- •8. Завдання та функції держ. Податкової організації.
- •12. Фін. Стратегія і фін. Тактика
- •15. Сутність фінансів господарських суб’єктів.
- •20. Фін. Ресурси держави, їх склад та джерела формування.
- •39.Фонд соціального страхування на випадок безробіття
- •40. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
- •41.Сутність державного кредиту.Його необхідність і роль,відмінність від банківського
- •42.Функції державного кредиту
- •43.Види і форми держ. Кредиту
- •44.Класифікація державних позик
- •45.Поняття державного боргу. Поточний і капітальний державний борг
- •46.Методи управління державним боргом
- •47. Сутність і роль страхування. Особливості фінансових відносин у сфері страхування
- •48.Поняття,функції та ознаки страхування
- •49.Субєкти страхування
- •50.Класифікація страхуання
- •51.Майнове.Особисте,соціальне,медичне страхування та страхування відповідальності
- •52.Поняття і структура фінасового ринку
- •53.Поняття фінансового ринку і його сегменти
- •54. Призначення і функції грошового ринку
- •55. Призначення і функції ринку кредитних ресурсів
- •56.Призначення і функції ринку цінних паперів
- •57. Сутність та класифікація цінних паперів
- •58.Сутність та класифікація акцій
- •59. Сутність та класифікація облігацій
- •60.Призначення і функції ринку фінансових послуг
- •61.Класифікація фондового ринку
- •62.Субєкти фін. Ринку
- •63.Поняття і характеристика цп згідно із законодавством
- •64.Характеристика інструментів фін. Ринку
42.Функції державного кредиту
Державний кредит як фінансова категорія виконує три функції: розподільну; регулюючу; контрольну.
Через розподільну функцію державного кредиту здійснюється формування централізованих грошових фондів держави або їх використання на принципах терміновості, платності і зворотності. Виступаючи в якості позичальника, держава забезпечує додаткові кошти для фінансування своїх витрат. У промислово розвинутих країнах державні позики є основним джерелом фінансування бюджетного дефіциту. В сучасних умовах надходження від державних позик стали другим після податків методом фінансування витрат бюджету. Останнє пояснюється більш швидким темпом росту витрат у порівнянні зі збільшенням податкових надходжень.
Таким чином, позитивний вплив розподільної функції державного кредиту полягає в тому, що з її допомогою податковий тягар більш рівномірно розподіляється в часі. Податки, що стягуються в період фінансування витрат за рахунок державної позики, не збільшуються. Зате потім, коли кредити погашаються, податки стягуються не тільки для їх сплати, але і для погашення відсотків з заборгованості.
Податки є основним, але не єдиним джерелом фінансування витрат, пов'язаних із обслуговуванням і погашенням державного боргу. Джерела фінансування цих витрат залежать від напрямку використання коштів. У випадку продуктивного вкладення мобілізованих капіталів побудований об'єкт після вступу в дію починає приносити прибуток, за рахунок якого і погашається позика. Ніякого посилення податкового тягаря в цьому випадку не відбувається.
При непродуктивному використанні мобілізованих у результаті державних позик капіталів, наприклад, фінансування за їх рахунок військових або соціальних витрат, єдиним джерелом їх погашення стають податки або нові позики. Розміщення нових державних позик для погашення заборгованості за вже випущеними називається рефінансуванням державного боргу.
Регулююча функція державного кредиту: вступаючи в кредитні відносини, держава навмисно або мимоволі впливає на стан грошового обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість. Свідомо використовуючи державний кредит як інструмент регулювання економіки, держава може проводити ту чи іншу фінансову політику.
Держава регулює грошовий обіг, розміщуючи позики серед різних груп інвесторів. Мобілізуючи кошти фізичних осіб, держава зменшує їх платоспроможний попит. Тоді, якщо за рахунок кредиту профінансуються виробничі витрати, наприклад, інвестиції, відбудеться абсолютне скорочення наявної грошової маси в обігу. У випадку фінансування витрат на оплату праці, викладачів і лікарів, кількість наявної грошової маси в обігу залишиться без змін, хоча можлива зміна структури платоспроможного попиту.
Виступаючи на фінансовому ринку в ролі позичальника, держава збільшує попит на позикові кошти і тим самим сприяє зростанню ціни кредиту. Чим вище попит держави, тим вище за інших рівних умов рівень позичкового відсотку, тим дорожчим стає кредит для підприємців. Дорожнеча позикових коштів змушує бізнесменів скорочувати інвестиції в сферу виробництва, у той же час вона стимулює накопичення у вигляді придбання державних цінних паперів.
До визначених меж цей процес не здійснює істотного негативного впливу на виробництво. У тому випадку, коли в країні досить вільних капіталів, негативний вплив буде дорівнювати нулю до їх повного поглинання. Тільки після цього активність держави на фінансовому ринку виразиться у зростанні позичкового відсотка, а відволікання значної частки грошових накопичень для непродуктивного використання істотно сповільнить темпи економічного росту.
Підтримка малого бізнесу припускає, що держава бере на себе погашення заборгованості банкам за кредитами, наданими підприємцям, у випадку їх банкрутства.
Контрольна функція державного кредиту органічно доповнює контрольну функцію фінансів. Однак вона має свої специфічні особливості, породжені особливостями цієї категорії:
1) тісно пов'язана з діяльністю держави, зі станом централізованого фонду коштів;
2) охоплює рух вартості в двосторонньому порядку оскільки припускає зворотність і платність одержання коштів;
3) здійснюється не тільки фінансовими структурами, а й кредитними інститутами.
В основному контролюється цільове використання коштів, терміни їх повернення і вчасність сплати відсотків.