3. Облік процесу придбання (заготівлі) виробничих запасів

Необхідною умовою здійснення виробничого процесу є забезпеченість виробничими запасами та їх раціональне використання.

Процес придбання (заготівлі) виробничих запасів – це сукупність операцій по забезпеченню підприємства необхідними предметами праці. Він повинен здійснюватись безперервно та рівномірно. За підсумками його здійснення визначається собівартість придбаних матеріальних ресурсів, яка складається з їх купівельної вартості та транспортно-заготівельних витрат. Перелік конкретних елементів які включаються до фактичної собівартості придбаних предметів праці визначено П(С)БО 9 “Запаси”.

Виходячи з сутності та характеру процесу придбання (заготівлі), у бухгалтерському обліку необхідно:

• правильно і своєчасно визначити обсяги придбаних виробничих запасів;

• виявити усі витрати, пов’язані з його здійсненням;

• визначати фактичну собівартість придбаних виробничих запасів;

• відображати розрахунки з постачальниками;

• оприбутковувати матеріальні цінності.

Більша частина виробничих запасів надходить на підприємства від постачальників на основі підписаних договорів (угод). При цьому постачальники виписують комплект документів (специфікації, товарно-транспортні накладні, сертифікати, податкові накладні). Для отримання виробничих запасів на складах постачальників, а також від транспортних організацій представнику отримувача видається довіреність (тип. Форма М-2), яка реєструється у спеціальному журналі.

У залежності від конкретних обставин факт оприбуткування виробничих запасів матеріально-відповідальною особою може оформлюватись:

- приймальним штампом проставленим на супроводжувальних документах постачальників;

- прибутковим ордером (тип. Форма М-4);

- актом.

Певну частину виробничих запасів підприємства виготовляють самостійно (напівфабрикати, запасні частини тощо). Їх оприбуткування оформлюється приймально-здавальними накладними.

Оприбуткування виробничих запасів, внесених засновниками, як внесок у статутний капітал, здійснюється на основі накладних. Аналогічно оформлюються виробничі запаси, отримані безкоштовно.

Виробничі запаси як і будь-які інші активи відображаються у бухгалтерському обліку у вартісній оцінці. Види оцінок виробничих запасів і порядок їх формування визначені П(С)БО 9 “Запаси”.

Усі виробничі запаси придбані у постачальників за грошові кошти прибуткуються за первинною вартістю, до складу якої входять такі елементи:

- договірна купівельна вартість;

- ввізне мито;

- непрямі податки, які не можуть бути відшкодовані підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ).

У господарській діяльності підприємств використовується досить широка номенклатура матеріалів, яка нерідко нараховує тисячі назв. За таких умов досить трудомістким є визначення фактичної вартості кожного виду матеріалів. У зв'язку з цим у поточному обліку матеріали обліковують за купівельними (оптовими) або планово-обліковими (незмінними протягом року) цінами, а на окремому аналітичному рахунку до кожного найменування (групи) виробничих запасів відображають транспортно-заготівельні витрати або відхилення від облікових цін. У наслідок цього у синтетичному обліку виробничі запаси будуть відображені за фактичною собівартістю (первинною вартістю).

Виробничі запаси виготовлені на власному виробництві відображаються у обліку за фактичною виробничою собівартістю розрахованою згідно з П(С)БО 16 “Витрати”.

Внесені засновниками та отримані безкоштовно виробничі запаси прибуткуються за справедливою вартістю.

Синтетичний облік запасів здійснюється на рахунку 20 “Виробничі запаси” у розрізі передбачених субрахунків. Даний рахунок відноситься до рахунків активів, основний, матеріальний, активний.

По дебету – відображається надходження виробничих запасів;

По кредиту – списання (вибуття);

Сальдо дебетове, показує вартість залишку виробничих запасів на певну дату і відображається у другому розділі активу балансу.

Необхідно мати на увазі, що при надходженні виробничих запасів від постачальників необхідно відобразити податковий кредит з ПДВ, якщо він відшкодовується підприємству.

Таблиця 6.1.

