- •Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території сучасної України.
- •Причини, характер та рушійні сили національної революції українського народу 1648-1676 рр.
- •Українська Держава гетьмана п. Скоропадського.
- •Утворення Галицько-Волинського князівства, його соціально-економічний та політичний розвиток.
- •Директорія Української Народної Республіки. Акт злуки.
- •Проблема виникнення слов'ян та їх прабатьківщини. Велике переселення народів і слов'яни.
- •Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницбкого (1648-1657 рр.). Зборівський мирний договір, його зміст і значення в історії України.
- •Утворення і розвиток Київської Русі. Території і концепції її походження. Володарі Руської землі іх – х ст.
- •Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр), її діяльність та історичне значення.
- •Галицько-Волинська держава. Внутрішня та зовнішня політика Данила Галицького.
- •Уроки української революції 1917-1920 рр.
- •Козацькі і козацько-селянські постання Марка Жмайла, Тараса Федоровича, Павла Бута, Дмитра Гуні та ЯцькаиОстрянина (20-30-ті роки XVII ст.). «Ординація Війська Запорізького» 1638 р.
- •Утвердження радянської влади в Україні (1917-1920 рр.).
- •Східні слов'яни у vіі – іх ст. Соціально-економічні та суспільно-політчні каталізатори державного об’єднання східнослов’янських племінних груп.
- •Визволення України від німецької окупації. Внесок України у перемогу над фашизмом.
- •Переяславська рада і Чигиринсько-Московські «Березневі статті» 1654 р.
- •Зміст статей
- •Радянська Україна в умовах нової економічної політики
- •Київська Русь наприкінці х – у першій половині хі ст., в період найбільшого піднесення. Прийняття християнства та його значення в історії України.
- •Гетьманат в Україні другої половини хуіі ст. Доба «Руїни»
- •Київська Русь у другій половині хі – першій половині хііі ст. Причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Радянська модернізація України. Індустріалізації в Україні, її наслідки та значення.
- •Історична роль Богдана Хмельницького в утворенні козацької гетьманської держави.
- •Радянська модернізація України. Колективізація українського села.
- •Київська Русь і проблема етногенезу українців.
- •Радянська політика коренізації: українізація і розвиток національних меншин
- •Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності.
- •Західноукраїнські землі в 1920-1930-х роки XX ст.
- •Україна під час Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори і західнукраїнські землі.
- •Церковне життя та міжконфесійні відносини в Україні (хуі – середина хуіі ст.). Брестська церковна унія 1596 р. Та її наслідки.
- •Політичний і соціально-економічний розвиток руських князівств другої третини хіі – першої половини хііі ст. (Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське князівства).
- •Початок Великої Вітчизняної війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників. Спроби оун відродити українську державність.
- •Соціально-економічний і політичний розвиток Правобережної України в XVIII ст. Гайдамацький рух, Коліївщина, рух опришків.
- •Проголошення унр самостійною державою. Уроки Центральної Ради.
- •Окупаційний режим в Україні. Нацистський «новий порядок» (1941-1944 рр.).
- •Основні етапи розбудови незалежної України.
- •Політика царизму щодо України у XVIII ст. Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі, їх наслідки для України.
- •Антифашистський рух опору в Україні. Радянський партизанський рух і підпілля (1941-1944 рр.).
- •Захоплення українських земель Литовським князівством. Особливості литовської «оксамитової» експансії.
- •Три поділи Польщі і нове політичне розчленування українських земель.
- •Визволення України. Внесок українського народу в розгром нацизму (1941-1945 рр.).
- •Українські землі в складі Великого Князівства Литовського. Укладення Кревської та Городельської уній. Втрата укранськими землями своєї автономії.
- •Посилення соціально-економічного і політичного гніту царизму в Україні в 1-ій пол. XIX ст. Антифеодальний рух під керівництвом у. Кармалюка.
- •Україна в Першій світовій війні.
- •Об'єднання королівства Польського та Великого князівства Литовського в Реч Посполиту. Сутність та наслідки Люблінської унії 1569 р. Для українських земель.
- •Початок українського національного відродження. Декабристський рух в Україні.
- •Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України в 2-ій пол. 1950-х – на початку 1960-х років.
- •Революційні події в Україні в 1905-1907 рр.
- •Кирило-Мефодіївське братство, його програмні документи та діяльність.
- •Селянсько-козацькі повстання Криштофа Косинського і Семерія Наливайка (кінець XVI ст.)
- •Походження та розселення українського козацтва: заняття, побут.
- •Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії.
- •Національно-демократичний рух в Україні в 1960-1980-х роках. Українське дисиденство.
