- •Філософія
- •Релігієзнавство
- •Естетика
- •Передмова
- •Авторський колектив:
- •Філософія
- •Філософія: коло її проблем і роль у суспільстві
- •Поняття світогляду та його історичні типи: міфологічний, релігійний, філософський
- •Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії
- •Філософія у системі культури. Функції філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 антична філософія
- •Умови виникнення, особливості та етапи розвитку античної філософії
- •Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції (мілетська, піфагорійська школа, Геракліт, елеати, античний атомізм)
- •Філософські ідеї періоду високої класики
- •Ідеї та школи завершального етапу розвитку античної філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 філософія середньовіччя
- •Історичні та соціокультурні умови формування середньовічної філософії
- •Характерні риси та проблематика середньовічної філософії
- •Вихідні ідеї патристики
- •Схоластика як провідний напрям середньовічного філософствування
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 філософія відродження
- •Історичні передумови та культурні чинники формування філософії Відродження
- •Натурфілософія і нове природознавство Відродження
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5 філософія нового часу та епохи просвітництва
- •Історичні й соціокультурні умови становлення філософії Нового часу та Просвітництва
- •Основні здобутки раціоналізму Нового часу
- •Філософія Просвітництва
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Історичні та соціокультурні передумови формування класичної німецької філософії
- •«Критична філософія» і. Канта
- •Система і метод г. Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Марксистська філософія: основні ідеї
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Додаткова
- •Тема 7 західна філософія кінця хіх-хх століть
- •Історичні та соціально-культурні передумови виникнення некласичної філософії
- •Основні течії західної некласичної філософії кінця хіх - початку хх ст.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8 історія української філософії
- •Філософська думка у культурі Київської Русі XI-xіv ст.
- •Філософія України XV-xviiі ст.
- •Українська філософія хіх - першої третини хх ст.
- •Розвиток філософської думки в Україні хх - ххі століття
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9 діалектика як учення про розвиток
- •Діалектика та її історичні форми
- •Принципи і закони діалектики
- •Категорії діалектики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10 філософське вчення про буття
- •Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про будову матерії
- •Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література:
- •Тема 11 проблема людини у філософії
- •Проблема антропосоціогенезу
- •Єдність біологічного і соціального в людині
- •Проблема сенсу життя людини
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 12 свідомість, її походження та сутність
- •Постановка проблеми свідомості у філософії
- •Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості
- •Структура свідомості. Свідоме та несвідоме
- •Свідомість і самосвідомість
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 13 пізнання та освоєння людиною світу
- •Філософське вчення про пізнання
- •Методи і форми наукового пізнання
- •Істини як ідеал і мета пізнання
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 14 предмет соціальної філософії
- •Предмет і структура соціальної філософії
- •Структурованість соціальної системи
- •Історична періодизація суспільного розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 15 суспільне виробництво як спосіб буття людини в культурі
- •Матеріальна культура та її структура
- •Духовна культура та її структура
- •Основні терміни
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 16
- •Політика та політична система суспільства. Структура політики
- •Держава як основний політичний інститут
- •Правова держава та громадянське суспільство
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 17 філософія історії
- •Історія як предмет філософії
- •Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства
- •Рушійні сили історії та проблема її сенсу
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 18 стратегія майбутнього
- •Опозиція “модерн – постмодерн” у культурному та цивілізаційному поступі людства
- •Глобальні проблеми сучасності як негативні наслідки культури модерну
- •Феномен глобалізації у сучасному цивілізаційному розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 19 логіка як філософська і наукова дисципліна
- •Предмет логіки. Форми абстрактного мислення
- •Міркування та його структура
- •Принципи і закони правильного мислення
- •Формальна та сучасна логіка
- •Функції та значення логіки
- •Логічна культура особистості
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 20
- •Поняття як форма абстрактного мислення
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Логічні операції над поняттями
- •Судження як форма абстрактного мислення
- •Прості судження та їх структури
- •Відношення між простими атрибутивними судженнями за логічним квадратом
- •Види складних суджень, створених за допомогою логічних сполучників
- •Умовивід як форма абстрактного мислення
- •Дедуктивний умовивід
- •Недедуктивні умовиводи: індукція, аналогія
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 21 логічні основи аргументації
- •Доведення і спростування
- •Правила і помилки в доведенні та спростуванні
- •Суперечка та її види
- •Історія мистецтва суперечок
- •Класифікація, основні принципи і правила ведення суперечки
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Релігієзнавство
- •Тема 22
- •Релігієзнавство як одна з філософських наук
- •Релігія як форма суспільної свідомості, її елементи та структура
- •Функції релігії та її роль у житті суспільства
- •Історичні типи та форми релігії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 23 ранні релігійні вірування та етнонаціональні релігії
- •Первісні релігійні вірування Умови виникнення та характеристика основних форм первісних вірувань
- •Закономірності появи та особливості віровчення і культу
- •Релігія Стародавнього Єгипту
- •Релігії Греції та Риму
- •Зороастризм
- •Релігії Стародавнього Китаю
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Тема 24 світові релігії: буддизм, християнство, іслам
- •Буддизм Походження буддизму та його ідейні джерела
- •Віровчення буддизму
- •Напрями буддизму
- •Християнство як світова релігія Ідейні витоки та еволюція християнства
- •Основи християнського віровчення
- •Особливості християнського культу
- •Виникнення ісламу
- •Віровчення ісламу
- •Основні напрями в ісламі
- •Іслам в Україні
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Тема 25 історія і сучасний стан релігій в україні
- •Запровадження християнства в Київській Русі
- •Греко-католицизм
- •Католицизм
- •Протестантизм
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 26 релігя в сучасному світі
- •Специфіка розвитку релігії в сучасну епоху: релігійний модернізм та фундаменталізм
- •Неорелігії: причини їх виникнення і класифікація.
