- •1.Поняття небезпеки,їх джерела,класифікація
- •2.Класифікація небезпечних та шкідливих факторів
- •3.Ризик, оцінка ризику небезпеки
- •4.Концепція прийнятного ризику, управління ризиком.
- •5. Шкідливі речовини, дія їх на організм лдини, класифікація.
- •6.Гігіенічне нормування шкідливих речовин
- •7.Методи очистки атмосферного повітря від пилу та газових домішок
- •8.Методи нормалізації складу повітря робочої зони
- •9.Вентиляція промислових приміщень
- •10.Сікроклімат промислових приміщень помещений ,действие его параметров на организм человека
- •11.Принципи нормування параметрів мікролклімату
- •12.Прилади для вимірювання параметрів мікроклімати та засобів щодо їх нормалізації
- •13.Значення світла для здоров`я людини.Гигиенические требования к производственному освещению.Виды освещения
- •14.Основні світлотехнічні величини
- •15. Природне освітлення класифікація нормування
- •16. Штучнеосвітлення класифікація нормування
- •17.Характеристика джерел штучного штучного освітлення
- •18.Джерела шуму,його основні параметри
- •19. Гігієнічне нормування шуму
- •20.Інфра- і ультразвук
- •21. Вібрація. Її основні характеристики.
- •22.Вплив шуму і вібрації на організм людини
- •23.Захист від шуму і вібрації
- •24.Види іонізуючого випромінювання
- •25.Основні дозові характеристики іонізуючого випромінювання
- •26.Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •27.Норми радіаційної безпеки та захист від радіаційного випромінювання.
- •28.Електромагнітні випромінювання, джерела, параметри, дія на організм людини, методи захисту.
- •29.Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання.
- •30. Права робітників на охорону праці.
- •31. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних умовах.
- •32. Охорона праці жінок.
- •33. Охорона праці неповнолітніх та інвалідів.
- •34. Обов`язки роботодавця з охорони праці.
- •35.Служба охорони праці,її функції.
- •36.Навчання з питань охорони праці.
- •37.Режим праці та відпочинку.
- •38.Електробезпека,дія електричного струму на організм людини.
- •39.Фактори,що визначають ступінь враження електричним током, класифікація приміщень, методи захисту.
- •40.Протипожежна безпека, класифікація виробництв по пожежній безпеці,заходи і засоби боротьби з пожежами.
- •41. Забруднення води. Засоби очистки води.
- •42. Загальна характеристика біологічних об`єктів.
- •43.Патогенні організми. Хвороби,які вони викликають, та захист від них.
- •44.Соціальні та політичні небезпеки.
- •45.Психофізіологічні чинники небезпек. Фізична та розумова діяльність.
- •46. Фізіологічні та психологічні особливості людини.
- •47. Бжд в умовах надзвичайних ситуацій.
- •48.Стихійні лиха, їх наслідки і попередження.
23.Захист від шуму і вібрації
Існують такі способи боротьби з шумом механічного походження та вібрацією:- зменшення шуму та вібрації безпосередньо в джерелах їх виникнення, застосовуючи обладнання, що не утворює шуму, замінюючи ударні технологічні процеси безударними, застосовуючи деталі із матеріалів з високим коефіцієнтом внутрішнього тертя (пластмаса, гума, деревина та ін), підшипники ковзання замість кочення, косозубі та шевронні зубчасті передачі замість прямозу-бих, проводячи своєчасне обслуговування та ремонт елементів, що створюють шум та ін.;- зменшення шуму та вібрації на шляхах їх розповсюдження заходами звуко- та віброізоляції, а також вібро- та звукопоглинання;- зменшення шкідливої дії шуму та вібрації, застосовуючи індивідуальні засоби захисту та запроваджуючи раціональні режими праці та відпочинкуСпособи зменшення шумів аеродинамічного та гідродинамічного походження:- зменшення швидкості руху повітря та рідин, що забезпечує їх ламінарний режим течії;- встановлення глушників, що вміщують звукопоглинаючі матеріали і поглинають звукову та коливальну енергію, що потрапляє на них;- встановлення глушників, що подрібнюють потоки, зменшуючи таким чином їх енергію; спрямування потоку у зворотньому напрямку, що дає змогу взаємопоглинатися енергіям потоків прямого та зворотнього напрямків, які контактують через перетинку.Одним з найпростіших та економічно доцільних способів зниження шуму є застосування методів звукоізоляції та звукопоглинання.Звукоізолюючі кожухи, екрани, стіни, перетинки виготовляють із щільних твердих матеріалів, здатних запобігати розповсюдженню звукових хвиль (метал, пластмаса, бетон, цегла). Ефективність звукоізоляції характеризується коефіцієнтом звукопровідності х.Пористі та волокнисті конструкції та матеріали, здатні поглинати падаючу на них енергію звукових хвиль, яка в цьому випадку витрачається на приведення в рух повітря в масі конструкції або на деформацію волокон. Відношення енергії звукової хвилі, що поглинає пористий матеріал, до енергії падаючої звукової хвилі називають коефіцієнтом звукопоглинання а. Звукопоглинаючими матеріалами є поліуретан, мінеральна вата, супертонке скловолокно, пористий бетон, перфоровані гіпсові плити - акміґран та ін., що мають коефіцієнт звукопоглинання а > 0,2. Звукопоглинаючі та звукоізолюючі матеріали зазвичай використовують разом.
24.Види іонізуючого випромінювання
Іонізуюче випромінювання — це будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Розрізняють корпускулярне і фотонне іонізуюче випромінювання. · Корпускулярне — потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях, або генеруються на прискорювачах. Це α і β частки, нейтрони, протони та ін. · Фотонне — потік електромагнітних коливань, що поширюється у вакуумі з постійною швидкістю 300 000 км/с. Це γ(гамма)-випромінювання і рентгенівське випромінювання. Вони різняться умовами утворення і властивостями: довжиною хвилі й енергією. До фотонного випромінювання належить й ультрафіолетове випромінювання — найбільш короткохвильова частина спектра сонячного світла (довжина хвилі 400*10~9м). Випромінювання характеризуються за своєю іонізуючою і проникаючою спроможностями. Іонізуюча спроможність випромінювання визначається питомою іонізацією, тобто числом пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці об'єму, маси середовища або на одиниці довжини шляху. Різноманітні види випромінювань мають різноманітну іонізуючу спроможність. Проникаюча спроможність випромінювань визначається розміром пробігу, тобто шляхом, пройденим часткою в речовині до її повного зникнення. Джерела іонізуючих випромінювань поділяються на природні та штучні (антропогенні).