45)Кирило-Мифодіївське братство, його програмні документи та діяльність.

Заснування: 1846р. – організаційне оформлення братства. Ініціатори: Куліш, Костомаров, Гулак, Маркевич. Знак братства – перстень з написом « Св. Кирило і Мефодій, січень 1846».

Програмні документи: «Книга буття українського народу» та «Статут слов’янського братства Св. Кирила та Мефодія»: побудова майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ, знищення царизму і скасування кріпосного права і станів, встановлення демократичних прав і свобод для громадян, зрівняння у правах всіх слов’янських народів щодо їх національної мови, культури, освіти.

Діяльність: активна громадсько-політична діяльність, поширення ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій. Здійснення наукових досліджень та виступи з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди. Опікування розвитком народної освіти(збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг.

Значення: було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби, братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвол. руху, яка стала дороговказом для наступників, Важливим є те, що братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядкувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій.

46)Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії.

В складі Австрійської монархії були такі землі: Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття. Австрійськими монархами були Марія Терезія та Йосиф 2. Проводилися такі реформи: адміністративна( поділ на округи на чолі з старостами, які підкорялися губернатору краю, призначеного імператором, вищий представницький орган – сейм, столиця королівства – Львів, управління містами – магістрати, органи самоврядування – міські ради). Аграрна( проведення перепису землі, заборона тілесних покарань, суботньої та недільної панщини, 3дні на тиждень панщини, потім скасування її, надання прав навчати дітей у школах, одружуватися). Релігійна ( підпорядкування церкви державі, зрівняння в правах римо – катол. та греко – катол. церков). Освітня(право навчати дітей в початкових школах на рідній мові, відновлення діяльності в Львів. унів. ).

Позитивний вплив реформ на розвиток укр.. земель, поширення прихильництва до Габсбургів. Посилення німец. впливу та відсторонення українців від управління, згортання перетворень після смерті Йосифа 2, проведення нищівної політики наступників,( відновлення панщини та зростання селянських повинностей).

Відбулось зростання населення на зах. Укр.., після припинення реформ відбулось зростання панщини, процес обезземелення селян, зміни в побуті, стилі і традиціях міста і села(удосконалення знарядь праці, покращення побутових умов, розбудова міст, зростання купецтва.

47)Скасування кріпосного права в Російській імперії, буржуазні реформи 1960-1970 років та їх значення для України.

19 лютого 1861 року Олександр 2 своїм маніфестом проголосив скасування кріпосного права. Селянська реформа 1861: скасовувалася особиста залежність селянина від поміщика, селяни діставали особисту свободу, поміщики не мали права купувати та продавати селян. Селяни отримали право: вступати в шлюб без дозволу поміщика, самостійно укладати договори , вільно торгувати, купувати рухоме й нерухоме майно, вільно розпоряджатись нажитим майном. Проте уряд зробив усе, щоб ускладнити селянам користування «дарованими» правами, обмежити їхню свободу. За одержані земельні наділи, що як правило були менші, ніж попередні, а за родючістю – найгірші, селяни мусили заплатити поміщику викуп. Проте селянам бракувало грошей, вони змушені були брати позику в держави, а потім сплачувати її з відсотками протягом 49 років. Так селянин потрапляв у залежність від поміщика, якому треба було відразу платити 20% викупу, і від держави.

Земська реформа. Створені виборні органи влади в масштабі губернії та повіту – земські установи, які: відповідали тільки за господарські й культурні справи на території повіту й губернії, відали будівництвом шляхів місцевого значення, охороною здоров’я, народною освітою, опікою. Згідно з законом земства були не тільки виборними, а й загальностановими: до їх складу входили представники дворянства, буржуазії і селянства.

Судова реформа, яка проголошувала незалежність суду від адміністрації: суддю призначав суд, запроваджувався загальностановий суд, тобто єдиний для всього населення, установлювалося кілька судових інстанцій: мировий суд, окружний суд, судова палата, утверджувалася загальна система: обвинувачення підтримував прокурор, оборону – адвокат.

Військова. Усі чоловіки 21р. віку, придатні для військової служби, мали відбувати військову повинність. У піхоті строк служби встановлено тривалістю 6 років, на флоті 7років і 3 роки в запасі..