- •Діяльність нетрадиційних релігійних рухів (нрр) у сучасній Україні
- •Свобода совісті
- •Забезпечення в незалежній Україні свободи свісті
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 27 предмет етики
- •Розуміння етики у добу Середньовіччя
- •Розуміння етики у Новий час та епоху Просвітництва
- •Походження моралі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 28 поняття і структура моральної свідомості та категорії етики
- •Категорії етики
- •Основні терміни
- •Література
- •Тема 29 моральний світ людини. Проблеми прикладної етики
- •Поняття моральної необхідності і моральної свободи
- •Любов як сутнісна засада людського буття
- •Проблеми прикладної етики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Естетика
- •Тема 30 естетика як філософська наука. Коло її проблем і завдання
- •Формування предмету естетики в межах філософського знання. Естетика як самостійна наука
- •Естетика в структурі міжпредметних зв’язків. Естетика і мистецтво. Естетика і мистецтвознавство
- •Основні терміни
- •Література
- •Тема 31 мистецтво як предмет естетичного аналізу
- •Сучасна естетика про природу і сутність видоутворення в мистецтві
- •Основні терміни
- •Питання та завдвння для самоконтролю
- •Література
Греко-католицизм
На західноукраїнських землях, які потрапили під владу Речі Посполитої, при активній діяльності єзуїтів (орден заснований 1534 р. Ігнатієм Лойолою для боротьби з Реформацією) було розпочато підготовку до унії православної і католицької церков. Ця підготовка передбачала дезорганізацію та дискредитацію православної церкви. Робилися спроби встановити незалежну від Москви метрополію з центром у Києві. У 1583 р. київським митрополитом було обрано Онисифора Дівочку, який всупереч канонам православної церкви дозволив одружитися всім своїм єпископам, навіть призначав священиками багатоженців, що обурювало віруючих. Унія в речі Посполитій розглядалася Римом як компенсація втрат, завданих йому Реформацією. Ідею зближення з Римом підтримувала і частина православного духовенства. У 1590 р. львівський єпископ Г.Балабан, роздратований втручанням у справи Константинопольського патріарха, порушив питання про унію на таємній зустрічі єпископів у Белзі. Його підтримали єпископи луцький К.Терлецький, холмський – Д.Збируйський, пінський – Л.Пелчицький. Після таємних переговорів із представниками короля та Папи вони погодилися на унію, якщо буде збережено традиційні православну літургію, обряди, а також деякі звичаї (право священників на шлюб). Натомість вони приймали верховенство Риму в усіх справах та догми.
Звістку про підготовку унії громада сприйняла з великим обуренням. Князь К.Острозький назвав єпископів “вовками в овечій шкурі” і закликав віруючих до протесту. Г.Балабан змушений був зректися своїх намірів. Проте інші єпископи – І.Потій та К.Терлецький – поїхали до Риму та передали прохання єпископів православної церкви щодо унії з Римською церквою, підписали Символ віри («філіокве»), визнали верховну владу Папи, постанови Флорентійського й Тридентського соборів. Папського буллою уніатській церкві забезпечувалося збереження східних обрядів, право священників на шлюб, дозвіл київським митрополитам призначати єпископів на місцях.
6 -10 жовтня 1596 р. у Бресті відбулися одночасно два собори – православний та уніатський. Проте постанову православного собору король ігнорував. Православ’я опинилося фактично поза законом. Згодом це спричинило антикатолицький козацький рух під проводом С.Наливайка, гетьмана П. Сагайдачного. Проти унії виступали братства, в тому числі Київське, яке засноване у 1615 р. Братства сприяли просвіті населення. Саме при підтримці Львівського братства І.Федоров зміг надрукувати в 1574 р. “Апостол” – першу друковану книгу в Україні.
1772 р. відбувся перший поділ Речі Посполитої, за яким Галичина опинилася під Австрією. Це значно полегшило становище українців, оскільки було обмежено сваволю шляхти жорсткими австрійськими законами. З 1774 р. церква називається греко-католицькою і дістає рівні права з римо-католицькою. У Львові засновано греко-католицьку семінарію. До 1946 р. в Західній Україні існувало 3 тис. греко-католицьких і 250 православних парафій. 1946 р. радянська влада звинуватила греко-католицьку церкву в колабораціонізмі з фашистами й підтримці повоєнного повстанського руху. До Сибіру було вислано значну частину духовенства, у тому числі митрополита Й.Сліпого. Під впливом державних органів священик Г.Костельник організував рух за розрив з Римом. У березні 1946 р. було скликано синод, на якому було прийнято рішення про скасування Брестської унії 1596 р., розрив із Римом і “возз’єднання греко-католицької церкви з Російською православною церквою.
Рух за відновлення греко-католицької церкви набув розмаху з 1987 р. Створений Комітет захисту Української католицької церкви звернувся до державних органів влади, зарубіжних релігійних центрів, зокрема Ватикану. 30 листопада 1989 р. Рада в справах релігії при Раді Міністрів УРСР зробила заяву про реєстрацію релігійних громад греко-католиків. Сьогодні греко-католицька церква об’єднує біля мільйона віруючих, має 76 монастирів, 9 навчальних закладів. Перебуваючи в підпіллі, церква зберегла свої ієрархічні структури. Навесні 1992 р. Мирослав Кардинал Любачівський, тодішній глава церкви, повернувся з еміграції до Львова. Після його смерті церкву очолив Верховний Архієпископ Блаженнійший Любомир Кардинал Гузар.