питання управління проектом, аналіз витрат і вигід;
-
розроблення планових заходів щодо подальшого підвищення продуктивності праці;
-
розроблення ефективної системи матеріального стимулювання досягнення запланованих показників продуктивності праці;
-
зведення всіх результатів планування в єдиний загальний план;
-
залучення відповідних працівників щодо конкретних заходів упровадження;
контроль за реалізацією заходів і регулювання їх виконання.