- •Філософія
- •Релігієзнавство
- •Естетика
- •Передмова
- •Авторський колектив:
- •Філософія
- •Філософія: коло її проблем і роль у суспільстві
- •Поняття світогляду та його історичні типи: міфологічний, релігійний, філософський
- •Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії
- •Філософія у системі культури. Функції філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 антична філософія
- •Умови виникнення, особливості та етапи розвитку античної філософії
- •Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції (мілетська, піфагорійська школа, Геракліт, елеати, античний атомізм)
- •Філософські ідеї періоду високої класики
- •Ідеї та школи завершального етапу розвитку античної філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 філософія середньовіччя
- •Історичні та соціокультурні умови формування середньовічної філософії
- •Характерні риси та проблематика середньовічної філософії
- •Вихідні ідеї патристики
- •Схоластика як провідний напрям середньовічного філософствування
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 філософія відродження
- •Історичні передумови та культурні чинники формування філософії Відродження
- •Натурфілософія і нове природознавство Відродження
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5 філософія нового часу та епохи просвітництва
- •Історичні й соціокультурні умови становлення філософії Нового часу та Просвітництва
- •Основні здобутки раціоналізму Нового часу
- •Філософія Просвітництва
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Історичні та соціокультурні передумови формування класичної німецької філософії
- •«Критична філософія» і. Канта
- •Система і метод г. Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Марксистська філософія: основні ідеї
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Додаткова
- •Тема 7 західна філософія кінця хіх-хх століть
- •Історичні та соціально-культурні передумови виникнення некласичної філософії
- •Основні течії західної некласичної філософії кінця хіх - початку хх ст.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8 історія української філософії
- •Філософська думка у культурі Київської Русі XI-xіv ст.
- •Філософія України XV-xviiі ст.
- •Українська філософія хіх - першої третини хх ст.
- •Розвиток філософської думки в Україні хх - ххі століття
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9 діалектика як учення про розвиток
- •Діалектика та її історичні форми
- •Принципи і закони діалектики
- •Категорії діалектики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10 філософське вчення про буття
- •Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про будову матерії
- •Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література:
- •Тема 11 проблема людини у філософії
- •Проблема антропосоціогенезу
- •Єдність біологічного і соціального в людині
- •Проблема сенсу життя людини
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 12 свідомість, її походження та сутність
- •Постановка проблеми свідомості у філософії
- •Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості
- •Структура свідомості. Свідоме та несвідоме
- •Свідомість і самосвідомість
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 13 пізнання та освоєння людиною світу
- •Філософське вчення про пізнання
- •Методи і форми наукового пізнання
- •Істини як ідеал і мета пізнання
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 14 предмет соціальної філософії
- •Предмет і структура соціальної філософії
- •Структурованість соціальної системи
- •Історична періодизація суспільного розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 15 суспільне виробництво як спосіб буття людини в культурі
- •Матеріальна культура та її структура
- •Духовна культура та її структура
- •Основні терміни
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 16
- •Політика та політична система суспільства. Структура політики
- •Держава як основний політичний інститут
- •Правова держава та громадянське суспільство
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 17 філософія історії
- •Історія як предмет філософії
- •Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства
- •Рушійні сили історії та проблема її сенсу
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 18 стратегія майбутнього
- •Опозиція “модерн – постмодерн” у культурному та цивілізаційному поступі людства
