4.3. Розрахунок параметрів складської системи підприємства та розробка проекту розміщення основних зон складу

4.3.1 Розрахунок параметрів основних зон складу

Важливим етапом технологічного проектування складу є визначення типології складських приміщень. Вихідними умовами для вирішення такого завдання служать наступні фактори: товарна спеціалізація, структура та чисельність адміністративно-управлінського персоналу, рівень механізації робіт, потреба в санітарно-технічних, електротехнічних та інших інженерних спорудах, обладнанні та комунікаціях.

Площі на товарних складах, зазвичай, поділяються на приміщення основного виробничого призначення і допоміжні. Перші - служать для виконання основних технологічних операцій, зокрема, для зберігання товарів, експедиції і переробки. Допоміжні приміщення призначені для зберігання тари, розміщення інженерних пристроїв і комунікацій, а також різних служб тощо. При проектуванні складу необхідно знати функції, які несуть різні зони, вміти оптимізувати їх параметри і місце розташування, визначати ефективність роботи.

Структура площ складського комплексу, наведена на рис. 4.1, представлена трьома основними групами площ: площа забудови, площа дороги і стоянки автомобілів та площа озеленення.

Основним компонентом загальної складської площі є вантажна площа, для розрахунку якої можуть використовуватися різні методи. До найбільш розповсюджених відноситься метод розрахунку вантажної площі на основі даних про об’єм середнього товарного запасу складу, що виражений в кількості кубічних метрів. Саме цей метод необхідно використати для визначення вантажної площі складу. Логіка даного методу полягає у тому, що спочатку визначають кількість кубічних метрів товару, які планується зберігати на складі, а потім визначають, яка площа потрібна для розміщення отриманого об’єму.

Допоміжна площа складу тісно пов’язана з його вантажною площею. Розмір допоміжної площі враховує також ширину робочого коридору техніки, яка використовується, розмір сітки колон та орієнтацію осі піддону відносно осі стелажа.

Площа ділянки комплектування, так, як і площа ділянки приймання, може бути визначена на основі показника розрахункових навантажень на 1 м² площі на ділянках приймання і комплектування.

До санітарно-побутових приміщень складського комплексу відносяться гардероб, приміщення для медичного обслуговування персоналу, кімнати для відпочинку.

Гардеробні приміщення необхідні для зберігання вуличного, домашнього та спеціального одягу. Проектуються вони з урахуванням самообслуговування (окремі шафи індивідуального користування для працівників).

Потребу в площі адміністративних приміщень наближено можна оцінити, в залежності від кількості працівників.

Розвантаження – це операція, яка полягає у вивільненні транспортного засобу від вантажу. Технологія виконання розвантажувальних робіт на складі залежить від характеру вантажу, від типу транспортного засобу та від виду засобів механізації, які використовуються.

Розмір площі для паркування та маневрів, прибуваючого під розвантаження автомобільного транспорту, визначається довжиною та глибиною фронту розвантаження. Довжина фронту розвантаження залежить від кількості і розмірів транспортних засобів, які прибувають на склад, а також від часу, необхідного для їх розвантаження.

Глибина фронту розвантаження визначається довжиною вантажних автомобілів і їх положенням відносно розвантажувальної рампи. Глибина ділянки, необхідної для маневру і паркування вантажного автомобіля перпендикулярно рампі, повинна на 2 м перевищувати подвійну довжину транспортного засобу.

Складська площа формується з площ окремих технологічних зон, а розрахунок виконується за формулою:

= 6106 м 2

де - вантажна площа, тобто площа, яка зайнята обладнанням, необхідним для зберігання товарів (стелажами, піддонами, іншим обладнанням);

- допоміжна площа, тобто площа, яку займають проїзди та проходи;

- площа ділянки приймання;

- площа ділянки комплектування;

- площа робочих місць, тобто площа в приміщенні складу, яка відведена для обладнання робочих місць працівників складу.