12. Вищі органи упр-ня підприємствами та організаціями в Україні

Окрім внутрішніх органів управління підпр-ми та орг-ми існують вищі органи загальнодерж упр-ня всіма суб’єктами господарювання. Формування і функціонування таких органів є об’єктивно необхідним й доцільним.

Чинну систему в Україні загальнодерж упр-ня підпр-ами, орг-ми та ін первинними ланками нац ек можна представити так.

Президент України, як глава держави, в рамках повноважень, визначених Конят-єю України, керує всіма сферами діяльності суп-ва, включаючи економіку. З цією метою він видає відповідні укази й повноваження, проводить ділові зустрічі та наради з посадовими особами, здійснює робочі поїздки в регіони, відвідує підприємства (організації). Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Президента. ВРУ бере участь в упр-ні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано, через формування необхідної законодавчої бази.

Центральну виконавчу владу держави репрезентує Каб Мін України, який практично реалізує соц-ек політику країни, координує та спрямовує діяльність конкретних ланок нац економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади – міністерство, державні комітети, агентства, інші установи.

Центральними органами виконавчої влади, керівники яких входять безпосередньо до складу Каб Мін та які утворюють систему держ управління суб’єктами господарювання, є конкретні міністерства, комітети та інші центральні відомства.

Основними складовими елементами чинної системи загальнодерж управління сферою економіки служать галузеві та функціональні міністерства. Будь-яке міністерство очолює міністр, який має кількох заступників.

До вищих органів держ управління підприємствами належать також державні комітети та інші центральні органи, статус яких прирівнюється до статусу Держ комітету Укр: по водному господарству; по земельних ресурсах; з енергозбереження і т. д..

Крім того функціонують центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Конкретні функції, що їх виконують центральні регіони державного управління, визначено здебільшого їхньою назвою. Пояснення здійснюваних функцій потребують лише деякі центральні органи управління, зокрема:

- Міністерство економіки – визначає головні напрями економічної політики держави, спрямовує зовнішньоекономічну діяльність і торгівлю;

- Фонд державного майна – проектує й реалізує щорічні програми приватизації державних підприємств;

- Державне казначейство – розробляє й реалізує плани фінансування переважно організацій, діяльність яких здійснюється за рахунок державного бюджету.

13. Визначення і класифікація основних фондів

Процес виробництва здійснюється за умови поєднання робочої сили і засобів вир-ва. Засоби вир-тва; склад із засобів праці та предметів праці. У вартісному виразі вони становлять виробничі фонди (виробничі засоби) підприємства, які поділяються на основні та оборотні. Гол-ми ознаками осн фондів є термін їх експлуатації (більше одного календарного року), вартість і спосіб її перенесення. Основні фонди поділяються на осн вирчі та осн невир фонди.

До основних виробничих фондів відносять засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва упродовж тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами.

Основні невир фонди не беруть безпосередньої участі в процесі вир-ва. Джерелом відтворення їх є прибуток підприємства, тоді як джерелом простого відтворення основних виробничих фондів є амортизаційні відрахування. До основних невиробничих фондів належать фонди житлово-комукальних господарств, будинки відпочинку, спортивні табори, дошкільні установи, об'єкти соц-побут призначення.

У промисловості залежно від сфери функціонування основні виробничі фонди поділяються на пром-вир та непром-вир.

До пром-вир фондів належать засоби праці підприємства, призначені для вир-ва промпродукції. Непром-вир фонди — це засоби праці непром підпр-в (підпр-ва с/г призначення, ремонтно-будівельні дільниці, транспортні цехи та ін.).

Класифікують основні фонди за видами, функціональною ознакою, галузевою належністю, віковим складом.

Видова клас-я ОФ, що застосовується в БО (згідно з П(С)БО 7), така: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); робоча і продуктивна худоба; багаторічні насадження; інші основні фонди.

Відповідно до податкового обліку ОФ класифікують за функціональним призначенням на три групи : 1 група - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої. 2 група - транспортні засоби, меблі, конторське (офісне) обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації. 3 група - інші ОФ, що не увійшли до 1 та 2 груп, вкл с/г машини й знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження.

Згідно з наведеною вище класифікацією та роллю, яку відіграють у процесі виробництва види ОФ, розрізняють активну (ОФ, що беруть безпосередню участь у процесі вир-ва. Це машини та устаткування, інструменти, прилади та пристрої для вимірювання тощо) та пасивну частини ((будівлі, споруди) належать основні фонди, що забезпечують нормальне функціонування виробничого процесу, створюють умови для цього).

Співвідношення різних груп ОФ у загальній їх вартості становить функціональну (технологічну) структуру основних фондів.Чим більша питома вага активної частини ОФ, тим прогресивніша їх структура.