- •Міністерство освіти та науки Національний авіаційний університет
- •Курсовий проект
- •2. Загальна характеристика підприємства
- •Swot-аналіз для ват "Вінніфрут"
- •Координати місця розташування постачальників
- •4. Аналіз факторів впливу та визначення місця розташування складу в логістичному ланцюгу поставки товарів
- •Кількість транспортних засобів для постачальника №1
- •Кількість транспортних засобів для постачальника №3
- •Кількість транспортних засобів для постачальника №4
- •4.1. Розробка оптимальної стратегії управління запасами на підприємстві
- •4.1.1. Диференціація асортименту по методу авс
- •Постачальник № 2
- •Постачальник № 3
- •Постачальник № 4
- •4.1.2. Диференціація асортименту по методу xyz
- •Постачальник № 1
- •Постачальник №2
- •Постачальник №4
- •4.1.3. Характеристика товарних груп аналізів abc та xyz
- •Постачальник №1
- •Постачальник №2
- •Постачальник №3
- •Постачальник №4
- •Загальна матриця abc-xyz аналізу
- •4.2. Вибір систем управління запасами
- •Постачальник № 1 Розрахунок показників для системи управління за рік
- •Постачальник № 2 Розрахунок показників для системи управління запасами за рік
- •Постачальник № 3 Розрахунок показників для системи управління запасами за рік
- •Постачальник № 4 Розрахунок показників для системи управління запасами за рік
- •4.3. Розрахунок параметрів складської системи підприємства та розробка проекту розміщення основних зон складу
- •4.3.1 Розрахунок параметрів основних зон складу
- •4.3.2. Розрахунок розміру вантажної площі складу
- •4.3.3. Розрахунок розміру допоміжної площі складу
- •4.3.4. Розрахунок площі ділянки приймання
- •4.3.5. Розрахунок площі ділянки комплектування
- •4.5.6. Розрахунок площі робочих місць, санітарно-побутових та адміністративних приміщень
- •4.3.7. Розрахунок розвантажувальної ділянки біля складу
- •4.3.8. Естетичне оформлення території складського комплексу
- •4.4. Розробка рекомендацій щодо ресурсного забезпечення роботи складу (підйомно-транспортне обладнання, персонал)
- •4.4.1. Розрахунок оптимальної кількості підйомно-транспортних машин і механізмів
- •4.4.2. Розрахунок чисельності та якісного складу персоналу
- •4.4.3. Розробка графіку роботи складу і роботи персона
- •4.5. Розрахунок ефективності функціонування складської системи підприємства
- •4.5.1. Розрахунок показників, які характеризують інтенсивність роботи складу
- •4.5.2. Розрахунок показників, що характеризують ефективність використання складських площ
- •4.5.3. Огляд інших показників ефективності роботи складу
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Об’єм продукції, що постачається на підприємство від постачальника №2
- •Об’єм продукції, що постачається на підприємство від постачальника №3
- •Об’єм продукції, що постачається на підприємство від постачальника №4
4.3.2. Розрахунок розміру вантажної площі складу
Визначення об’єму середнього запасу можна здійснити за наступною формулою:
(4.5)
Зср.= (1879784 *0,35*0,40*0,60*90)/365*6=14211166 / 2190 = 6489
де О – прогноз обороту за період в натуральних одиницях, приймаємо як загальний вантажообіг по чотирьом постачальникам за рік;
Т – запланована оборотність запасів, днів обороту;
Д – число днів в плановому періоді;
Ч – число одиниць в транспортній упаковці;
a, b, c – довжина, ширина та висота транспортної упаковки, м.
Заплановану оборотність запасів визначають за допомогою визначення кількості оборотів запасів за рік, тобто:
(4.6)
n = 4
де n – кількість оборотів запасів за рік;
- середній вантажообіг за рік, одиниць.
Запланована оборотність запасів дорівнюватиме:
(4.7)
Розрахунок вантажної площі виконується за формулою (4.8):
=3085 м 2(4.8)
де - коефіцієнт нерівномірності завантаження складу, який визначається, як відношення вантажообігу найбільш напруженого місяця до середньомісячного вантажообігу складу. Середньостатистичне значення цього коефіцієнта в торгівлі складає 1,25;
- середнє значення навантаження на один квадратний метр вантажної площі складу, кубічний метр на квадратний метр. Для складів оптової торгівлі, значення середнього об’єму товарної маси, яка зберігається на квадратному метрі вантажної площі при висоті складського приміщення 6 м – 2,63 м 3.
4.3.3. Розрахунок розміру допоміжної площі складу
Допоміжна площа складу тісно пов’язана з його вантажною площею. Нормативи технологічного проектування складів оптової торгівлі встановили, що ця залежність приблизно має вигляд:
= 2775 м 2 (4.9)
Розмір допоміжної площі враховує також ширину робочого коридору техніки, яка використовується, розмір сітки колон та орієнтацію осі піддону відносно осі стелажа.
4.3.4. Розрахунок площі ділянки приймання
Площу ділянки приймання розраховують за допомогою показника розрахункових навантажень на 1 м2 площі на ділянках приймання і комплектування за формулою:
(4.10)
де Q – об’єм обороту, у.о. за рік;
- доля товарів, які проходять через ділянку приймання;
q – показник розрахункових навантажень на 1 м2 площі на ділянках приймання і комплектування, т/м2 ;
- кількість днів перебування товару на ділянці приймання;
- приблизна вартість 1 т товару, що зберігається на складі, у.о./т.
Sпр =55 м2 (4.11)
4.3.5. Розрахунок площі ділянки комплектування
Площа ділянки комплектування, так як і площа ділянки приймання, може бути визначена на основі показника розрахункових навантажень на 1 м2 площі на ділянках приймання і комплектування, т/м2 :
(4.12)
S км = 55 м2 (4.13)
де - доля товарів, які підлягають комплектуванню на складі;
- кількість днів перебування товару на ділянці комплектування.