2. Методика проведення перевірки додержання органами внутрішніх справ вимог закону при прийманні, реєстрації і вирішенні заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини

Практикою прокурорського нагляду виявлені наступні способи укриття злочинів від обліку:

• не реєстрація інформації про злочини;

• незаконна відмова в порушенні кримінальної справи (з можливою фальсифікацією матеріалів);

• незаконне списання інформації в справу;

- незаконне спрямування інформації за належністю;

• приховування злочину, шляхом складання адміністративного протоколу;

• перенесення реєстрації злочину на наступний звітний період;

- відмова заявнику в прийомі та реєстрації;

- реєстрація інформації не в повному обсязі.

Даний перелік не є вичерпним.

З урахуванням перерахованих способів укриття злочинів від обліку, перевірка повинна організовуватись наступним чином.

До початку перевірки необхідно:

1) завчасно витребувати на піднаглядних підприємствах, в установах, організаціях відомості про відомі їм факти кримінального характеру:

• у лікувальних установах – про травми можливо кримінального характеру, випадки зараження на венерологічні захворювання, СНІД, втягування неповнолітніх у пияцтво;

• в органах Пенсійного фонду України – про видачу пенсійних посвідчень замість викрадених;

• у МРЕВ ДАІ ОВС – про видачу посвідчень водія замість викрадених;

• в органах страхування – про виплати страхових сум і відшкодувань у зв'язку з травмами, нещасними випадками, розкраданням майна;

• у військкоматах і відділеннях громадянства й реєстрації фізичних осіб – про видачу документів замість викрадених разом із грошима й іншими цінностями;

• на підприємствах, в установах, організаціях – про факти розкрадання майна та видачу перепусток замість викрадених;

• на автостоянках – про факти крадіжок автотранспорту та автозапчастин;

• у кооперативах та спілках (садових, дачних, автогаражних та інших) – про факти крадіжок;

• у банках – про факти повторної видачі платіжних карток;

• у поштових відділеннях – про факти нападу на працівників та нестачі грошових коштів;

• в учбових закладах – про повторну видачу студентських квитків замість викрадених, про випадки нападів на учнів, вимагання у них грошей, втягнення у протиправну діяльність;

• у судах – про позови громадян до адміністрації підприємств, установ, організацій про відшкодування збитку у зв'язку з пропажею їхніх речей;

• в органах місцевого самоврядування, куди нерідко звертаються громадяни із заявами про вчинення злочинів, для розгляду дільничними інспекторами.

Перелік установ, до яких необхідно надсилати запити, не є вичерпним і може бути розширеним з урахуванням особливостей місцевості, де проводиться перевірка.

У зазначених установах запитуються відомості про те, коли і де мала місце подія; коли, ким, кому з працівників ОВС передане повідомлення про неї;

2) вивчити публікації в пресі, інформації, передані по радіо, телебаченню про факти порушення законності (доцільно використовувати об’яви громадян про загублені документи та цінні речі, у тому числі залишені в особистих машинах, з кишень, сумок тощо. У таких випадках шляхом опитування потерпілих можливо встановити факти відмови органів внутрішніх справ у прийнятті заяв тощо);

3) отримати дані щодо заяв і повідомлень про злочини, направлених в ОВС, інші органи в попередньому періоді для, по–перше, визначення законності зняття їх з обліку і, по–друге, їх повторної реєстрації при поверненні в ОВС із названих органів;

4) накопичити і проаналізувати необхідні для перевірки в ОВС відомості з кримінальних справ, що знаходяться в провадженні слідчих і осіб, які проводять дізнання, про злочини, що підлягають реєстрації;

5) вивчити матеріали комісій міськ-, рай-, лінійних органів МВС з контролю за прийманням, реєстрацією і вирішенням заяв та повідомлень про злочини, що вчинені, або готуються, ГУМУС, УМВС, УМІСТ з контролю за станом обліково-реєстраційної дисципліни в галузевих службах та підрозділах міськ-, рай-, лінійних органів при прийманні реєстрації, вирішенні заяв та повідомлень про вчинені або ті що готуються злочини;

6) вивчити окремі ухвали судів, в яких зазначаються порушення закону в діяльності ОВС при прийомі, реєстрації, перевірці, обліку та вирішенні заяв і повідомлень про злочини;

7) отримати відповідні дані із узагальнень по цивільних і кримінальних справах, розглянутих в судах тощо.

Проведення перевірки проводиться в три етапи:

1– й етап: Порівняння даних ЖРЗПЗ за період, що перевіряється, з іншою обліковою документацією, що ведеться в ОВС :

- журналом обліку матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи;

- журналом обліку злочинів, осіб, які їх скоїли, матеріалів про злочини;

- журналами вхідної кореспонденції, орієнтувань, що входять і виходять, застосування службового собаки, обліку роботи експертів НДЕКЦ по виїзду на місце події, проведенню досліджень тощо.

Дані ЖРЗПЗ про реєстрацію інформації про злочини необхідно звірити з отриманими відомостями про кримінальні факти, а також з:

• журналами вхідної кореспонденції;

• справами і книгами обліку скарг громадян;

• журналами обліку осіб, доставлених в ОВС;

• журналами виїзду слідчо-оперативних груп на місце події;

- журналами обліку роботи науково-дослідницьких експертно-криміналістичних центрів УМВС;

- журналами обліку застосування службово-пошукових собак;

- магнітними записами повідомлень, що надійшли за телефоном “02”.

З цих облікових документів необхідно вибрати інформацію про злочини, перевірити, чи зареєстровані усі виявлені факти в ЖРЗПЗ і, якщо не зареєстровані - перевірити рух таких матеріалів за обліковими документами, відшукати їх в облікових справах ОВС, перевірити законність прийнятого рішення.

Перелік основної облікової й іншої документації ОВС, що підлягає вивченню прокурором у процесі перевірки дотримання законності органами внутрішніх справ при прийомі, реєстрації, обліку та розгляді заяв і повідомлень про злочини: