Стрічкові графіки.

Стрічкові графіки будуються на підставі допущення лінійної залежності виконання заданого обсягу робіт від минулого періоду часу. Тому при використанні таких графіків для планування і кон­тролю проекту можна не зазначати відсоток фізичної готовності об'єкта в точках, що відповідають графічному представленню виз­наченої роботи. Основну форму графічного зображення такого ти­пу (незамкнуті прямокутники-стрічки) показано на рис. 2.5 а, б.

Рис. 2.5. Стрічковий графік типу І: графік плану (а); графік звітності (б).

При підготовці інформації щодо складання звітів про вико­нання заданих обсягів робіт під попереднім стрічковим графіком планування паралельно йому будують графік звітності також у формі незамкнутого прямокутника. Потім, у міру зведення об'єкта, частину графіка, що знаходиться в прямій залежності від виконаних обсягів робіт (без обліку фактора часу), заштрихо­вуються.

Поточне виконання заданих обсягів будівельних робіт є фізичним процесом, який являє собою функцію дій (роботи), що може не збігатися з поточною датою звітного періоду. Порівнявши заштриховану частину графіка звітності з графіком плану­вання і поточною датою, одержують орієнтовну інформацію про можливість відставання чи випередження графіка ходу робіт відповідно з календарним планом.

Стрічкові графіки мають ряд переваг порівняно з іншими системами графічного представлення. Насамперед, це простота форми графічного зображення, яка сприяє відносно несклад­ному розумінню змісту, що є основною передумовою для ши­рокого використання їх. Правильність розуміння таких графіків досягається з досвіду практичного застосування їх на всіх рівнях керування. Крім того, вони дозволяють ширше трактувати планові показники і максимально використовувати графічну наочність; а отже потрібний значно менший обсяг ко­ригувальних робіт для порівняння із складнішими системами. Це має важливе значення на ранніх стадіях проектування і будівництва об'єкта, коли в проект часто вносять різні зміни і виправлення.

S-криві. Криві функціональних залежностей заданих об­сягів робіт (прогресії, криві ходи робіт), які називають також S-кривими, представляються лініями, побудованими в координатах нарощування виконання заданих обсягів будівельних робіт (вер­тикальна вісь) і часу (горизонтальна вісь).

Виконання будівельно-монтажних робіт оцінюється в оди­ницях грошових витрат, трудовитрат (чол/год), фактичної кількості витрачених будівельних матеріалів та інших показ­ників, що виражаються як у натуральних одиницях, так і в про­центному відношенні до попередньо підрахованих показників.

Конфігурація типової S-кривої визначається інтегруванням процесу виконання обсягів робіт за одиницю часу, внаслідок чо­го одержують наростаючий підсумок ходу робіт. Для більшості здійснюваних проектів початковий період характеризується повільним наростанням ресурсів, що витрачаються, на одиницю часу з наступним піковим станом і скороченням використання до кінця будівельного періоду (рис. 2.6).

Подібно до стрічкових графіків, криві залежностей мо­жуть виражати деякі аспекти складених планів. Після початку робіт з реалізації проекту дійсний хід їх показують засобами графічного зображення і порівнюють з відповідними показни­ками плану: при цьому характер нахилу кривої, що відбиває

Рис. 2.6. Побудова кривої функціональної залежності виконання

заданих обсягів робіт: провадження робіт за день (а); крива

залежності виконаних обсягів робіт, крива «S» (б).

дійсний хід виконання робіт, дає змогу одержати уявлення про перспективне виконання робіт. Однак таких оцінок з відповідною інтерпретацією можна досягти тільки при пра­вильному розумінні причин можливих відхилень від заплано­ваного ходу робіт, а також при ретельному аналізі поточних і майбутніх планів щодо організації керування виконанням про­екту. Принципи складання прогресій планування, звітів, вико­нання і порівняння показані на рис. 2.7.

Матричні розклади. Матричні розклади (матриці) широко використовуються при будівництві будинків підвищеної поверхо­вості. Застосування таких матриць дає змогу ефективно і надійно оформляти планові показники і взаємозв'язки сторін, зайнятих здійсненням процесу виробництва будівельних робіт.

Рис. 2.7. Планування і звітність виконання робіт:

поточне випередження запланованого процесу виконання робіт (1); поточний час випередження (2).

На рис. 2.8 показано типову матрицю (заповнена частко­во). Характерно, що вона має форму, близьку до графічного зо­браження поперечного перерізу, вертикального перерізу самого будинку. Горизонтальні лінії матриці відповідають поверхам будинку, починаючи з одного чи більше поверхів підвального приміщення аж до самого верхнього рівня перекриття.

Рис. 2.8. Матричний розклад робіт для будівництва підвищеної поверховості

Вертикальні лінії символізують не які-небудь конструктивні елемен­ти, а характеризують роботи, які виконують на кожному по­версі. Вони рахуються зліва направо, в хронологічному поряд­ку. Опис робіт наводиться біля верхнього кінця кожної лінії. При такій подачі послідовність виробництва будівельних робіт починається в нижньому лівому куті матриці і закінчуються в правому верхньому.

Оцінювання ходу виконання календарного плану проекту. Як і для вартості, важливо продумати діючі й ефективні методи для нагромадження інформації про реальне виконання проекту. Як правило, спостереження за ходом робіт спостерігають інспек­тори і проекти-менеджери. Потім завершена робота оцінюється.

Графік, що відображає залежність ступеня завершення про­екту від частки бюджетних витрат, показано на рис. 2.9.