- •9)Державний устрій к.Р.
- •11.Значення Київської Русі в історії державотворення в Україні
- •15.Політика Великого князівства Литовського, Молдовського та Московського князівств, Кримського ханства щодо українських земель у другій половині XIV- першій половині XVI століття
- •17.Причини польсько-литовського зближення у 15 ст. Кревська унія. Городельська Унія та її значення для України
- •20.Винекнення українського козацтва та його розвиток.
- •21.Заснування Запорізької Січі та її устрій
- •25) Козацько-селянські повстання 1620-1630-х рр.
- •28)Причини, характер та рушійні сили національної революції українського народу1648-1676рр.
- •29)Основні події на початку національної революції 1648-1676 років. Зборівський договір, його зміст і значення.
- •31)Національно-визвольна війна в Україні 1648-1657 рр.; битва під Берестечком. Білоцерківський договір.
- •36)Соціально-економічний і політичний розвиток Гетьманщини в 2-ій пол.XVII ст.
- •37)Гетьманщина в добу і. Мазепи. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана і. Мазепи.
- •38)Конституція Пилипа Орлика, її основні положення та історичне значення.
- •43.Посилення соц..-економічного і політичного гніту царизму в Укр…..
- •44)Початок українського національного відродження. Декабристський рух в Україні.
- •45)Кирило-Мифодіївське братство, його програмні документи та діяльність.
- •46)Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії.
- •47)Скасування кріпосного права в Російській імперії, буржуазні реформи 1960-1970 років та їх значення для України.
- •49)Україна на рубежі кінця хіх ст.. – початку хХст. Формування українських політичних партій.
- •50) Революційні події в Україні 1905-1907
- •61.Проведення індустріалізації в Україні, її наслідки та значення.
- •65. Початок іі світової війни. Включення Зх. Укр., Бсарабії і Пн.. Буковини до складу урср.
- •66. Напад фашистської Німеччини на срср. Плани нацистських окупантів щодо Укр. Спроби оун проголосити українську державність.
- •67. Адміністративне розмежування Укр. Після окупації Нім. Та її союзниками.
- •68. Нацистьбкий окупаційний режим в Укр.
- •69. Антифашистський радянський рух опору в Укр.
- •70. Діяльність оун та упа в період 1941 – 1945 рр.
- •71.Визволення України від німецько-фашиських загарбників.
- •72.Внесок Українського народу в розгром нацизму в 1941 – 1945 рр.Історичне значення великої перемоги.
- •75.Причини і суть кризових явищ у політичному,економічному і духовному житті (сер. 60 – х- 1-а пол.80-х рр..)
- •78. Радянська Україна в добу перебудови (1985 – серпень 1991).
- •79. Проголошення незалежності української держави та шляхи її розбудови.
- •83.Конституційний процес в Україні. Конституція України 1996 р.
15.Політика Великого князівства Литовського, Молдовського та Московського князівств, Кримського ханства щодо українських земель у другій половині XIV- першій половині XVI століття
Політика Литви:
-
збереження існуючої системи управління, за якої литовські князі Гедиміновичі лише замінили Рюриковичів
-
збереження судочинства на підставі норм «Руської правди»
-
розширення сфери дії руського православ’я на теренах Литовської держави
-
набуття «руською мовою» статусу офіційної
З моменту виникнення Кримського ханства українські землі стали для нього головним об'єктом експансії. Це було зумовлено тим, що економіка ханства розвивалася на екстенсивній основі і не могла забезпечити ні потреб держави, ні прожиткового мінімуму місцевому населенню, що підштовхувало правлячу верхівку вирішувати внутрішні проблеми країни за рахунок зовнішньої активності — союзів з тією чи іншою державою та грабіжницьких набігів на сусідні землі. Сприяли експансії також географічне положення ханства, існування численної армії, підтримка Турецької імперії, нездатність польсько-литовської держави захистити свої південні кордони. Ці та інші чинники наприкінці XV — початку XVI ст. перетворили Кримське ханство на силу, яка своїми походами загрожувала життєдіяльності українських земель.
Якщо великі князі литовські не дуже турбувалися тим, щоб зберегти прихильність своїх українських підданих, то великі князі московські, навпаки, плекали їхню прихильність. А вони були тепер силою, з якою належало рахуватися. Протягом поколінь, запобігаючи ласки своїх володарів — ханів Золотої Орди, князі московські посіли провідне місце серед російських князівств.
16) Устрій і побут укр. Земель в складі ВКЛ. Українське суспільство XIV — першої половини XVI ст. було становим. Це означало, що перехід з одного стану до іншого внаслідок, наприклад, збагачення був майже неможливим. Обсяг привілеїв визначався від народження.До привілейованих станів належали шляхта і духовенство.Шляхта:-Князі-найбагатша частина шляхти,нащадки удільних князів,не підпорядковувалися місцевій адміністрації.Пани-заможна шляхта з давнього боярського роду земля-у спадковій власностіЗемляни-середня шляхта,що отримала землю за військову службу.бояри-дрібна шляхта,що служила особисто.Духовенство:-Вище метрополит,єпископ,архієпископ)Рядове-(звичайні священнослужителі)МіщаниСеляни-найнижа і найчисельніша верства населення(80%)Сільське господарство залишається провідною галуззю економіки. Поряд з перелогом та двопільною системою сівообігу поширюється трипільна система. Розвиваються тваринництво, городництво, садівництво, бджільництво. Суттєву роль продовжують відігравати рибальство й мисливство.Промисли: традиційними є солеваріння, виробництво дьогтю, смоли й поташу. Селяни виготовляли сукно і полотно, гончарний посуд, предмети з металу й дерева для домашнього вжитку.Розвиток ремесла і торгівлі пов'язаний зі зростанням міст. У найбільших містах мешкало по 10-20 тис. чоловік (Київ, Львів, Кам'янець), у невеликих — 2-4 тис. чоловік. Етнічний склад міського населення був неоднорідним, на Волині та в Центральній Україні переважали українці, в Галичині — поляки, німці, вірмени, єнреї тощо. Зростає міжнародна торгівля: після падіння Константинополя під ударами турків (1453 р.) і зникнення з ринку візантійського зерна в Європі підвищився попит на українську сільськогосподарську продукцію. Центрами зовнішньої торгівлі були Київ, Львів, Кам'янець-Подільський та Луцьк.Основною формою внутрішньої торгівлі були ярмарки, що проводилися кілька разів на рік.