Іv. Зміст практики у місцевих та апеляційних судах

4.1. Мета та завдання практики.

Виробнича практика студентів у судах є важливою частиною посилення навчального процесу з підготовки кваліфікованих фахівців-спеціалістів з правознавства. Вона має своїм завданням: закріплення та поглиблення отриманих у процесі навчання теоретичних знань у сфері адміністративного, цивільного і кримінального права й судочинства, а також предметного ознайомлення зі структурою судів та діяльністю суддів, отримання фактичного матеріалу для виконання дипломного дослідження.

4.2. У результаті проходження практики студент повинен знати:

1. чинну нормативну базу, яка регламентує організацію роботи суду та діяльність судді;

2. порядок підготовки справи до судового (апеляційного) розгляду, процедуру самого розгляду й винесення процесуальних рішень стосовно різних категорій цивільних, кримінальних й адміністративних справ та виконання вироків, ухвал і постанов суду як першої або апеляційної інстанції;

4.3. У результаті проходження практики студент повинен вміти:

1. надати консультацію з тих правових питань, які стосуються будь-яких дій суду (судді), прав та обов’язків учасників процесу, оформлення (складання) процесуальних документів, строків їх подання та розгляду, тощо;

2. опрацювати конкретний нормативний матеріал для вирішення відповідних питань, що виникають під час провадження справи в суді (наприклад, оформлення, порядку виклику чи приводу окремих учасників, розгляду заявлених клопотань, відводів, скарг тощо);

3. скласти проект будь-якого процесуального рішення (документу), винесення якого є у компетенції місцевого чи апеляційного суду, зокрема: протокол, постанову, ухвалу, вирок.

4.4. Студент-практикант повинен брати участь у прийомі суддею громадян і представників юридичних осіб, бути присутнім на судових засіданнях при розгляді цивільних, кримінальних та адміністративних справ, на розгляді справ як суддею одноособово так і колегіально.

4.5. У процесі проходження практики студент повинен фундаментально ознайомитись:

• із законодавчо закріпленими завданнями суду, з метою розмежування компетенції місцевого та апеляційного суду ( у першу чергу, коли апеляційний суд виступає як суд першої інстанції);

• з підсудністю справ місцевому та апеляційному суду, передачою справи з одного суду до іншого, визначенням підсудності справ, які належать до компетенції декількох однойменних судів або до компетенції різнойменних судів, порядком направлення справи за підсудністю;

• з проблемними аспектами дотримання, застосування усіх принципів, правових засад здійснення правосуддя (таких як незалежність, недоторканність суддів, рівність громадян перед законом і судом, забезпеченність права на захист, гласність процесу та багатьох інших);

• з роботою суду, її змістом (у тому числі й організаційним забезпечення діяльності судів),

• із складом суду, розподілом обов'язків між суддями, плануванням їх професійної діяльності, кваліфікаційними класами суддів, видами та підставами застосування дисциплінарних стягнень стосовно цих службових осіб, зупиненням їх повноважень, соціальним захистом працівників суду;

• з обсягом прав та обов’язків голови суду (у першу чергу з тими, які на нього покладені поряд із виконанням повноважень судді);

• з правовим статусом, повноваженнями судді місцевого та апеляційного суду, приділивши особливу увагу вивченню тих нових положень, які запровадженні у зв’язку з проведенням судової реформи (у тому числі – порядком обрання запобіжного заходу - взяття під варту, проведенням обшуку, виїмки з житла чи іншого володіння особи, зняттям інформації з каналів зв’язку, забезпеченням безпеки суб’єктів процесу, тощо);

• з порядком, строками попереднього розгляду справи та рішеннями судді за результатами такого розгляду;

• з послідовністю проведення судового розгляду справи, а саме: строками призначення справи до розгляду в суді, функцією головуючого в судовому засіданні, правами та обов’язками сторін, участю прокурора і захисника, порядком винесення ухвал у судовому засіданні, межами судового розгляду;

• з процедурою, пов‘язаною з підготовчою частиною судового засідання;

• з порядком проведення судового слідства: видами доказів та їх джерел, визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, допиту учасників, огляду і оголошення документів тощо;

• з роллю і правовим становищем експерта у судовому процесі, процедуру призначення експертизи з аналізом декількох висновків експерта;

• з послідовністю проведення судових дебатів;

• з практикою застосування судом санкцій щодо сторін, учасників - під час судового процесу;

• з порядком постановлення вироку, а саме: питаннями, що вирішуються судом при постановленні вироку, розв’язання цивільного позову, складанням вироку, обчислення строку відбування покарання, проголошення вироку;

• з формами здійснення контролю за виконанням прийнятих судом рішень, ухвал, постанов, вироків;

• з практикою постановлення окремих ухвал судом і реагування ним на факти невиконання їх організаціями;

• із змістом апеляції, порядком та строками апеляційного оскарження, вирішення питань, пов'язаних з підготовкою справи до апеляційного розгляду;

• із строками, послідовністю розгляду справи в апеляційній інстанції, можливими варіантами результатів рішень, що вправі прийняти апеляційний суд, змістом ухвали цієї інстанції;

• з особливостями розгляду справи судом першої інстанції після скасування вироку (постанови) апеляційним судом;

• з правовою регламентацією взаємовідносин суду з органами прокуратури та розгляд судом актів прокурорського реагування;

• з ефективністю участі захисника під час розгляду тих чи інших категорій справ;

• з іншими важливими питаннями судочинства та пов’язаною з цим діяльністю (наприклад, з порядком визначення розмірів оплати державного мита, правовою регламентацією зменшення оплати мита і звільнення від такого обов'язку, ефективністю роботи народних засідателів, регламентацією внутрішнього трудового розпорядку у суді, системою оплати праці працівників суду, її особливостями тощо).

4.6. Студент зобов’язаний провести статистично-узагальнюючий аналіз (застосовуючи відомі методи дослідження та узагальнення судової практики) стосовно найбільш типових категорій цивільних та кримінальних справ, що розглядалися судом протягом останнього року, а також практики розгляду судом справ, що випливають з адміністративно-правових відносин.

4.7. Поряд з іншими вимогами, завдання проходження практики у суді вважаються виконаними лише за наступних умов:

1) якщо студент детально, послідовно дослідив усі вищезазначені питання і акумульовані результати такого дослідження знайшли свій відбиток у звіті практики;

2) у наявності наглядний матеріал його роботи (як додатки до звіту подано проекти різнопланових процесуальних документів, судових рішень, описано не менше двох цивільних, кримінальних та адміністративних справ, які розглядалися судом в період проходження практики, тощо).