ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
для студентів юридичного факультету
Дніпропетровськ, 2009
Дніпропетровський гуманітарний університет
„Затверджую”
Перший проректор
Г.М. Богуславський
„_____”__________2009 р.
Плани семінарських занять, індивідуальної та самостійної роботи Дисципліна Історія держави і права зарубіжних країн
Напрямок підготовки 6.030401 “Право”_____________
Освітньо-кваліфікаційний
рівень бакалавр____________
Форма навчання денна_____________
Плани семінарських, практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» / Укладач: кандидат історичних наук, доцент Хрідочкін А.В. – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2009.- 41 с.
Рецензенти:
Васьковський Р.В. – кандидат історичних наук, доцент (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ)
Талдикін О.В. – кандидат юридичних наук, доцент (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ)
Рекомендації до проведення семінарських занять
Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться з метою поглибленого вивчення історії держави і права зарубіжних країн та опанування її методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення курсантами та студентами слухачами питань програмного матеріалу.
Семінари мають сприяти розвиткові творчої самостійності, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії.
Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань студентів і слухачів, але й для культивування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків.
Головна мета семінарських занять – допомогти курсантам, студентам та слухачам опанувати курс «Історія держави і права зарубіжних країн» й засвоїти предмет цієї науки.
Основні завдання семінарських занять з історії держави і права зарубіжних країн полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень про державотворчі процеси світового суспільства, набуття навичок оцінювати їх з позиції загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань, курсанти студенти і слухачі навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог державно-правового будівництва в світі в різні часи суспільних формацій.
Основою ефективного розгляду положень історії держави і права зарубіжних країн на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів і слухачів у студіюванні, конспектуванні навчальної, наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.
Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, особа яка вивчає курс ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словничками чи іншими допоміжними джерелами.
Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти та слухачі мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.
Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо суспільно-історичних явищ і, головне, усвідомлення практичного значення набутих знань з історії держави і права зарубіжних країн.
Готуючись до семінару, необхідно привернути увагу до ключових понять, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники:
- чітке формування теоретичного положення;
- обґрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей;
- аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами дійсності, суспільно-політичними, економічними, культурними факторами;
- значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.
Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в різних формах: співбесіди, загальногрупові дискусії, заслухування й обговорення рефератів, проведення письмових самостійних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до іспитів на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які студіювалися курсантами, студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в екзаменаційні білети.