- •1. Понятие кризиса, кризисной ситуации
- •2. Признаки кризисных явлений
- •3. Причины возникновения кризисных ситуаций
- •4. Критерии классификации кризисных явлений
- •5. Классификация кризисных явлений на микроуровне
- •6. .Класифікація кризових явищ на макрорівні.
- •7.Системні параметри кризових ситуацій.
- •8.Симптоми кризи.
- •9.Характеристика потенційної, прихованої та реальної кризи.
- •10.Поняття стратегічної та локальної кризи.
- •11. Поняття кризових явищ в економіці підприємства та їх ознаки
- •12. Теорія циклічного розвитку м.І.Туган-Барановського
- •13. Теоретичні розробки циклічного розвитку м.Д.Кондрат’єва
- •14. Короткі цикли розвитку економіки Дж. Кейнса
- •15. Поняття конкурентоспроможності підприємств в умовах ринкової економіки
- •16. Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства
- •17. Характерні риси економічного механізму виникнення кризового стану підприємства
- •18. Схема дії механізму виникнення кризового стану підприємства
- •19. Визначення мети антикризового управління
- •20. Поняття конкурентних переваг підприємства
- •22,Класифікація зовнішних чинників змін конкурентного статусу підприємства
- •23.Класифікація внутрішніх чинників змін конкурентного статусу підприємства
- •24, Організація розробки стратегічного плану підприємства
- •25,Поняття місії,концепціі,мети діяльності підприємства
- •26.Сутність, функції та вигоди стратегічного планування.
- •27.Вплив стратегії на успіх підприємництва.
- •29.Визначення впливу зовнішніх загроз на діяльність підприємства.
- •31.Значення стратегічного планування в організації антикризового управління.
- •30.Визначення стратегічних альтернатив у діяльності підприємства.
- •32. Поняття та характеристики економічної кон’юнктури.
- •33.Характеристика кризи, депресії,пожвавлення,під’йому.
- •34.Мета й завдання прогнозування економічної кон’юнктури.
- •35.Методи прогнозування економічної кон’юнктури в процесі антикризового управління.
- •36. Типові контрольні показники ефективного управління підприємством.
- •37.Анализ эффективности управления оборотными средствами компании.
- •41.Створення інформаційної мережі подолання кризових явищ.
- •38. Аналіз стану управління підприємством Аналізуючи діючу систему керування, необхідно встановити наступне:
- •39. Завдання антикризового управління
- •44.Роль і значення інноваційних заходів у подоланні кризових явищ.
- •40. Основні елементи концепції антикризового управління
- •42.Етапи впровадження заходів антикризового управління.
- •45.Роль і значення диверсифікації виробництва як методу антикризового управління.
- •45. Роль і значення диверсифікації виробництва як методу антикризового управління.
- •52. Модель циклу стратегічного управління реструктуризацією підприємства.
- •46.Завдання й стиль управління в кризових ситуаціях.
- •47. Дайте характеристику поняття реструктуризації, його видів.
- •48.Зміст, склад, структура та компоненти реструктуризації.
- •49. Класифікація видів реструктуризації
- •50.Засоби здійснення реструктуризації.
- •51.Методологія ефективного управління реструктуризацією.
- •57.Обґрунтування санаційного процесу для суб'єкта господарювання
- •51.Методологія ефективного управління реструктуризацією.
- •53.Концептуальна схема комплексної реструктуризації підприємства.
- •54.Зміст санації (фінансового оздоровлення) суб’єкта господарювання.
- •56.Програма й план проведення санації.
- •55.Структурні елементи санації. Формування стратегічних цілей і тактики проведення санації.
30.Визначення стратегічних альтернатив у діяльності підприємства.
В основі вироблення стратегії підприємства, формування його стратегічного набору лежить принцип альтернативності розвитку підприємства і його бізнесу, альтернативність у вирішенні проблем розвитку і конкурентної поведінки тощо, тобто альтернативність у стратегічному виборі.