Облік надходження виробничих запасів

№ п/п	Зміст операції	Сума грн.	Кореспондуючі рахунки
			Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
1	Прийнято до оплати рахунки постачальників, до яких включено: купівельна вартість: матеріалу “А” – 3100 од. по 5 грн. Матеріалу “Б” – 2500 од. по 8 грн. ПДВ 20% Д о оплати	15500 20000 7100 42600	201 “Сировина та матеріали” 641 “Розрахунки за податками”	631 “Розра- хунки з вітчизня-ними поста-чальника-ми”
2	За авансовим звітом відображені оплачені підзвітною особою витрати за вантажно-розвантажувальні роботи	550	201/1 “Транспортно-заготівельні витрати”	372 “Розрахунки з підзвітни-ми особами”
3	Нараховано автотранспортному підприємству за перевезення матеріалів: - договірна вартість транспортування - ПДВ 20% До оплати	1250 250 1500	201/1 “Транспортно-заготівельні витрати” 641 “Розрахунки за податками”	685 “Розрахунки з іншими кредитора-ми”

В аналітичному обліку на рахунку 20 «Виробничі запаси» ці операції будуть відображені:

Матеріали «А» Дт Кт			Матеріали «Б» Дт Кт
2100 шт. на 15500 грн.			2500 шт. на 20000 грн.

Транспортно-заготівельні витрати

Дт Кт

2) 550 грн.

3) 2500 грн.

Як видно з наведеного прикладу, на синтетичних рахунках відображено повну вартість придбаних матеріалів, але на аналітичних рахунках цю вартість відображено ще й у розрізі її складових.

Оскільки в поточному обліку на аналітичних рахунках за видами матеріалів їхній рух відображається за планово-обліковими цінами, то й за вибуття (відпуск на виробництво, реалізація та ін.) їх буде відображено за вказаною оцінкою. У зв’язку з цим виникає необхідність визначити та списати відповідну частку транспортно-заготівельних витрат на витрачену частину матеріалів. Завдяки цьому вказані матеріали будуть списані за їхньою фактичною вартістю згідно з вимогами чинних положень.

Для розподілу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) між витраченою їх частиною і залишком на кінець місяця складається спеціальний розрахунок, приведений в таблиці і визначається середній процент по формулі:

=

Таблиця 6.2.

Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат

№ п\п	Зміст	Вартість матеріалів за обліковими цінами	Транспортно-заготівельні витрати	Фактична вартість матеріалів
1	Залишок на початок місяця	245000	23400	268400
2	Надійшло за місяць	115000	19800	134800
3	Усього:	360000	43200	403200
4	Середній процент транспортно-заготівельних витрат
5	Витрачено матеріалів на виробництво: продукції “В” продукції “Д”	25500 14300	3060 1716	28560 16016
6	На загальновиробничі потреби	6200	744	6944
7	Реалізовано виробничих запасів	8500	1020	9520
8	Усього витрачено	54500	6540	61040
9	Залишок на кінець місяця	305500	36660	342160

Для визначення транспортно-заготівельних витрат за кожним каналом списаних матеріалів їх облікову вартість множать на середній процент і ділять на 100. Наприклад, на виробництво продукції «В» витрачено матеріалів за обліковими цінами на 25 500 грн., відтак на цю частину матеріалів слід віднести 3060 грн. транспортно-заготівельних витрат [(25500 х 12): 100].

Визначені суми транспортно-заготівельних витрат на списану частину матеріалів відносять (в нашому прикладі):

на дебет рахунків: 23 «Виробництво» — 4776 (3060 + 1716) грн.,

91 «Загальновиробничі витрати» — 744 грн.,

94 «Інші витрати операційної діяльності» субрахунок 3 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» — 1020 грн.

і кредит рахунка 20 «Виробничі запаси».

На аналітичному рахунку «Транспортно-заготівельні витрати» відображено їх повну вартість — 6540 грн.

Після відображення вказаних операцій списані (витрачені) матеріали буде віднесено за напрямами витрат відповідно до їх фактичної вартості. Так само буде відображено і залишок матеріалів на кінець місяця. Облік транспортно-заготівельних витрат ведеться за групами матеріалів у розрізі субрахунків чи синтетичних рахунків у цілому залежно від номенклатури матеріалів та конкретних умов заготівлі матеріалів даним підприємством.

На підприємствах з порівняно невеликою номенклатурою виробничих запасів, де щомісячно відбувається рух більшої їхньої частини, а також за умов досить швидкої зміни цін, поточний облік матеріалів здійснюється за фактичною вартістю. У цьому разі відпуск матеріалів оцінюється за середньозваженою вартістю, виходячи з вартості їх залишку на початок місяця та вартості матеріалів, що надійшли у звітному періоді. Це потребує щомісячного визначення вартості матеріалів за кожним їхнім найменуванням. Такий процес є досить трудомістким.

Поточний облік виробничих запасів здійснюється на кожному підприємстві виходячи з конкретних умов його функціонування.

Оскільки матеріальні витрати становлять основну частину витрат виробничих підприємств, то належна організація їх обліку та контролю за раціональним, економним їх витрачанням є одним із найважливіших завдань бухгалтерського обліку.