- •Глобальні проблеми сучасності як негативні наслідки культури модерну
- •Феномен глобалізації у сучасному цивілізаційному розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 19 логіка як філософська і наукова дисципліна
- •Предмет логіки. Форми абстрактного мислення
- •Міркування та його структура
- •Принципи і закони правильного мислення
- •Формальна та сучасна логіка
- •Функції та значення логіки
- •Логічна культура особистості
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 20
- •Поняття як форма абстрактного мислення
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Логічні операції над поняттями
- •Судження як форма абстрактного мислення
- •Прості судження та їх структури
- •Відношення між простими атрибутивними судженнями за логічним квадратом
- •Види складних суджень, створених за допомогою логічних сполучників
- •Умовивід як форма абстрактного мислення
- •Дедуктивний умовивід
- •Недедуктивні умовиводи: індукція, аналогія
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 21 логічні основи аргументації
- •Доведення і спростування
- •Правила і помилки в доведенні та спростуванні
- •Суперечка та її види
- •Історія мистецтва суперечок
- •Класифікація, основні принципи і правила ведення суперечки
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Релігієзнавство
- •Тема 22
- •Релігієзнавство як одна з філософських наук
- •Релігія як форма суспільної свідомості, її елементи та структура
- •Функції релігії та її роль у житті суспільства
- •Історичні типи та форми релігії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 23 ранні релігійні вірування та етнонаціональні релігії
- •Первісні релігійні вірування Умови виникнення та характеристика основних форм первісних вірувань
- •Закономірності появи та особливості віровчення і культу
- •Релігія Стародавнього Єгипту
- •Релігії Греції та Риму
- •Зороастризм
- •Релігії Стародавнього Китаю
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Тема 24 світові релігії: буддизм, християнство, іслам
- •Буддизм Походження буддизму та його ідейні джерела
- •Віровчення буддизму
- •Напрями буддизму
- •Християнство як світова релігія Ідейні витоки та еволюція християнства
- •Основи християнського віровчення
- •Особливості християнського культу
- •Виникнення ісламу
- •Віровчення ісламу
- •Основні напрями в ісламі
- •Іслам в Україні
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Тема 25 історія і сучасний стан релігій в україні
- •Запровадження християнства в Київській Русі
- •Греко-католицизм
- •Католицизм
- •Протестантизм
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 26 релігя в сучасному світі
- •Специфіка розвитку релігії в сучасну епоху: релігійний модернізм та фундаменталізм
- •Неорелігії: причини їх виникнення і класифікація.
- •Діяльність нетрадиційних релігійних рухів (нрр) у сучасній Україні
- •Свобода совісті
- •Забезпечення в незалежній Україні свободи свісті
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 27 предмет етики
- •Розуміння етики у добу Середньовіччя
- •Розуміння етики у Новий час та епоху Просвітництва
- •Походження моралі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 28 поняття і структура моральної свідомості та категорії етики
- •Категорії етики
- •Основні терміни
- •Література
- •Тема 29 моральний світ людини. Проблеми прикладної етики
- •Поняття моральної необхідності і моральної свободи
- •Любов як сутнісна засада людського буття
- •Проблеми прикладної етики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Естетика
- •Тема 30 естетика як філософська наука. Коло її проблем і завдання
- •Формування предмету естетики в межах філософського знання. Естетика як самостійна наука
- •Естетика в структурі міжпредметних зв’язків. Естетика і мистецтво. Естетика і мистецтвознавство
- •Основні терміни
- •Література
- •Тема 31 мистецтво як предмет естетичного аналізу
- •Сучасна естетика про природу і сутність видоутворення в мистецтві
- •Основні терміни
- •Питання та завдвння для самоконтролю
- •Література
Основні напрями в ісламі
В ісламі у другій половині VII ст. виникли три напрями: харіджити (арабськ., «хараджа» – виступати, перше в ісламі релігійно-політичне угрупування), суніти і шиїти (арабськ. «шиа» – прихильники). Харіджитські общини були розповсюджені в середньовіччі, на сьогодні втратили свій вплив (азракити, ібадіти тощо).
Суннізм є потужнішим напрямом в ісламі, майже 90% мусульман світу відносяться до нього. У суннізмі впродовж історичного розвитку не виникали особливі течії або секти. Тільки у Новий час як релігійно-політичний рух з'явилися ваххабіти. Поділ ісламу на суннізм і шиїзм відбувся в результаті політичної боротьби за престол халіфату. Суннізм, який спирається на Коран і Сунну, був офіційною релігією Арабського Халіфату. Послідовники суннізму визнавали законність влади перших чотирьох халіфів, а шиїти вважали єдиним законним керманичем четвертого халіфа Алі – двоюрідного брата і зятя Мухаммеда. Гаслом шиїтів був принцип спадкової духовної влади, тобто надання трону халіфів спочатку Алі, а після його смерті – його нащадкам (так виникло вчення про імамат). Послідовники шиїзму імаміти визнають 12 імамів із числа прямих нащадків Алі.
Згідно з ученням імамітів, у кінці IX ст. дванадцятий за рахунком імам – Мухаммед бен Аль-хасан – таємничо зник («ал-Ка'їм» – прихований). Шиїти поклоняються цьому імаму і вірять, що перед Страшним Судом з'явиться махді для встановлення на землі рівності й справедливості. Шиїти, як і сунніти, визнають святість Корану, але в Сунні визнають лише ті хадіси, авторами яких є четвертий халіф Алі та його послідовники. Разом із тим шиїти мають власні «священні писання» – ахбари, куди входять хадіси, пов'язані з ім'ям Алі. Місцями поклоніння у шиїтів окрім Мекки є Неджеф, Кербела (Ірак), Кум і Мешхед (Іран). Найбільш впливовимми духовними особами у шиїтів вважаються крупні мулли (муджтахіди).
Серед мулл найавторитетнішими і шанобливішими є учені-теологи, яким надається звання аятолла| («божественне знамення»), а за вищий ранг в гілці шиїта ісламу вважається «великий аятолла» («віддзеркалення Аллаха»). На відміну від сунітского ісламу, у шиїтів широко поширений культ мучеників. Є свято «ашура», або «шахсей-вахсей», на честь загибелі сина халіфа Алі – імама Хусайна. Сунніти і шиїти дотримуються різних релігійно-правових шкіл (мазхабів). У суннізмі прийняті ті, що виникли в VIII - XI ст.: ханіфітська, малікітська, шафіїтська, ханбалітська. Усі суннітські мазхаби вважаються правовірними, рівноправними, і мусульмани можуть дотримуватися будь-якого з них та навіть змінювати їх. Переваги тієї чи іншої релігійно-правової школи серед того чи іншого народу визначається відносинами, що традиційно склалися. У шиїзмі впливом користується юридична школа джафаритського напряму. В даний час шиїти живуть в основному в Ірані, Іраку, Лівані, Йемені й Бахрейні. Є прихильники шиїзму в Афганістані, Пакистані, Індії, Сирії. Шиїтами також є багато мусульман Азербайджану і частково мусульмани Таджикистану.
Суфізм
Суфізм – містико-аскетичний напрям в ісламі. Його виникнення датується VІІІ- ІХ ст. Систематизатором суфізму був мусульманський богослов аль-Газалі (ХІ–ХІІ ст.), який фактично ввів суфізм до ортодоксального сунізму. Суфізм (від. арабськ. «суф» – «вовна») закликає до відходу від діяльнісного життя до аскетизму та відлюдництва й безпосереднього спілкування з Богом (містицизм), переносить свою увагу із зовнішнього, обрядового (екзотеричного) у релігійному богослужінні на внутрішнє (езотеричне). У суфізмі з його значною кількістю напрямів чітко були сформовані організаційні форми, що остаточно склалися до ХІІ ст. Вони отримали назву «братства» або «ордени» – тарікі (від «таріка» – містичний шлях, метод). Тарікат, або система тарікату (синонім суфізму), означає містичний шлях чи систему підготовки до суфійського шляху. Необхідно зазначити, що на сьогодні суфізм отримав розповсюдження як серед суннітів, так і серед шиїтів. Суфії значну увагу приділяли розмірковуванню над змістом сур Корану, молитвам, постуванню, медитативно-трансовим вправам та мали на меті отримання екстатичного досвіду. У пошуках пізнання Бога використовували вервицю, містичну музику й танці.