На основі сформульованої місії та мети (цілей) підприємства, а також даних зовнішнього і внутрішнього аналізу, формулюються (розробляються) різноманітні можливі варіанти розвитку підприємства, тобто визначаються можливі шляхи досягнення цілей при реалізації виявлених можливостей (так як стратегія підприємства є ніщо інше, як визначення економічних можливостей підприємства на перспективу).
Ці варіанти охоплюють різноманітні погляди на дане підприємство і утворюють стратегічні альтернативи його діяльності в майбутньому (тобто, альтернативні варіанти реалізації виявлених можливостей, себто потенціалу підприємства).
Кожна з альтернативних стратегій, виходячи з прогнозу розвитку зовнішнього оточення, повинна представляти конкретну програму розвитку даного підприємства, яка надається до реалізації і є зорієнтована на досягнення успіху.
Зміст основних стратегічних альтернатив:
-Стабілізація передбачає підтримку існуючих видів діяльності. її обирають фірми, що діють у сформованих галузях зі стабільною технологією або які займають домінуюче становище на ринку. Конкретним варіантом цього типу стратегічної альтернативи є утримання фірмою існуючої частки на ринку.
-Зростання передбачає розширення фірми різними способами - шляхом інтенсифікації (ринку або продукту), інтеграції (вертикальної, горизонтальної), диверсифікації. Цю стратегічну альтернативу обирають фірми, що діють у динамічних галузях зі швидкою зміною технології.
-Скорочення передбачає різноманітні варіанти перегрупування (в бік скорочення) бізнесу фірми для підвищення його ефективності: скорочення витрат, скорочення бізнесу, "швидкого успіху", ліквідацію.
-Виживання передбачає зміну організації маркетингу і виробництва, перегляд товарної і цінової політики, жорстку економію ресурсів, удосконалення систем управління для захисту існуючого бізнесу фірми. Цю стратегічну альтернативу можна розглядати як крайній варіант стабілізуючої стратегії у випадку занепаду діяльності фірми (фірма опиняється на межі банкрутства). Однак вона не може бути надто тривалою, оскільки це не відповідає інтересам керівництва, акціонерів, працівників.
Комбіновані стратегічні альтернативи є поєднанням попередніх.
32. Поняття та характеристики економічної кон’юнктури.
Під економічною кон'юнктурою розуміється напрямок і ступінь зміни економічних процесів на основі зіставлення їхніх окремих елементів у динаміці. Залежно від економічного суб'єкта прийнято виділяти кон'юнктуру світового ринку, народногосподарську кон'юнктуру і кон'юнктуру її елементів (галузеву, регіональну, територіальну тощо).
Відповідно до особливостей аналізу виділяється загальна та спеціальна кон'юнктура.
Розглядаючи кон'юнктуру народного господарства, ми, звичайно, вивчаємо зміну характеру розвитку окремих її галузей і одержуємо загальну кон'юнктуру кожної галузі, що входить до складу народногосподарського комплексу. Проте при дослідженні кон'юнктури окремої галузі або регіону вивчаються зміни її елементів.
Така кон'юнктура називається спеціальною і поділяється на просту і диференційну.
Проста спеціальна кон'юнктура характеризує ступінь зміни елементів певної галузі або регіону в конкретний момент порівняно з попереднім моментом. Така кон'юнктура рівнозначна загальній кон'юнктурі, і порядок її дослідження аналогічний.
Наприклад, виробництво бавовняних тканин поточного року знизилося порівняно з попереднім роком на 50%. У цьому випадку можна говорити про знижувальну просту кон'юнктуру в галузі.
Дещо інакше формується диференційна кон'юнктура. Тенденція розвитку окремих галузей може бути однаковою (знижувальною або підвищувальною), проте ступінь їх напруги може бути різним. Зростання цін, обсягу виробництва може спостерігатися в усіх галузях, проте темп зростання істотно відрізнятиметься.
Тоді говорять про диференційну кон'юнктуру. Іншими словами, диференційна кон'юнктура - це проста кон'юнктура окремої галузі, але взята у порівнянні або відношенні до простої кон'юнктури іншої галузі. Кон'юнктура конкретного товарного ринку не розвивається ізольовано. Вона пов'язана із загальногосподарською кон'юнктурою і кон'юнктурою інших товарних ринків.