4.5.2. Розрахунок показників, що характеризують ефективність використання складських площ

Роботу складу також характеризують місткість складу. Вона вимірюється в кубічний метрах, у тоннах або в кількості вагонів вантажу, який можна розмістити на складі; корисна площа складу; коефіцієнт використання площі складу; коефіцієнт використання обсягу складу; вантажонапруженість складу, яка характеризує використання вантажної площі складу. Також, можна віднести кількість випадків розкрадання товару, кількість випадків псування товарів з вини працівників складу.

4.5.3. Огляд інших показників ефективності роботи складу

Систему показників ефективності роботи складу можна доповнити, також, такими показниками:

- показники, що характеризують рівень задоволення потреб споживачів. До таких показників відносяться оцінка споживачами рівня виконання замовлення; повернення товарів споживачами, пов’язане з неправильною комплектацією, порушенням упаковки; кількість затримок відвантаження товарів; скарги споживачів; показники, які характеризують рівень сервісу та інші;

- показники, які відображають якість роботи складу. Ці показники доповнюють першу групу, але характеризують, безпосередньо, якість роботи на складі. До таких показників можна віднести показники, що відображають точність виконання параметрів замовлення (дотримання строків, об’єм, якість, асортимент комплектації замовлення); забезпечення виконання замовлення (точність підтримки рівня запасів, наявність запасів, дотримання умов зберігання); дотримання внутрішнього режиму роботи складу;

- показники кількісні, часові відображають тривалість логістичних циклів: термін поповнення запасів, опрацювання замовлення споживачів, доставка замовлення, підготовка і комплектація замовлення;

- показники витрат включають витрати на управління складськими запасами, витрати на транспортування всередині складу, вантажопереробку, зберігання, упаковку та інші логістичні витрати;

- показники, які відображають фінансово-економічні результати, складаються з сукупності виробничих показників, таких як: логістичні витрати на одиниці товарообігу на певному часовому проміжку, термін окупності основних фондів та інші.

Висновок

Складування необхідне у зв'язку з наявними коливаннями циклів виробництва, транспортування і споживання. Загальна концепція рішення складської системи в першу чергу повинна бути економічною. Економічний успіх забезпечується у випадку, якщо планування і реалізація складської системи розглядаються з погляду інтересів всієї фірми, будучи лише частиною загальної концепції складу. А рентабельність складу і буде, кінець кінцем, основним критерієм вибраної загальної концепції. Система складування (СС) припускає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. При розробці системи складування необхідно враховувати всі взаємозв'язки і взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад і витікаючими з нього) і внутрішніми (складськими) потоками об'єкту і пов'язані з ними чинники (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу і т.д.). Розробка СС грунтується на виборі раціональної системи зі всіх технічно можливих систем для вирішення поставленого завдання методом кількісної і якісної оцінки. Цей процес вибору і оптимізації припускає виявлення зв'язаних між собою чинників, систематизованих в декілька основних підсистем.

Склади готової продукції і розподільні склади виробників в різних регіонах збуту (філіальні склади) займаються обробкою тарних і штучних вантажів однорідної номенклатури з швидкою оборотністю, що реалізовуються крупними партіями. Це дає можливість здійснювати автоматизовану і високомеханізовану обробку вантажу. Практично це єдина категорія складів розподільної логістики, де можна ставити питання про доцільність автоматизованої обробки вантажу. Склади оптової торгівлі товарами народного споживання в основному забезпечують постачання роздрібної мережі і дрібних споживачів. Такі склади через своє призначення концентрують товари дуже широкої номенклатури і нерівномірної оборотності (іноді сезонні), що реалізовуються різними партіями постачання (від об'єму менш одного піддону до декількох одиниць піддонів однієї групи товарів). Все це робить недоцільним впровадження автоматизованої обробки вантажів на таких складах, тут необхідно здійснювати механізовану обробку вантажів, і можливо навіть з ручною комплектацією. У сучасному складському господарстві перевага віддається одноповерховим складам, а з урахуванням дорожчання вартості земельних ділянок і досягнень в області складської техніки - складам з висотною зоною зберігання. Загальні витрати на висотний склад менше у декілька разів, чим витрати на склад з тим же об'ємом, але з нижчою висотою, що видно з порівняння капітальних і експлуатаційних витрат, приведених . Ефективність використання складського об'єму багато в чому залежить також і від висоти складування вантажу, яка повинна максимально наближатися до висоти складу. Зробивши всі необхідні розрахунки вдалося спроектувати оптимальне складське примішення, достатню кількість персоналу та всі необхідні технічні засоби та техніку, а також необхідну кількість транспортних засобів.