- •Заснування Запорозької Січі та її внутрішній устрій.
- •Скасування кріпосного права, буржуазні реформи 1960-1970-х років та їх значення для України.
- •Загострення кризи тоталітарної системи в Україні в 2-ій пол. 1980-х – на початку 1990-х років.
- •Виникнення реєстрового козацтва та структура війська Запорозького. Значення козацтва в історичній долі українського народу.
- •Соціально-економічний і політичний розвиток України в 2-ій пол. XIX ст. Та розвиток національно-визвольного руху.
- •Проголошення незалежної української держави та шляхи її розбудови (1991-2010 рр.).
- •Українські землі в складі Великого Князівства Литовського.
Варіант 1
Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території сучасної України.
Первісна людина на територію сучасної України прийшла з Середньої Азії через Балкани і Центральну Європу. Ця міграція не була одномоментним актом, тривала протягом багатьох тисячоліть. Залишки найдавніших стоянок були знайдені біля с. Королево (Закарпаття), м.Амвросіївки (Донбас), с.Луки-Врублевецько (Житомирщина) - всього в різних регіонах України близько 30-ти.
Інформація про найдавнвшв часи обмежена; давні археологічні культури мають досить розмиті обриси. Однак, досягнення світової археологічної та історичної науки дають нам змогу встановити періодизацію первісно- общинного ладу та його характерні риси.
В історії первісного суспільства можна виділити три епохи відповідно до його соціального розвитку.
І. Епоха праобщини, або первісного людського стада (1 млн рр. тому –ХІ тис. до н.е ). Невелика група з 20-30 дорослих людей, основним заняттям яких булозбиральництво, полювання, яке було небезпечним і малопродуктивним.
ІІ. Епоха первісної або родової общини (ХХХ – V тис. до н.е.) відкривається появою перших міцних форм соціальної організації – роду і родової общини. Для цього часу характерні риси: послідовний колективізм у виробництві і споживанні, загальна власність і рівномірний розподіл. Перехід від привласнюючого способу ведення господарства до виробляючого (відтворюючого).
ІІІ. Епоха первісної сусідської (протоселянської) общини в багатьохсуспільствах починається з появи металу, який використовується замість каменю і в усіх суспільствах – з прогресуючого розвитку господарської діяльності. В результаті цього зростав надлишковий продукт, поширювались грабіжницькі війни за нагромадження багатств. Рівномірний розподіл витісняється трудовим. Спільна власність общини починає витіснятись відособленою власністю окремих домогосподарств, родові зв'язки поступово розриваються і поступаються місцем сусідським. З'являються ранні форми експлуатації, зароджується приватна власність. Завдяки вдосконаленню знарядь праці і засобів виробництва виникає додатковий продукт. Як наслідок цого відбувається диференціація однорідного до цього суспільства, зароджуються різні, протилежні за своїми інтересами верстви населення, а потім і держава.
Причини, характер та рушійні сили національної революції українського народу 1648-1676 рр.
Для ранньонової України таким поворотним етапом, безумовно, була Українська революція середини XVII ст. Адже саме за її результатами вперше постала в ранній новий час Українська держава, докорінних змін зазнала соціальна структура українського суспільства, принципово іншим стало становище православної церкви, а також розпочалося інтенсивне творення української національної ідеї.
Після селянсько-козацьких воєн 20-30-х років замирення українського козацтва здавалося надійним і остаточним, економіка й торгівля – процвітаючими, а політичне життя суспільства – гармонійним і перспективним. Настав період «Золотого спокою для» для Речі Посполитої, під час якого визрівали передумови майбутньої революції.
До головних хвороб, що нівечили державний організм, належали, з одного боку, слабкість короля та його адміністрації, політична корупція і падіння свідомості серед широких кіл шляхти на тлі гучних гасел про патріотизм і золоті шляхетські вольності. Одна з характерних вад корумпованого суспільства – купівля урядів і посад за гроші, що стало суттєвою причиною легких перемог козаків над коронним військом у перший період козацької революції.
Однією з головних передумов визрівання вибуху революції в Україні стали стрімкі процеси розвитку українського козацтва. Воно неймовірно зросло кількісно. Крім того, воно усвідомило себе виразником національно-релігійних інтересів українського народу, зуміло здійснити внутрішнє переродження із стану в собі та для себе у стан, який в тогочасній суспільній практиці трактувався як "політичний народ". Козацтво (як рицарський стан) усвідомлювало свій статус народу політичного. В Речі Посполитій неминуче ставало на порядок денний політичного життя проблема юридичного закріплення цього становища. Однак становий егоїзм не дозволяє польській шляхті адекватно оцінити ситуацію.
