Моніторинг

У період освоєння інвестицій (реалізації інвестиційного проекту) кон'юнктура інвестиційного ринку піддається істотним, іноді значним коливанням.

Рис. 2.9. Співвідношення завершеності роботи і видатки по ній

Здійснення інвестиційного проекту займає тривалі періоди часу від ідеї до випуску продукції і досягнення проектної потуж­ності. У цей період усі суб'єкти інвестиційної діяльності, викону­ючи свої функціональні обов'язки за проектом, повинні постійно спостерігати, контролювати і наглядати за процесом реалізації проекту, оцінювати потокові результати (відхилення) і вносити корективи до бізнес-плану, проекту організації будівництва, про­екту проведення робіт, плану фінансування, календарного плану, сітьового графіка та інших документів, що фіксують і регулюють освоєння інвестицій.

Механізм проведення такого постійного нагляду і контролю за процесом освоєння інвестицій прийнято називати моніторин­гом інвестиційних проектів.

Загальний моніторинг проекту здійснює інвестор (замов­ник) чи від його імені дирекція споруджуваного підприємства. Такий моніторинг за договором з інвестором може здійснювати фірма-девелопер чи генеральний підрядник відповідно до догово­ру про консорціум.

Залежно від функцій інших учасників інвестиційної діяль­ності, моніторинг можна спеціалізувати за видами і відповідно виробити методику його проведення (рис. 2.10). Наприклад, мар­кетинговий моніторинг проводиться з метою забезпечення своєчасних постачань на будівництво матеріально-технічних ре­сурсів; його здійснюють ті учасники, на яких покладено обов'яз­ки в контрактах за матеріально-технічним забезпеченням будівництва.

Фінансовий моніторинг проводиться інвестором, замовни­ком, фірмою-девелопером за його дорученням, а також іншими фінансово-кредитними установами, учасниками проекту. На пер­шому етапі освоєння інвестицій (проектування і будівництва) фінансовий моніторинг проводиться за певними показниками. В умовах України оцінювання виконання річної програми може ви­роблятися щомісячно відповідно до прийнятого порядку розра­хунків за виконанням будівельно-монтажних робіт. Постійному спостереженню (нагляду) піддаються по елементно проведені ви­датки на відчуження землі під забудову (оренда чи покупка зе­мельної ділянки, видатки на проектно-дослідні роботи, оплата будівельно-монтажних робіт за договірними цінами, розрахунки за поставлене встановлене і не встановлене устаткування, інші, що не збільшують вартості основних фондів видатки). Моніторинг проводиться в розрізі використання джерел фінансування: влас­них, притягнутих і позикових засобів. У процесі моніторингу ви­являються відхилення від програми реалізації проекту, прийма­ються рішення про мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів, додаткове залучення (позицій) засобів чи, в іншому випадку, інвестиційні менеджери обґрунтовують альтернативне рішення про припинення ідей заморожування фінансування.

Суб'єкти інвестиційної діяльності	Види моніторингу
	маркетинговий	фінансовий	технічний
Інвестори	+	+	+
Замовник (дирекція підприємства, що будується)	+	+	+
Генеральний підрядник	+		+
Субпідрядні організації	+		+
Постачальники обладнання	+		+
Генеральний проектувальник	+		+
Фірма-девелопер	+		+
Керуючий проектом	+		+
Комерційний, інвестиційний банк		+
Страхова компанія		+
Іпотечний банк	+	+
Аудитори		+
Інші проектувальники			+

Рис. 2.10. Види моніторингу суб'єктів інвестиційної діяльності

Технічний моніторинг, крім інвестора і його представ­ників, здійснює звичайно генпроектувальник, інші проектні організації-учасники розроблення інвестиційного проекту. Технічний моніторинг проводиться у вигляді авторського на­гляду з метою забезпечення відповідності обсягово-планувальних і конструктивних рішень, прийнятих у будівельній і техно­логічній частинах проекту, вимогам ДБН, держстандартам, технічним умовам.

Після введення об'єкта чи його черги (пускового комплек­су) в експлуатацію, збоку інвестора повинен мати місце тільки фінансовий моніторинг. На цьому етапі освоєння інвестицій підприємство починає виготовляти продукцію, від реалізації якої утворюється грошовий потік у вигляді засобів, які повертаються інвестору, і які він починає використовувати на відшкодування власних витрат, на погашення заборгованості кредиторам, а також на виплату дивідендів по залученому капіталу.

Постійному нагляду підлягає готова програма завершення (продовження) інвестиційного процесу, відстежуються місячні планові і фактичні обсяги інвестицій, будівельно-монтажних робіт, видатків на устаткування. Аналізується рівень використан­ня власного капіталу, залучених і позикових засобів, виявляють­ся відхилення, обґрунтовується необхідність мобілізації внутрішніх ресурсів і залучення (використання) інших джерел фінансування.

За введеними в експлуатацію виробничими фондами і ре­алізацією отриманої від них продукції розраховуються грошові потоки, виробляється їхній розподіл за джерелами капіталу, що підлягає відшкодуванню: на виплату дивідендів, покриття борго­вих зобов'язань, відшкодування власного капіталу.

На цьому етапі в процесі фінансового моніторингу вже можна оцінювати поточні показники ефективності інвес­тицій, розраховувати динамічну норму ефективності за одним роком і порівнювати її з внутрішньою, визначати можливий очікуваний строк окупності інвестицій за умовами року ек­сплуатації підприємства (черги), що піддається фінансовому моніторингу.

Отже, основне завдання контролю — націлювати систему керування підприємством на досягнення поставленої мети. Тому контроль є складною конструкцією, що поєднує в собі такі різні елементи, як установлену мету, планування, облік, контроль, аналіз, керування і вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Внаслідок своєї інтегрованості контроль забезпечує систематичний, цілісний погляд на діяльність підприємства в минулому, сьогоденні і майбутньому, комплекс­ний підхід до виконання і рішення проблем, що постають перед підприємством.