29. Стратегічне, тактичне та оперативне планування операцій

Стратегічні рішення.

1. Стратегія товару визначає процес його виготовлення. Рішення пов’язані, з виробничими витратами і якістю товару. Рішення встановлюють нижню межу витрат та верхню межу якості.

2. Стратегія процесу – можливості процесу, котрі доступні для виробництва товару. Рішення по процесу прив’язують менеджмент до основних підходів стосовно технології, ресурсів, обслуговування.

3. Стратегія вибору місця знаходження. Рішення по місцезнаходженню підприємства можуть як покращити, так і погіршити бізнес.

4. Стратегія розміщення. Рішення по розташуванню потужностей, персоналу, складів і т. д. Будуть залежати від стратегії розміщення.

5. Стратегія людських ресурсів. Людські ресурси — основна та одна з дорогих частин будь-якого проекту, тому рішення, що приймаються в цій області, забезпечують успіх проекту.

6. Поставки та стратегія. Визначення того, що повинно бути зроблено, що необхідно закупити, доставка, ціна, ефективність постачання, принцип “точно вчасно”.

Тактичні рішення операційного менеджменту

1. Тактика управління запасами. Рішення по запасах повинні бути оптимальними для економії затрат на зберігання.

2. Тактика складання розкладів. Ефективність розкладів роботи та руху матеріальних ресурсів – основа своєчасного здійснення проекту.

3. Тактика по якості. Рішення повинні забезпечувати потрібну якість продукції

4. Тактика надійності та ремонту. Рішення повинні відповідати потрібному рівню надійності і ремонту обладнання.

У процесі оперативного планування здійснюється детальна розробка планів підприємства та його підрозділів — окремих виробництв, цехів, виробничих дільниць, бригад, навіть робочих місць — на короткі проміжки часу (місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну). При цьому розробка планів органічно поєднується з вирішенням питань організації їхнього виконання та поточного регулювання виробництва.

Оперативне планування поєднує два напрямки роботи. Перший напрямок, у рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення й випуску продукції, називається календарним плануванням. Другий напрямок включає роботи, що необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та регулювання виконання оперативних планів і ходу виробництва. Цей напрямок дістав назву диспетчирізацїї.

У системі оперативного керування виділяють кілька фаз:

планування
облік контроль аналіз регулювання	диспетчеризація

У процесі оперативного планування треба розв’язувати такі основні завдання:

● забезпечення виконання плану виробничої діяльності (випуск планової продукції в заплановані строки) за рівномірної роботи всіх підрозділів підприємства;

● установлення оптимального режиму роботи підприємства, що сприятиме найбільш ефективному й повному використанню устаткування та робочої сили;

● максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та обсягів незавершеного виробництва.

Оперативне планування здійснюється в масштабі всього підприємства як цехове (міжцехове), а для окремих цехів — у розрізі дільниць і робочих місць (внутрішньоцехове).