Українська шляхта в цей час поволі втрачає позиції виразника інтересів свого народу, внаслідок інтенсивних процесів покатоличення та масового засвоєння українським нобілітетом надбань польської культури.
Відсутність релігійної толерації в Речі Посполитій.
Становлення фільваркової системи об'єктивно породжує посилення позаекономічної експлуатації селянства, збільшення кількості панщини, поширення кріпосницьких порядків на ті регіони пристепової України, де до цього часу вони не набули поширення.
Зміцнення економічної спроможності козацтва (хутірське господарство) неминуче провокує загострення конфлікту соціально-економічного характеру.
Непомірне розростання фільваркового господарства магнатів і заможної шляхти виступало серйозним гальмом у розвитку вільнонайманого цехового ремесла та зародження мануфактурного виробництва.
Рушійними силами революції були козаки, селяни, міщани, шляхта. Характер революції – всенародний, національно-визвольний, справедливий.
Основним надбанням революції було створення національної держави, побудову якої не вдалося довести до кінця.
Протиріччя і суперечності серед повсталих, відсутність чітких орієнтирів управління соціальними процесами, постійний зовнішній тиск і втручання у внутрішні справи України іноземних держав спричинили поразку української революції.
|
у 1816 р.
|
|
визначення характеру і норм повинностей селян Товариство українських поступовців |
Варіант 2.
Землероби та скотарі на території України епохи бронзи та заліза. Трипільська культура. Індоєвропейці й Україна.
Культура епохи бронзи і заліза
Епоха бронзи (ІІ тис. до н. е.) ознаменована відкриттям бронзи (сплаву олова і міді) та її поширення викликали принципові зміни в житті суспільства. Поліпшилася обробка землі, що сприяло подальшому вдосконаленню виробництва. Люди дістали можливість вести господарство однією сім'єю, в розпорядженні якої залишалися всі надлишки виробленого. Зароджувалася приватна власність, майнова диференціація. Значно розширився обмін і контакти між окремими районами. Почалися війни за оволодіння худобою, орною землею, металом. З'явилися військові керівники, виник культ вождя. Особливе ставлення до вождя як до героя зберігалося після його смерті. Саме в епоху металу входять у звичай великі поховальні споруди — кургани. Розміри курганів, кількість і якість речей, якими їх заповнювали, свідчать про статус вмерлого в суспільстві. Багато курганів епохи бронзи вивчено на території України. Обробка металу вимагала великої майстерності і спеціалізації, тому ливарна справа, як і гончарна, а пізніше ткацька, стає самостійною галуззю. Одним з основних видів творчості стала художня обробка металів. Досить швидко людина оволоділа різними її видами: кування, лиття, карбування, гравіювання по металу. Виготовлялися найрізноманітніші металеві прикраси: браслети, каблучки, сережки, підвіски, бляшки, які нашивалися на одяг, пояси, пряжки. Особлива увага приділялася зброї. З'являються дрібні литі скульптурні зображення. Зміни в суспільному ладі підкреслює така обставина: жіночі зображення зникають, головним стає чоловічий образ. Подальшого розвитку набрала мегалітична архітектура.
Залізний вік
Для багатьох народів останній етап розвитку первісного ладу пов'язаний з появою заліза на початку I тисячоліття до н. е. Новий метал був міцнішим і значно поширенішим. Це дало змогу впроваджувати його у всі галузі виробництва, на відміну від бронзи, яку при виготовленні знарядь праці майже не використовували. Там, де раніше не виникла державність, залізний вік в суспільному ладі пов'язаний з «військовою демократією». З'являється патріархальне рабство, міцнішають зв'язки між племенами (племінні союзи). Для цього часу характерні грабіжницькі війни. Вони сприяли розвитку військової техніки, військової організації, піднесенню військових керівників. Новим у розвитку мистецтва можна вважати появу спеціалізації, виділяються художники, співаки, розповідачі. Провідним видом творчості надалі залишається прикладне мистецтво.
Трипільська культура
Трипільська культура (за назвою розкопаного поселення поблизу с. Трипілля на Київщині) проіснувала два тисячоліття (IV–III тис. до н. е.) і була поширена від Верхньої Наддніпрян-щини і Південної Волині до Середньої Наддніпрянщини і Надчорномор’я. Трипільські селища розташовувалися на високих рівних місцях поблизу рік, мали чітке планування. Житла були наземні, мазались глиною. Всередині були піч, лежанка і вівтар-жертовник. Основним заняттям трипільців було землеробство (вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові).