- •1.Поняття небезпеки,їх джерела,класифікація
- •2.Класифікація небезпечних та шкідливих факторів
- •3.Ризик, оцінка ризику небезпеки
- •4.Концепція прийнятного ризику, управління ризиком.
- •5. Шкідливі речовини, дія їх на організм лдини, класифікація.
- •6.Гігіенічне нормування шкідливих речовин
- •7.Методи очистки атмосферного повітря від пилу та газових домішок
- •8.Методи нормалізації складу повітря робочої зони
- •9.Вентиляція промислових приміщень
- •10.Сікроклімат промислових приміщень помещений ,действие его параметров на организм человека
- •11.Принципи нормування параметрів мікролклімату
- •12.Прилади для вимірювання параметрів мікроклімати та засобів щодо їх нормалізації
- •13.Значення світла для здоров`я людини.Гигиенические требования к производственному освещению.Виды освещения
- •14.Основні світлотехнічні величини
- •15. Природне освітлення класифікація нормування
- •16. Штучнеосвітлення класифікація нормування
- •17.Характеристика джерел штучного штучного освітлення
- •18.Джерела шуму,його основні параметри
- •19. Гігієнічне нормування шуму
- •20.Інфра- і ультразвук
- •21. Вібрація. Її основні характеристики.
- •22.Вплив шуму і вібрації на організм людини
- •23.Захист від шуму і вібрації
- •24.Види іонізуючого випромінювання
- •25.Основні дозові характеристики іонізуючого випромінювання
- •26.Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •27.Норми радіаційної безпеки та захист від радіаційного випромінювання.
- •28.Електромагнітні випромінювання, джерела, параметри, дія на організм людини, методи захисту.
- •29.Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання.
- •30. Права робітників на охорону праці.
- •31. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних умовах.
- •32. Охорона праці жінок.
- •33. Охорона праці неповнолітніх та інвалідів.
- •34. Обов`язки роботодавця з охорони праці.
- •35.Служба охорони праці,її функції.
- •36.Навчання з питань охорони праці.
- •37.Режим праці та відпочинку.
- •38.Електробезпека,дія електричного струму на організм людини.
- •39.Фактори,що визначають ступінь враження електричним током, класифікація приміщень, методи захисту.
- •40.Протипожежна безпека, класифікація виробництв по пожежній безпеці,заходи і засоби боротьби з пожежами.
- •41. Забруднення води. Засоби очистки води.
- •42. Загальна характеристика біологічних об`єктів.
- •43.Патогенні організми. Хвороби,які вони викликають, та захист від них.
- •44.Соціальні та політичні небезпеки.
- •45.Психофізіологічні чинники небезпек. Фізична та розумова діяльність.
- •46. Фізіологічні та психологічні особливості людини.
- •47. Бжд в умовах надзвичайних ситуацій.
- •48.Стихійні лиха, їх наслідки і попередження.
29.Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання.
Інфрачерво́не випромі́нювання (від лат. infra — нижче) — оптичне випромінювання з довжиною хвилі більшою, ніж у видимого випромінювання, що відповідає довжині хвилі, більшій від приблизно 750 нм.Людське око не бачить інфрачервоного випромінювання, органи чуття деяких інших тварин, наприклад, змій та кажанів, сприймають інфрачервоне випромінювання, що допомагає їм добре орієнтуватися в темряві.Інфрачервоні промені випромінюються всіма тілами, що мають температуру вищу за абсолютний нуль, максимум інтенсивності випромінювання залежить від температури. При підвищенні температури максимум зміщується в бік коротших хвиль, тобто в напрямку видимого діапазону. У зв'язку із залежністю спектру та інтенсивності інфрачервоного випромінювання від температури його часто називають тепловим випромінюванням.Приблизно 52 % загальної інтенсивності випромінювання Сонця над поверхнею моря в сонячний день припадає на інфра-червоний діапазон.
Ультрафіолетове випромінювання (від лат. ultra — «за межами»), скорочено УФ-випромінювання або ультрафіолет — невидиме оком людини електромагнітне випромінювання, що займає спектральну область між видимим і рентгенівським випромінюваннями в межах довжин хвиль 400-10 нм. Уся область ультрафіолетового випромінювання умовно ділиться на:
довгі ультрафіолетові хвилі від 315 до 400 нм;
середні ультрафіолетові хвилі від 280 до 315 нм;
короткі ультрафіолетові хвилі від 10 до 280 нм.
30. Права робітників на охорону праці.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.
За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.
На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.