3.3.4 Середнє значення коефіцієнта використання вантажопідйомності
На кільцевих маршрутах і на маятникових маршрутах з|із| вантажем|тягарем| в обох напрямках|направленнях| перевозяться вантажі|тягарі| різних класів, тобто з|із| різною величиною коефіцієнта використання вантажопідйомності. У цих випадках середнє значення коефіцієнта визначається за формулою:
(3.12)
де γ1,2|...n – коефіцієнт використання вантажопідйомності при перевезенні вантажу|тягаря| з|із| пункту 1,2...n;
п – кількість пунктів завантаження|навантажування| вантажів|тягарів| при роботі автомобіля на одному маршруті (2 на маятниковому і 3 на кільці).
На першому маршруті отримаємо|одержуватимемо|:
3.3.5 Годинна|годинникова,часова,вартова| продуктивність автомобіля
Продуктивність автомобіля WQ| і WP| за годину часу визначається за формулами:
(3.13-3.14)
Продуктивність автомобіля для того ж маршруту складе:
3.3.6 Час нульового пробігу
Час нульового пробігу Т0 визначається за формулою:
(3.15)
де LO1| – перший нульовий пробіг від АТП до першого пункту завантаження|навантажування|, км;
L02| – другий нульовий пробіг від останнього місця розвантаження до АТП, км;
LХ| – остання холоста|холоста| поїздка на маршруті, тобто відстань між останнім пунктом розвантаження і першим пунктом завантаження|навантажування|, яку автомобіль на останньому обороті|звороті,оберті| не виконує, а повертається в гараж, км;
VT –| технічна швидкість, км/год.
Приймемо, що АТП знаходиться|перебуває| в центрі трикутника розміщення вантажних пунктів А, Б і В. Будується трикутник розміщення вантажних пунктів в масштабі. З|із| кожного пункту проводиться лінія на середину протилежної сторони. У точці перетину ліній буде знаходиться|перебуває| АТП (рис. 4). Заміряється відстань від АТП до кожного пункту вантаження|навантажування|, з урахуванням|з врахуванням| масштабу це буде нульовим пробігом для даного пункту.
Рисунок 4 – Схема для оцінки відстані від АТП до пунктів завантаження|навантажування| і розвантаження
Для кільцевих маршрутів слід виконати аналіз, вирішуючи|рішати,розв'язати| наступне|слідуюче| рівняння:
LO1| + LO2| - LХ| → min| .
Потрібно послідовно вирішити|рішати,розв'язати| приведене рівняння, приймаючи початок першого завантаження|навантажування| спочатку в пункті А, потім в пункті Б і, нарешті|урешті|, в пункті В. Приймається такий варіант, при якому вийде мінімальний загальний|спільний| нульовий пробіг.
Порядок|лад| підрахунку нульового пробігу покажемо на прикладі|зразку|.
Для четвертого маршруту (див. таблиця 4), коли завантаження|навантажування| починається|розпочинає,зачинає| в пункті В (В-Б-А-В), а останнє розвантаження здійснюється в пункті А (на ділянці АВ холостий|холостий| пробіг) загальний|спільний| пробіг рівний:
LO4| = lАТП-В| + lА-АТП| - lАВ| =9,2 + 5 - 10 = 4,2 км.
де lАТП-В| – пробіг автомобіля від АТП до пункту першого завантаження|навантажування| В, км;
lА-АТП| – пробіг автомобіля від пункту останнього розвантаження до АТП, км;
lАВ| = lХ|
Коли маршрут починається|розпочинає,зачинає| в пункті Б, в ньому ж він і закінчуватиметься (Б-А-В-Б), тоді
LO4| = lАТП-Б| + lБ-АТП| |- O = 11,4 + 11,4 = 22,8км|.
Для четвертого маршруту починати|розпочинати,зачинати| завантаження|навантажування| потрібно в пункті В, оскільки нульовий пробіг складе всього 4,2 км (а не 22,8 км, якщо перше завантаження|навантажування| почати|розпочинати,зачинати| в пункті Б).
На маятникових маршрутах з|із| навантаженою поїздкою в обох напрямах|направленнях| починати|розпочинати,зачинати| завантаження|навантажування| слід в найближчому від АТП пункті.
На першому маршруті можна починати|розпочинати,зачинати| завантаження|навантажування| в пункті А або Б. Із рис.4 видно|показний|, що відстань від пункту А до АТП менше ніж від пункту Б. Отже, перше вантаження|навантажування| потрібно починати|розпочинати,зачинати| в пункті А.
Час нульового пробігу визначається за формулою:
(3.16)
Для нашого прикладу|зразка|:
