22,Класифікація зовнішних чинників змін конкурентного статусу підприємства

Завданням оцінки конкурентного статусу є формування стратегічних альтернатив на основі аналізу як внутрішнього так зовнішнього середовища підприємства. Зовнішні конкурентні переваги – це ті, які базуються на спроможності підприємства створити більш значимі цінності для споживачів його продукції, що створює можливості більш повного задоволення їхніх потреб, зменшення витрат чи підвищення ефективності їхньої діяльності. Зовнішні конкурентні переваги, з одного боку, орієнтують підприємство на розвиток та використання тих чи інших конкурентних переваг, а з іншого – забезпечують йому конкурентні позиції, оскільки орієнтують на цілеспрямоване задоволення потреб конкретної групи споживачів. До зовнішніх конкурентних переваг підприємства можна віднести наступні: 1,інформаційні — діючі на підприємстві системи збирання та обробки даних, ступінь поінформованості підприємства про стан і тенденції розвитку ринку, дію сил та умов навколишнього бізнес-середовища, поведінку споживачів, конкурентів та інших господарюючих суб'єктів; 2, конструктивні — технічні характеристики продукції, її дизайн, упаковка; 3,поведінкові — ступінь поширення філософії маркеингу серед працівників підприємства, націленість його діяльності на задоволення потреб споживачів конкретних цільових ринків;4, кон'юнктурні — ринкові умови діяльності, конкурентне середовище (кількість і поведінка конкурентів, гострота конкуренції);5,сервісні — рівень та якість послуг, що надаються підприємством;6,іміджеві — загальні уявлення споживачів про підприємство та його товари, популярність;7,цінові — рівень ринкової влади підприємства та можливості зміни цін;8, збутові - портфель замовлень, прийоми та методи розподілу продукції;

9, комунікаційні — канали і способи розповсюдження інформації про підприємство, наявність і використання зворотного зв'язку.

23.Класифікація внутрішніх чинників змін конкурентного статусу підприємства

Поняття конкурсного статусу ідентифікується з таким поняттям як конкурентна перевага.

Встановлено, що конкурентна перевага – наявність у системі якої-небудь ексклюзивної цінності, що дає їй переваги перед конкурентами. Конкурентні переваги підприємства, за джерелами їх виникнення, можна поділити на внутрішні та зовнішні

Внутрішні – це характеристики внутрішніх аспектів діяльності підприємства (рівень затрат, продуктивність праці, організація процесів, система менеджменту тощо), які перевищують аналогічні характеристики пріоритетних конкурентів. Базисом загальної конкурентної переваги є переваги внутрішні, однак це всього потенціал досягнення підприємством своїх конкурентних позицій. Зовнішні конкурентні переваги, з одного боку, орієнтують підприємство на розвиток та використання тих чи інших конкурентних переваг, а з іншого – забезпечують йому конкурентні позиції, оскільки орієнтують на цілеспрямоване задоволення потреб конкретної групи споживачів.

Що стосується внутрішніх конкурентних переваг:

1, виробничі — продуктивність праці, економність витрат, раціональність експлуатації основних фондів, забезпеченість матеріально-технічними ресурсами, бездефектність;

2, технологічні – сучасність, досконалість, гнучкість технологічних процесів, використання досягнень науково-технічного прогресу;

3, кваліфікаційні – професійність, майстерність, активність, творчість персоналу,

4, організаційні — сучасність, гнучкість, структурованість наявної організаційної структури;

5,управлінські – ефективність і результативність діючої системи менеджменту, ефективність управління оборотними засобами, якістю, виробничими, закупівельними та збутовими процесами, дієвість системи мотивування персоналу;

6, інноваційні — системи і методи розробки та впровадження нових технологій, продуктів, послуг, наявність і впровадження "ноу-хау";

7, спадкові — ринкова культура підприємства, традиції, історія розвитку; 8, економічні — наявність джерел фінансування, платоспроможність, прибутковість, рентабельність; 9, географічні – розміщення, близькість до джерел матеріальних і людських ресурсів, ринків збуту, транспортних шляхів та каналів розподілу.